КУРСОВА РОБОТА

Використання елементів народної математики під час ознайомлення дітей з вимірюванням

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Історичний аналіз зародження елементарної математики та способи вимірювання в стародавньому світі.

Здобутки народної математики……………………………………………5

Стародавні одиниці вимірювання…………………………………………8

Розділ 2. Застосування народної математики у практичній діяльності педагога.

2.1. Зацікавлення дітей дошкільного віку народною математикою…………12

2.2. Використання народних способів вимірювання у роботі з дітьми………18

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….30

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….31

Вступ

Зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, вимагають національної спрямованості й дошкільної освіти. У Державній національній програмі «Освіта (Укра-їна XXI століття)», Національній доктрині розвитку освіти наголошується, що дошкільне виховання має ґрунту-ватися на засадах ознайомлення найменших грома-дян України з національними традиціями, звичая-ми, історією. Дане спрямування передбачає й Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Так у «Коментарі» до нього за-значено: «Система дошкільної освіти має забезпечувати прилучення дитини до системи цінностей, культури і тра-дицій українського народу, виховання шанобливого став-лення до його надбань …»

Ще у первісної людини, яка будувала собі житло, виготовляла найпростіші знаряддя праці, ліпила примітивний посуд, виникала потреба застосовувати міри довжини, ваги, об’єму тощо.

Впродовж століть нагромаджував український народ різноманітні знання, необхідні людині для життя. До цієї скарбниці належить і народна математика. Вивчення народної математики, ознайомлення із способами лічби, народними мірами – складова частина історії людства.

Важливим кроком використання елементів народної математики під час ознайомлення дітей з вимірюванням є формування науков-обгрунтованих знань з історії математики та їх практичне застосування, які сприяли б удосконаленню освіти дошкільнят, забезпечували більш високу обізнаність дітей та якість їхньої підготовки до школи.

Одна із складових виховання дошкільнят – формування їхнього наукового світогляду, під яким розуміють систему поглядів на світ, що нас оточує, можливість його пізнання людиною, ставлення її до суспільства і праці. Формуючи світогляд, систему поглядів на природу й суспільні явища, які ґрунтуються на даних науки та історії розвитку людства загалом, педагог ознайомлює дітей з народною математикою та практичним її застосуванням у діяльності людей.

Метою курсової роботи є ознайомити дітей дошкільного віку з народними способами вимірювання.

Завдання курсової роботи:

- вивчити теоретичні основи народної математки.

- аналіз історичних довідок про перші математичні відомості людей.

- ознайомити дітей з стародавніми одиницями вимірювання.

- розкрити зв’язки народної математики з сучасністю.

Об’єктом курсової роботи є навчання дітей вимірювання з допомогою стародавніх способів, а предметом – народна математика у практиці роботи вихователя.

Курсова робота складається з двох розділів. У першому розділі розглядаються історія розвитку народної математики. У другому розділі ми ознайомлюємося з методикою навчання дітей дошкільного віку вимірюванню з допомогою народних систем мір.

Курсову роботу можна використовувати для написання наукових робіт, для підготовки лекцій, семінарських занять, написання рефератів.

Розділ 1. Історичний аналіз зародження елементарної математики та способи вимірювання в стародавньому світі.

Здобутки народної математики.

Елементи математичного знання, що постали з практичних потреб людини, знаходимо в Україні вже в найдавніші часи. Потреби торговельних розрахунків, виміру податків, землемірства, будівництва, військової справи, календаря тощо не лише створили староукраїнську систему мір, а й спонукали до застосування арифметики й геометрії. Абеткове числування проіснувало з IX до XVII ст., остаточно витіснено воно у XVIIІ ст. досконалішою десятковою системою чисел. Описи арістотелівських понять абстрактної математики зустрічаємо вже в «Ізборнику Святослава» (1073); математичною пам’яткою є задачі в збірнику «Руська Правда». Зберігся математичний рукопис княжих часів, який датується 1136 роком.

Пізніше в Україні складалась мережа народних шкіл, ще в ХVІ-ХVІІ ст. серед яких виділялись школи дяківські, парафіяльні, монастирські, братські, міські, полкові (на Гетьманщині), січові (на території Запорізької Січі) тощо. Чимало дітей – особливо на віддалених хуторах і малих селах – здобували начатки грамоти у мандрівних дяків-учителів. У ролі наставників зустрічались учні й студенти Києво-Могилянського колегіуму (згодом – Академії). Віддамо належне тимчасовим школам грамоти, мандрівним дякам – учителям. Створення такої школи в тому чи іншому селі відбувалося демократичним шляхом.

Як свідчать сучасники, відбір на посаду вчителя відбувався найчастіше досить таки кумедним способом: мандрівний учитель забирався на дзвіницю, а батьки учнів, що збиралися довкола, запитували його, виявляючи моральне обличчя, любов до дітей, знання псалмів, колядок тощо. Якщо відповіді задовольняли громаду, учитель злазив на землю, і селяни укладали з ним письмовий договір, в якому фіксували обов’язки як його, так і учнів та їхніх батьків, і розпочиналося навчання...

Як правило, вчителі володіли великим запасом народних математичних знань, викладених в загадках, задачах-віршиках, за допомогою яких діти на заняттях і під час ігор оволодівали навичками рахунку. Однак вивчення арифметики (лічба) вважалося занадто важкою справою для дітей, тому її вивчали не в усіх школах і не всі учні. За її вивчення батьки платили вчителю окремо.

Сучасне визначенням народної математики – сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність професійних математичних знань для широких верств українського населення у минулому зумовлювала удосконалення найпростіших традиційних прийомів лічби, вимірювання, способів зображення чисел тощо [10].

Важливим кроком використання елементів народної математики під час залучення дітей до господарської діяльності є формування науковообгрунтованих знань з історії математики та їх практичне застосування, які сприяли б удосконаленню освіти дошкільнят, забезпечували більш високу обізнаність дітей та якість їхньої підготовки до школи.

Одна із складових виховання дошкільнят – формування їхнього наукового світогляду, під яким розуміють систему поглядів на світ, що нас оточує, можливість його пізнання людиною, ставлення