Розділ 2. Застосування народної математики у практичній діяльності педагога.

2.1. Зацікавлення дітей дошкільного віку народною математикою.

Важливим кроком використання елементів народної математики під час залучення дітей до господарської діяльності є формування науковообгрунтованих знань з історії математики та їх практичне застосування, які сприяли б удосконаленню освіти дошкільнят, забезпечували більш високу обізнаність дітей та якість їхньої підготовки до школи.

Одна із складових виховання дошкільнят – формування їхнього наукового світогляду, під яким розуміють систему поглядів на світ, що нас оточує, можливість його пізнання людиною, ставлення її до суспільства і праці. Формуючи світогляд, систему поглядів на природу й суспільні явища, які ґрунтуються на даних науки та історії розвитку людства загалом, педагог ознайомлює дітей з народною математикою та практичним застосуванням її у господарській діяльності людей.

Важливою цілеспрямована систематична робота вихователя впродовж дня, відповідно до вікових особливостей дітей, змісту їхньої навчальної й трудової діяльності. Ос-новними її напрямами можна вважати тематичні бесіди такі, як: ознайомлення з історією математики; розкриття зв’язків математики з дійсністю, походження математичних понять; місця практичної діяльності в розвитку математики; розкриття прикладного значення математики; використання відомостей з народної математики в господарській діяльності дошкільників; значення логічних міркувань у науці, особливо математиці, для пізнання реальної дійсності; встановлення міжпредметних зв’язків тощо.

Усе це повинно переплітатись, доповнюватись, знаходити відобра-ження в різних формах роботи вихователя як на заняттях, так і в повсякденній практиці. Серед них проведення бесід та підкріплення їх практичною діяльність. Наведемо окремі приклади: бесіди «Билина про аршин», «Стародавні міри довжини», дидактичні ігри за народознавчими мотивами, вимірювання народними мірами тощо.

Після ознайомлення з історичними відомостями, встановлення зв’язків між математичними поняттями, твердженнями необхідно дати можливість дітям поглянути на науку в практичній діяльності, побачити математику в розвитку і тим самим підвести їх до узагальнень світоглядного характеру.

Досвід показує, що для ефективності проведених бесід з дошкільниками, їх слід підкріплювати практичною діяльністю. Отож зміст курсу математики, ілюстративні вправи, завдання потрібно пред-ставити таким чином, щоб формувати світогляд. Короткі бесіди, заува-ження, довідки, коментарі, до-цільно поєднувати та підкріплювати цікавими практичними завданнями та іграми. Відтак науковий світогляд у свідомості дітей стане складовою частиною математичного знання.

Така робота проводиться на заняттях, екскурсіях, прогулянках, господарській діяльності, де діти навчаються спостерігати предмети і явища навколишнього світу, встановлю-вати зв’язки між різними явищами, узагальнювати спостереження.

Курс логіко-математичного розвитку дошкільників закладає практичну основу для подальшого вивчення математики. Так, формування понять про натуральне число, арифметичні дії організовується за допомогою широкого використання наочних і практичних методів, на ос-нові виконання дошкільниками різних дій із реальними предметами. Уже в дошкільному віці у вихованців виробляються певні погляди й переконання.

Поняття числа в курсі математики є одним з основних. Його формування розпочинається в дошкіллі та продовжується в школі. Поняття числа первісне. Виникає як результат лічби навколишніх предметів, яка створювалась тисячоліттями, і є результатом практичної діяль-ності людини, її розуму.

Упродовж навчання поняття числа збагачується новим змістом. Мотивування його послідовного розширення в різних вікових групах прийма-є різні форми відповідно до вікових особливостей дітей. На прикладах розвитку лічби й виникнення натурального числа слід пояснювати дітям, що людство створює математичні поняття для пізнан-ня світу, а необхідніть у лічбі і вимірюванні привела до виникнення й розширення поняття числа.

Цікавими для дітей є історичні відомості про розвиток математи-ки. Особливе місце в бесідах педагога з дітьми займає ознайомлення їх із стародавньою геометрією та народними мірами для вимірювання величин. Скажімо такі бесіди, як: –

Походження геометрії (Перші відомості з геометрії виникли в Єгипті, Вавілоні, Китаї й були пов’язані з розвитком землеробства, потребами архітектури. Слово геометрія грецького походження. Воно означає землемірство);–

Відомост про геометричні фігури (скажімо про коло як одну з найважливіших геометричних фігур, найпростіша з кривих ліній. Форму кола люди з давніх-давен спостерігали в при-роді – її має обрис сонця, хвилі, як-що у спокійну воду кинути камінь. Людина з зав’язаними очима не може йти по прямій лінії, а збивається на коловий рух. Є багато прикладів, коли людина, що заблукала, рухається по колу і повертається у вихідне місце. Виявляється, що для того, щоб зберегти прямоліній-ний рух, не контролюючи його очима, тіло повинно бути точно симе-тричним. Однак таке в живій природі неможливе. Поняття «лінія» у перекладі з латинської мови означає – льон, льняна нитка, шнур) [9];–

Ознайомлюючи дітей з на-родними мірами, водночас й ознайомлення їх з історією наших дідів і прадідів, з їхніми звичаями, традиціями, культурою, розвиваючи мис-лення, пам’ять, мовлення. Оскільки вимірювання – склад-ний вид математичної діяльності, отож для поглиблення знань дітей про той чи інший спосіб вимі-рювання, для зацікавлення їх, наближення до історії, тра-дицій свого народу, в на-вчально-виховному процесі використовуємо елементи народної математики. Так, після ознайомлення дітей з вимірюванням довжини предметів за допомогою умов-ної мірки пропонуємо малюкам виміряти ту саму довжину, однак уже іншою міркою – народною. З назвами народних мате-матичних мір діти зустрічаються в повсякденному житті. Скажімо, у каз-ках, зокрема з такими невідомими їм одиницями виміру, як «дюйм» («Дюймовочка» Г.Х.Андерсена), («Про попа та його робітника Балду» О.С.Пушкіна). Отож вихователю слід знати й уміти поясни-ти значення, історичне по-ходження даної одиниці виміру та порівняти