Ігрове завдання: зібрати садовину та городину до комори.

Обладнання: картки за кількістю гравців, садовина та городина (вив’язані з ниток овочі, фрукти та ягоди), кошики, фанти.

У грі беруть участь 9-11 дітей.

Хід гри

Гравці стають кружка. Навпроти кожної дитини вихователь розкладає картки, а в різних місцях групової кімнати – садовину та городину, коши-ки. Комірник обирається лічилкою:

У коморі комірник За порядком наглядає,

Рахувати точно звик. Зовсім лінощів не знає.

Комірник стає всередину кружка. Діти йдуть по колу, промовляючи:

Ми господарі дбайливі, Добрий урожай зберемо,

Дякуємо щедрій ниві. До комори все звеземо.

Після слів «звеземо» зупиняються. Кожен бере ту картку, навпроти якої зупинився, і відшукує за нею фрукти чи овочі у вказаній кількості. Потім несе «вро-жай» до «комори», де на нього чекає комірник. Він разом з вихователем перевіряє правильність вико-нання завдання. Той, хто правильно виконав його, отримує від комірника фант. Для нової гри обира-ють нового комірника.

Зауваги до гри: мінятися картками не мож-на; перемагає той, хто отримав найбільшу кількість фантів.

Приклад картки

Малюнок (фруктове дерева) |

Круг червоного кольору

Буква з якої починається назва плоду (Я) | Кількість плодів

(7)

За цією карткою дитина віднаходить фрукт (бо зображене дерево) червоного кольору, круглий, з назвою, що починається на Я, в кіль-кості 7 штук.

Варіативність: для дітей молодшої та середньої групи зменшується кількість завдань на картках.

«Натюрморт»

Мета: вчити дітей композиційно розташовувати предмети на площині з урахуванням їхнього кольору, форми та розміру. Закріп-лювати поняття «натюрморт», назви українського національного посу-ду. Вдосконалювати вміння елементарно передавати перспективу та орієнтуватися у просторі (передній план, задній план, ліворуч від .., праворуч від ...). Тренувати зорову пам’ять, увагу. Виховувати вміння працювати в команді.

Ігрове завдання: якнайшвидше викласти натюрморт.

Обладнання: заламіновані площинні зображення українського національного посуду, садовина та городина (вив’язані з ниток об’ємні овочі, фрукти, ягоди), столики для розміщення атрибутів та створен-ня картин.

Хід гри

Діти діляться на дві команди. Вихователь дає їм зав-дання: викласти натюрморт тільки з тих предметів, наз-ва яких складається з двох-трьох складів. За сигналом діти з кожної команди по черзі підходять до свого місця, де створюватимуть майбутню картину, вибирають із за-пропонованого матеріалу певний предмет, викладають його на площині й повертаються назад. Перемагає та команда, яка першою виклала натюрморт.

Ускладнення: по закінченні викладання картини команди міняються місцями, 30–40 с уважно роздивля-ються натюрморт суперників. Потім картини завішують і командам дають завдання:

I варіант: згадати все, що є на картині.

II варіант: визначити, що змінилося на картині (перед цим вихователь змінює щось на ній – забирає декілька предметів чи переміщує їх одне відносно одного і від-криває ширму).

Зауваги до гри: за кожний підхід гравець має викладати на площині тільки один предмет; треба па-м’ятати, що створюється картина, тобто слід враховувати сполучення кольорів, розташування предметів.

Висновок

Отож, народна математика – це система народних математичних знань про старовинне математичне письмо, народні одиниці та прийоми вимірювання, народні математичні прилади, народні способи лічби, обчислення та методика вивчення народної математики, а й використання цих знань у діяльності, саме тій де були найбільш необхідними. Важливим завданням для розуміння та засвоєння таких понять є використання їх дітьми в навчально-виховному процесі та порівняння їх з сучасними математичними положеннями.

Для формування світогляду дітей важливе значення має розуміння ними практичної значущості математичних знань. Відтак ознайомлення їх з елементами народної матемиатики є дуже корисними. Цікавими для дітей є історичні відомості про розвиток математи-ки.

Щоб переконати вихованців у необхідності математики для життя людей, важливе значення має показ її в дії, використанні до розв’язування завдань практики, одним з яких є вимірювання. Спочатку вихователь проводить відповідну бесіду, де на конкретних прикладах з’ясовує сутність завдання: що і як будемо вимірювати. Це міри, які завжди з «нами». Невелика різниця в їх розмірах у різних людей не мала особливого значення.

Назви одиниць нагадують нам про їх походження від назв частин людського тіла: палець, долоня, стопа, лікоть. Їх рух (крок, розмах рук) теж був основою перших мір довжини.

Така робота проводиться на заняттях, екскурсіях, прогулянках, господарській діяльності, де діти навчаються спостерігати предмети і явища навколишнього світу, встановлю-вати зв’язки між різними явищами, узагальнювати спостереження. Отож народна математика є важливою та необхідною складовою розвитку дитини та формування її компетентності в різних сферах життя.

Список використаних джерел

1. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство у дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 1994.

2. Бондаренко А.К. Дидактичні ігри у дитячому садку. – К.: Освіта, 1998.

3. Бурова А.К. Дидактичні ігри: організація та керівництво // Дошк. вих. – 2002 . – № 7.

4. Дудова Т. Дидактична гра – господиня навчального про-цесу // Дошк. вих. – 2004 . – № 7.

5. Дошкільне виховання. - 2007, № 10.

Дошкільне виховання № 4(609) квітень 1992. – С. 3

6. Дитячий садок. - травень, 2002. – № 17 (161).

7. Джерела / Науково-методичний вісник № 1-2 (21-22) січень-червень, 2000. – С. 37-39.

8. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Наук.–метод, посібн./ Наук.ред. Кононко О. Л. – К.: Дошк. вих., 2003.

9. Крутій К., Маковецька Н. Скарбничка ігор для розумних батьків і кмітливих дітлахів. – Запоріжжя, 2000.

10. Лобода С.Ф. Дидактичні ігри та вправи у навчально-вихов-ному процесі // БВДС. – 2005. – № 17-18.

М.П.Маланюк Матеріали з історії шкільної математичної освіти в Україні. – Київ-Тернопіль, 1995.

Додаток А

Використання народної математики в навчанні