Адаптація психологічна - пристосування дитини, як особистості, до існування у школі згідно з її вимогами та власними потребами, мотивами та інтересами [25; с. 65].

Адаптація соціальна - інтегративний показник стану дитини, який відображає її здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, ставитися до людей, подій, вчинків, спілкуватися, вчитися, регулювати поведінку відповідно до сподівань інших [25; с. 65].

Соціальна адаптація передбачає:

1) адекватне сприйняття оточуючого світу;

2) адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими;

3) здатність до праці, навчання, відпочинку;

4) здатність до самообслуговування, самоорганізацію;

5) адекватність поведінки в результаті очікувань інших.

Адаптація до школи - перебудова пізнавальної, мотиваційної й емоційно-вольової сфер дитини під час переходу до систематичного організованого шкільного навчання [5; с. 15]. З вступом до школи докорінно змінюються умови життя і діяльності дитини; ведучою стає навчальна діяльність. В елементарних формах навчальна діяльність здійснювалася і дошкільником, але для нього вона мала другорядний характер, тому що ведучою виступала гра; мотиви навчальної діяльності дошкільника також були переважно ігровими. Режим шкільних занять вимагає набагато більшого, ніж у дошкільному дитинстві, рівня продуктивної поведінки. Вміння налагоджувати і підтримувати стосунки з педагогами й однолітками в ході спільної діяльності вимагає розвинутих навичок спілкування. В зв'язку з цим, особливої важливості набуває готовність до шкільного навчання, яка повинна бути сформованою в старших дошкільників. Діти, які мають достатній досвід спілкування, і розвинутою мовою, сформованими пізнавальними мотивами й умінням довільно-вольової регуляції поведінки, легко адаптуються до шкільних умов. Зазвичай у виграшних умовах опиняються діти, які відвідували дитячий садок, оскільки там елементи готовності до шкільного навчання цілеспрямовано формуються педагогічним впливом.

Діти, які не відвідували дошкільні установи, користувалися посиленою й більш індивідуалізованою увагою батьків. Вони, як правило, мають визначені переваги в пізнавальній сфері, але часто не мають достатнього досвіду взаємин і взагалі стоять на езоповій особистісній позиції. Ускладнення, що виникають унаслідок недостатньої готовності до школи, можуть бути причиною дезадаптації дитини. Нездатність до адекватної поведінки і невдачі в навчальній діяльності сприяють виникненню так званих шкільних неврозів.

Багато патологічних змін стану здоров'я школярів у процесі навчання обумовлено порушенням пристосувальної діяльності під час зміни соціальних умов.

Рівні й критерії адаптації. А. Л. Венгер описує три рівні адаптації до шкільного навчання [2; с. 10].

1. Високий рівень адаптації. Підліток позитивно ставиться до школи: вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко, глибоко і повністю; розв'язує ускладнені задачі: старанний, уважно слухає вказівки і роз'яснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; проявляє великий інтерес до самостійної роботи; готується до всіх уроків; займає в класі позитивне статусне положення.

2. Середній рівень адаптації. Учень позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань; розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його детально і наочно; засвоює головний зміст навчальних програм; самостійно розв'язує типові задачі; буває зосередженим тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; громадські доручення виконує сумлінно; товаришує з багатьма однокласниками.

3. Низький рівень адаптації. Підліток негативно або індиферентно відноситься до школи; нерідко скарги на погане самопочуття; домінує пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який роз'яснює учитель, засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником ускладнена; при виконанні самостійних навчальних завдань не проявляє зацікавленості; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичного нагадування і спонукання з боку вчителів і батьків; зберігає працездатність і увагу при тривалих паузах для відпочинку; близьких друзів не має.

Етапи проходження адаптації

І етап: орієнтовний, коли у відповідь на комплекс нових впливів, пов'язаних зі змінами умов, усі системи організму відповідають бурхливою реакцією і значною напругою. Ця "фізіологічна буря" триває 2-3 тижні.

ІІ етап: нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить певні оптимальні або близькі до оптимальних варіантИ реакцій на вплив. "Буря" починає вщухати.

ІІІ етап: період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найоптимальніші варіанти реагування на навантаження, потребує меншої напруги всіх систем [2; с. 11].

Показники адаптивних процесів.

Адаптивність - абсолютна й відносна гармонійність між суб'єктивними цілями і кінцевими результатами, супроводжується позитивним ставленням особистості до навколишнього світу і самої себе.

Неадаптивність - усвідомлена невідповідність між цілями й результатами діяльності, викликає амбівалентні почуття й оцінки, але не чинить психотравмуючого впливу на особистість.

Дезадаптивність - дисгармонія між цілями й результатами, яка є джерелом психічної напруги (стрес, шок, паніка тощо), внутрішнього дискомфорту й нестабільного перебігу психічних процесів, психічних станів, негативного емоційного фону (стрес, депресія, фрустрація) [2; с. 11].

Якщо середовище ставить до учня вимоги, адаптація до яких важка через його особистісні або вікові особливості, може розвинутися стан соціальної, соматичної, психологічної напруженості - загроза дезадаптації. Унаслідок цього розвиваються:

непродуктивні форми реагування;

симптоми порушення поведінки;

емоційні розлади.

Це виявляється в проявах:

підвищення показника емоційного збудження, тривожності, нейротизму;

зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самокон-тролю, соціальної сміливості;

з'являється почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, вчителями, батьками, а в поведінці в цілому - надмірна сором'язливість;

зниження успішності, недостатня увага й зосередженість на уроках;

скарги на погане самопочуття, сон;

втрата інтересу до навчання, школи [2;