З незапам’ятних часів людство за одиниці довжини використовувало розміри частин людського тіла. Ці міри завжди «з нами», кожна людина могла ними користуватися за будь-яких умов і обставин. Самі назви одиниць мір нагадують нам про їх походження: палець, долоня, стопа, лікоть. Рухи людини (крок, розмах рук) теж були основою перших мір довжини.

Вимірювання – склад-ний вид математичної діяльності. Тому, щоб по-глибити знання дітей про той чи інший спосіб вимі-рювання, зацікавити їх, наблизити до історії, тра-дицій свого народу, ми ви-користовуємо елементи народної математики в на-вчально-виховному процесі. Так, після ознайомлення дітей з вимірюванням довжини предметів за допомогою умов-ної мірки пропонуємо малюкам виміряти ту саму довжину, але вже іншою міркою – народною. З назвами народних мате-матичних мір діти й самі сти-каються в повсякденному житті. Наприклад, читаючи каз-ки, вони часто зустрічають одиниці вимірювання величин, які їм незрозумілі, оскільки в наш час практично не застосо-вуються. Це зокрема «дюйм» («Дюймовочка» Г.Х.Андерсена), («Про попа та його робітника Балду» О.С.Пушкіна). Тому вихователь повинен знати й уміти поясни-ти їх значення, історичне по-ходження та порівняти із сучас-ними одиницями.

Ознайомлюючи дітей з на-родними мірами, ми разом з тим ознайомлюємо їх з істо-рією наших дідів і прадідів, з їхніми звичаями, традиціями, культурою, розвиваємо мис-лення, пам'ять, мовлення.

Пропонуємо кілька занять (для старшої групи), тема яких – ознайомлення з народними способами вимірювання.

Ознайомлення з народною міркою «око», «півока».

Господиня. Сідайте та слу-хайте уважно. У зв’язку з тим, що випас овець у весняний та літній періоди на полонинах проводиться не кожним госпо-дарем, а доручається чабанам, які за встановленою чергою видають господарям належну їм кількість молока, тут здавна виникла потреба в досить чіткій системі мір. Молоко міря-ли оками (літр) та півоками (півлітра).

А зараз подивіться уважно: що ви бачите в банках? (В одній вода, в другій – молоко.)

Як ви гадаєте, чого більше?

Як це можна перевірити?

Діти. Потрібно виміряти об’єм води і молока.

Господиня. Що необхідно для вимірювання?

Діти. Треба вибрати мірку.

Господиня. А чи можна ви-міряти об’єм смужкою?

А чому ні?

Що нею можна виміряти?

А чим можна виміряти об’єм води чи молока?

Діти. Банками, відрами, склянками.

Вихователь. Виміряймо об’єм молока. Щоб не забути результати вимірювань, відкладатимемо палички.

Наливаю молоко в літрову банку, нагадую назви мірки – ця міра називається «око». Щоразу, наливаючи молоко в банку, нагадую назву мірки: одне око, два ока – або два літри. Діти повторюють назву.

Господиня. А якщо візьме-мо за мірку півлітрову банку – ця мірка називалась раніше «півока».

Знову вимірює молоко, діти повторюють назву мірки «півока».

Вихователь. То скільки у нас молока? (2 ока.)

Господиня. Молодці, зро-зуміли, як треба вимірювати рідину. А як називаються мірки, якими ми сьогодні міря-ли? (Око, півока.)

А ось і пиріжки готові, мож-на з молочком пригощатися. Підставляйте кухлики, любі мої, молочком вас напою.

Діти п’ють молоко з пиріж-ками, дякують.

Ознайомлення з народною міркою «палець»

Діти розглядають у куточку книжки. Вихователь звертає їхню увагу на лист від Іванка-дивака, який лежав між сто-рінок.

Вихователь. Цікаво, як виг-лядає Іванко-дивак? Скільки йому років? Він високий чи низький? Давайте пошукаємо, може знайдемо його в наших книжках.

Чути дзвін, гамір. Вбігає Іванко-дивак і губить свої речі. Діти піднімають їх з підлоги, лічать і віддають гостеві. Роз-глядають його.

Іванко-дивак. Я теж ко-лись був малий і хочу пограти з вами в математику. Спочатку ви давайте мені завдання, а потім я вам.

Діти. Скільки крил у птаха? Скільки ніжок у стола? Скільки буде коліс у машини, якщо одне відлетіло? Скільки дітей у парі? Скільки пальців на руці?

Іванко-дивак (показує свої малюнки). Скільки тут курча-ток, курей? Скільки в кошику яблук? А якщо я з’їм половину, скільки залишиться? Скільки раків на тарілці? Кіт з’їв одно-го – скільки їх залишилося? А якої ширини оця латка на моє-му коліні?

Діти вимірюють – 5 см.

А я міряв – вона складає 6 пальців.

Починають сперечатися, що треба міряти лінійкою або умовною міркою.

Вихователь. Заспокойте-ся, не сперечайтесь. Всі ви праві: діти правильно виміря-ли 5 см, і ти, Іванку, правильно виміряв 6 пальців. Справа в тому, що зараз вже ніхто не міряє пальцями. Як раніше, бо є лінійка, а «палець» – це не зовсім точна мірка, бо кожного пальці різні за товщиною. Ми зараз це перевіримо.

Діти міряють інші латки на Іванкових штанах, порівнюють результати.

Іванко-дивак. Ну досить, я вже втомився грати у вашу математику, тепер ви пограй-те в мою гру.

Пропонує дітям хоча б на якийсь час також стати дива-ками. Малюки прив’язують до рук і ніг дзвіночки, стрічки, вдя-гають кофтинки навиворіт тощо. Слухають Іванкове музи-кування на гребінці з цигарко-вим папером. Дивак запрошує їх пограти на дивному інстру-менті. Діти грають, бешкету-ють.

Вихователька. Тепер ми втомились грати у твою гру. Побешкетували й досить. Я тим часом приготувала латки на твої, Іванку, дірки, але про-поную спочатку з ними погра-тися. Треба запам’ятати, що кожна фігура означає певне число: коло – 1, прямокутник – 2, трикутник – 3, квадрат – 4, п’ятикутник – 5.

Роздає дітям набори ма-леньких фігур і пропонує вик-ласти числа, які називає.

Молодці, правильно викона-ли завдання. А куди ж подівся Іванко? Ну й справді дивак – як з’явився, так і зник. А ви не забули, про яку мірку він нам сьогодні розповів? (Палець.)

Вимірювання народною міркою «п’ядь»

Вихователька. Діти, сьо-годні до нас у гості прийшли звірята (показує, називає всіх по черзі). Вони зібралися, щоб позмагатися в стрибках у довжину. І просять вас,