Яка дорога приведе ведмедика до дому?

Якою дорогою дівчинці найшвидше дібратися додому?

Де живе зайчик, а де білочка? Якою дорогою вони бігли?

Яким способом найшвидше можна знайти відповідь? Чому ?

Пошук виходу з лабіринтів.

Покажіть лінією шлях, яким хлопчик може вибратися з лісу.

Через які ворота кицька знайде вихід?

Вправи на тренування обсягу й точності зорового сприймання групи об’єктів.

Вихователь демонструє дітям картку чи малюнок на дошці протягом кількох секунд:

а) зображено 8 листочків жовтого і зеленого кольорів;

Завдання. Не лічачи, скажіть, яких листочків більше – жовтих чи зелених. Усіх листочків більше чи менше п’яти?

б) зображено 12 кульок трьох кольорів. Кульки однакові за розміром;

Завдання. Яких кольорів кульки? Яких найбільше? Яких найменше?

Яких чисел більше – одноцифрових чи 36 двоцифрових?

Яке число відрізняється від інших за 3,15 кількістю цифр?

Які числа вдалося запам’ятати? 21, 9, 26, 2, 37, 20, 11, 12, 34, 19, 7.

Чи встигли помітити найменше число? 33, 25

Чи встигли помітити найбільше число ?

Яке число повторюється ? 5, 18, 73, 24, 1, 22, 10, 6, 18, 3.

5. Тренування зорової пам’яті відтворенням образу об’єкта, який сприймається:

а) ігрові завдання типу “Що змінилося?“

Наприклад, на крилі дошки 6 – 7 малюнків овочів і фруктів або тільки овочів чи фруктів. Після короткочасного розгляду вихователь непомітно для дітей додає ще один малюнок. Цю зміну дітям визначати найлегше. А потім зміни ускладнюються : замість жовтого яблука з’являється червоне, фрукти, що були зверху , пересуваються вниз, змінюється їх взаєморозташування;

б) гра “Фотограф“. Через невеликий отвір у картонній планці кожна дитина уважно вдивляється в якийсь куточок лісу, двору на території дитячого садка тощо. Те, що їй вдається помітити, вона потім відтворює в словесному опису чи малюнку ;

в) гра – вправа “ Що я помітив (ла), йдучи до дитячого садка ?” на спостережливість і подальше відтворювання;

г) складання такого самого візерунка з пам*яті; відтворення розташування фігур;

д) вправи на розрізнювання кольорів та їх відтінків в ускладнених умовах сприймання.

Гостре око дитини – найважливіша передумова формування спостережливості, уміння помічати характерні, але малопомітні особливості предметів і явищ. Ця якість передбачає цілеспрямоване планомірне сприймання об’єктів, що викликають інтерес. Тому спостереження в навчанні характеризуються великою активністю сприймання, тісно пов’язане з мисленням, мовленням, почуттями, довільністю уваги.

У дітей 5 – 7-річного віку сприймання об’єктів дещо пасивне. Вони схильні помічати в предметах випадкові, але яскраві, рухливі деталі, а істотні часто залишаються поза увагою, що зумовлює нерідко поверхове або навіть і помилкове засвоєння матеріалу. Значною мірою це пояснюється слабким розвитком довільної уваги й аналізуючого сприймання.

Уміння спостерігати в дітях можна розвивати на будь – яких заняттях. Особливо широкі можливості для цього на прогулянках, під час малювання, читання, праці.

Залучаючи, таким чином, до цілеспрямованих спостережень вихователь розв’язує такі дидактичні завдання :

- уточнює і збагачує їхні уявлення і поняття про відомі об’єкти;

- формує нові поняття про зв’язок, відношення між предметами і явищами;

- активізує різні форми сприймання;

- навчає послідовності розумових і практичних дій під час спостереження одного чи кількох об’єкті;

- збуджує інтерес і допитливість дітей.

Роботу з розвитку спостережливості треба організувати так, щоб максимально використати розвивальні можливості багаторазових прогулянок різними маршрутами. Наприклад, проходячи в різний час екологічною стежкою, діти уважніше помічають зміни в природі; мандруючи стежкою “веселки”, помічають різноманітність забарвлення оточуючого; “збирають” ознаки, дієслова руху. Для тривалих спостережень вихователю слід попередньо визначити об’єкт і мету спостережень, засоби зацікавлення дітей, способи фіксації спостережень і можливості використання їх результатів на різних заняттях. Наприклад, дітям 4 – 5 років доцільно запропонувати спостереження за польотом сніжинок, за снігопадом, заметами. Які за формою і розміром сніжинки? Як лягає сніг? Коли він рипить? Коли добре ліпиться?

Багато корисного для розвитку мовлення та уяви дітей дають спостереження за слідами людей і тварин на снігу, розпізнавання вигляду засніжених дерев і кущів.

Запитання для спостережень мають активізувати мислення, викликати бажання пояснити взаємозв’язки між об’єктами, спробу сомостійно визначити елементарні залежності, зробити висновок. Наприклад, на основі спостережень діти розмірковують: “Де раніше на подвір’ї дитячого садочка починає танути сніг і чому? Де товстіший сніг: у лісі чи у полі? Чим це можна пояснити?” ; “Поспостерігаємо, де раніше з’являються листочки : на гілці берези, яка стоїть у банці з водою на вікні, чи на дереві? Чому так? Який можна зробити висновок?”

Під час спостережень важливо домагатися стійкості довільної уваги, всебічного розгляду об’єктів. Для цього вихователь керує сприйманням дітей, накреслює уявний маршрут розгляду. Спочатку варто спрямувати увагу на основне, типове, властиве усім предметам даного виду, створити цілісне уявлення про весь об’єкт, а потім зацікавити дітей пошуком тонких ознак, деталей. Дуже важливо заохочувати дітей відображати результати спостережень у практичній діяльності: у процесі усного мовлення , під час малювання, праці , читання книжки, яку вихователь заздалегідь вибрав для закріплення результатів спостережень.

Закінчуючи спостереження, корисно, щоб діти під керівництвом вихователя з’ясували, що ж нового , незвичного вони відкрили для себе; зробили висновок про те, як саме спостерігали, за якими ознаками; що треба врахувати в майбутніх спостереженнях. Це допоможе їм поступово оволодіти спостереженням як методом пізнання.

УМІЛІ РУКИ

Порівняємо два відомих прислів’я: “Розумні руки вчать голову” і “Голова навчить – руки зроблять”. Як точно вони доповнюють один одного. Афористично узагальнив цю народну мудрість В. О. Сухомлинський, який підкреслював, що розвиток дитини – у кінчиках її пальців. Отже,