Служба у справах неповнолітніх. – 2001. – С. 48-58.
Заброцький М. М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2005. – С. 71-84.
Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навчально-методичний посібник. – К.: УДЦССМ, 2001. – С. 123-166.
Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь: для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 176 с.
Мосьпан М. Робота з педагогічно занедбаними і наркотично залежними підлітками. // Психолог, - березень 10-11. – 2004. – С. 12-16.
Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – С. 170-203.
Пересунчак О. Важкі діти та їхня поведінка. Психологічний аналіз. // Психолог – березень 9. – 2006. – С. 8-11.
Понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи: Уклад. Козубовська І.В., Минович І.І, Сагарда В.В. та ін./ за ред.. Козубовської І.В., Миговича І.І. – Ужгород: УжНУвидавн. "Мистецька лінія". – 2001. – 152 с.
Проблеми бездоглядності та безпритульності дітей в Україні: тематична Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2003 року. – К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. – 240 с.
Психологические тесы / Под ред. А. А. Карелина. В 2 Т. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2003. – Т. 2. – С. 19-20.
Словник-довідник соціально працівника / За ред. Кириленка Л. Д., Бедної Л. М.. – К.: Центр навчальної літератури, 2000. – С. 53.
Соціальна педагогіка: Підручник / За ред.. А. Й. Капської. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – С. 225-250.
Соціальна робота в Україні: Навчальний посібник / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Г. Марченко та ін. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 167-193.
Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За ред. А. Й. Капської. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 215-250.
Шахрай В. М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. – К. - Центр навчальної літератури, 2006. – С. 339-363.
Шевченко А. М. Особливості девіантної та делінквентної поведінки у підлітків // Діти «групи ризику»: психологічні, соціальні та правові аспекти. – К.: Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх. – 2001. – С. 14-25.
Шинкаренко О. Д. Жорстоке поводження в сім’ї: механізми та наслідки // Діти «групи ризику»: психологічні, соціальні та правові аспекти. – К.: Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх. – 2001. – С. 112-120.
Федоришин Г.М. Пенітенціарна психологія: курс лекцій. – Івано-Франківськ: Видавництво «Плай» Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, 2004. – 104 с.
Д о д а т к и
ДОДАТОК А
Методика визначення особистісної адаптивності школярів до внутрішнього і зовнішнього світу Фурмана А.
Ця методика використовується для визначення рівня адаптивності школярів до середовища та свого внутрішнього світу. Дітям роздають бланк для відповідей, в якому діти визначають своє ставлення до школи, сім’ї, вулиці, власного «Я».
№ п\п | Блоки | Моє відношення
Дуже позит. | Позит. | Нейтр. | Негат. | Дуже негат.
5 | 4 | 0 | -4 | -5
І. | Школа
1. | Товаришів по класу
2. | Учителів
3. | Класного керівника
4. | Навчальних предметів
5. | Школи і її вимог
ІІ. | Сім’я
1. | Матері
2. | Батька
3. | Брати, сестри
4. | Бабуся, дідусь, ін. родичі
ІІІ. | Вулиця
1. | Близьких друзів
2. | Знайомих товаришів
3. | Батьківських друзів
4. | Сусідів
ІV. | Власне «Я»
1. | Своєї поведінки
2. | Внутрішньго «Я»
Класифікація показників особистісної адаптованості школярів
№ п/п | Вид адаптації | Рівні функціонування особистісної адаптацї | Показник адаптації | Прояви
І. | Адаптованість | 1. а)максимальний;
б) дуже високий
2. Високий
3. Середній.
4. Низький | 75
73-74
69-72
64-68
57-63
ІІ. | Не адаптованість | 5. Неочевидний.
6. Очевидний. | 50-56
40-49
ІІІ. | Дезадаптованість | 7. Ситуативний.
8. Очевидний.
9. Критичний. | 30-39
21-29
0-20
ДОДАТОК Б
Дослідження соціально-комунікативної діяльності. Експертна оцінка класного керівника
Інструкція: класному керівнику пропонується бланк, в якому необхідно написати список учнів, зазначити стать учня. Визначити свою оцінку за
навчально-пізнавальну активність, трудову активність, суспільно-організаторську активність. Бали відповідають таким рівням активності:
0 – пасивність;
1 – нестійка ситуативна активність
2 – стійка активність
3 – отримує задоволення від активності
ДОДАТОК В
Соціометричне опитування
При проведенні соціометричного опитування кожному члену групи даєтьея анкета та список групи.
Соціометрична картка починається зі звернення, в якому пояснюється мета опитування та його сенс, дається інформація про те, як заповнювати анкету, Соціометрична картка може бути оформлена таким чином:
кількість здійснених і-членом виборів.
Критерії |
Прізвища членів групи (не більше трьох)
1. З ким би ти хотів сидіти за однією партою?
2. З ким би ти хотів займатись математикою?
3. З ким би ти хотів піти у туристичний похід?
Результати опитування попередньо фіксуються в соціоматриці, яка допомагає компактно зібрати первинну інформацію та полегшує її математичну обробку. Матриця являє собою таблицю, у якій по відповідних графах відмічені відповіді членів групи.
Соціоматриця
Соціометричний статус. Він відображає ставлення членів групи до кожного її представника.
Сі=Кількість отриманих і-членом виборів/N-1
Де N – исельність групи
Хто обирає | Кого обирають
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Кількість наданих виборів
1. Базюк | * | + | + | 2
2. Гаврилюк | + | * | + | + | 3
3. Комарницька | + | * | + | 2
4. Марчук | + | * | + | 2
5. Сапій | .+ | + | * | + | 3
6. Хромей | *
Кількість отриманих
відповідей | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3
Індекс