Мінімальний рівень надання соціальних послуг, які не дають можливості для повноцінного проживання.

Дозвілля — це вільний час людини, який вона використовує за своїм вибором, займається різноманітною діяльністю [18; с. 19]. Потенціал дозвілля полягає в широких пізнавальних, просвітницьких, рекреаційних, твор-чих можливостях, що сприяють розвитку особис-тості. Водночас досить часто проблеми в організації вільного часу юних громадян стають одним із чин-ників ризикової поведінки, поширення дитячої без-доглядності, а іноді й безпритульності.

Практичну реалізацію державної політики у сфері організації дозвілля, задоволення культурно-дозвіллєвих потреб особистості здійснюють заклади і установи, які підпорядковуються органам освіти, культури, спорту, органам у справах сім'ї та молоді. Це напрям діяльності позашкільних навчальних за-кладів, клубів за місцем проживання, дитячо-підліткових фізкультурно-спортивних клубів, дитя-чо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл естетичного виховання, клубних закладів, центрів дозвілля, бібліотек, театрів, музеїв тощо. Розглянемо причини виникнення важковиховуваності, через дезорганізацію в інфраструктурі дозвілля.

Значна роль належить позашкільним навчальним закладам. Вони є складовою системи позашкільної освіти, яка надає дітям відповідно до бажань та інтересів мож-ливість змістовно провести свій вільний час, займа-тися художньою і технічною творчістю, туристсько-краєзнавчою й еколого-натуралістичною діяльністю, спортивною і дослідницькою роботою.

Виконувати провідну роль у системі організації дозвілля дітей, спрямовану на профілактику бездоглядності дітей, покликані клуби за місцем проживання та клубні заклади.

Найбільш уразливими із закладів культури щодо соціально-еко-номічних проблем періоду оновлення України виявились бібліотеки. Їх кількість невпинно зменшується. Книжкові фонди швидко старіють, а для їх оновлення не вистачає коштів.

Покликані задовільняти культурно-мистецькі потреби людей те-атри, музеї, концертні організації. Проте рівень професіоналізму в цих закладах вкрай низький.

Вагому роль в організації дозвілля естетичного спрямування, за-безпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистець-ких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості відіграють школи естетичного виховання.

Осередком змістовного проведення вільного часу є центри дозвілля, цирки, зоопарки, парки.

Не можна не зважати на ті можливості, які створює для підрос-таючого покоління комп'ютеризація. Водночас надмірне занурення дитини у віртуальний комп'ютерний світ не тільки може погано відбитися на її здоров'ї, а й перетворитися на свого роду «нарко-манію», залежність, яка відволікає від реалій дійсності.

З вище сказаного, ми можемо побачити, що дозвіллєва сфера в Україні сформована, проте її матеріально-технічна база, забезпечення кадрами є надостатнім. Така інфраструктура лише сприяє розвитку асоціальної поведінки.

Ще однією передумовою важковиховуваності є засоби масової інформації (далі ЗМІ). Дуже часто підлітки одержують інфор-мацію, необхідну для самосвідомості, із найбільш легкодо-ступних джерел – ЗМІ, продукції відеоринку. В таких джерелах досить точно і яскраво демонструється логіка становлення негативних типів осо-бистості, що часто призводить до здійснення аморальних, проти-законних дій.

Через зазначені причини, а також у зв’язку з відсутністю у підлітковому середовищі знань та навичок для захисту себе від негативних впливів серед шкільної молоді, набули поширення ризикові звички та форми поведінки.

1.2. Індивідуальні й типологічні особливості важковиховуваних підлітків

Дітей, з проявами девіантної поведінки, називають ще "важкі" або "важковиховувані" діти. Важковиховуваність, в основному, проявляється у формі різного роду конфліктів підлітка з його найближчим оточенням. Перші прояви спостерігаються у небажанні коритися педагогічному впливу, в емоційній неврівноваженості, відсутності витримки, грубості, афективних сплесках, немотивованого гніву. Водночас доводиться спостерігати, що проблемний підліток володіє підвищеною активністю, творчою енергією та іншими позитивними якостями, які через негативні умови середовища не знаходять соціально-корисної реалізації [21; с. 223]. Отож, зовнішньо важкови-ховуваний підліток характеризується неповноцінним викривленим став-ленням до дійсності.  

Індивідуальні особливості важковиховуваного неповнолітнього повніше виражаються й виявляються в специфіці спрямованості його потреб, інтересів, ідеалів, світогляду [23; с. 15].

Найбільш вираженим відхиленням від норми в психології важковиховуваного підлітка є його потреби. Матеріальні потреби дуже часто переважають над духовними. Для їх задоволення використовуються засоби, які не завжди відповідають нормам моралі. Внаслідок ослабленого контролю вихованець потрапляє під владу негативних звичок та проявів поведінки (куріння, потяг до вживання алкоголю, крадіжки), що зрештою призводить до деградації особистості.

У важковиховуваних учнів недостатньо розвинута потреба в пізнанні навколишнього світу. Більшість з них відстає у навчанні, погано володіє методами діяльності. Характеризує таких неповнолітніх також спотворена, сильна й перекручена потреба до свободи й самостійності.

У педагогічній діяльності дуже важливо знати мотиви негативних вчинків підлітка. Дослідження вчених переконують, що найчастіше вони допускаються через бажання завоювати авторитет (21,5%) серед ровесників, наслідування більш „досвідчених” педагогічно занедбаних учнів (25,4%), озлобленість (10%), пошуки пригод (9,6%), спонукали їх до такої поведінки старші (5,4%), інші мотиви (5,6%), немає чітких мотивів (22,4%) [4; с. 149].

Основу світоглядницьких поглядів і переконань особистості складають знання про оточуючу дійсність, норми права і моралі, тобто її інтелектуальний багаж. Для більшості цієї категорії дітей характерна розумова пасивність, а в окремих випадках і нерозвинутість. Відставання в розумовому розвитку проявляється не тільки в засвоєнні ними основ наук, а й у поведінці. Недостаток такого розвитку перешкоджає аналізу власної поведінки і прогнозування її наслідків. Відсутність необхідних умінь самостійного мислення призводить до значного навіювання, податливості до різних випадкових впливів [13; с. 185]. В окремих важковиховуваних учнів світогляд за своїм змістом правильний, але вони ним не керуються у своїй поведінці.

Специфічними особливостями характеризуються інтереси неповнолітніх. Вони залежать від особистого досвіду, своєрідності духовного складу, який відображає їх діяльність. Спостерігається підвищений інтерес до грошей як засобу задоволення бажань, азартних ігор, спиртного, цигарок. Утилітарні інтереси позбавляють таких неповнолітніх перспективи розвитку, духовного зростання, інтелектуального і морального вдосконалення.

Риси характеру проявляються в ставленні до людей, фактів, подій тощо. Чим стійкіші і міцніші за своїм змістом сформовані особистістю раніше риси,