Зміст освіти – науково обґрунтована система дидактичного та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Визначається зміст освіти освітньо-професійними програмами підготовки фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів; програмами навчальних дисциплін; структурно-логічною схемою підготовки; іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою.

Освітньо-професійна програма підготовки – перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу, відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни охоплює час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студентів. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи, форми і періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вищого навчального закладу.

Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань, проведення контролю тощо) визначається структурно-логічною схемою підготовки.

Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки встановлюються державними стандартами освіти – сукупністю норм. Ці норми є основою оцінювання освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів громадян незалежно від форм освіти.

Державні стандарти освіти розробляються для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напряму підготовки (спеціальності) і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років. Державні стандарти вищої освіти базуються на Законі України "Про освіту" ( 1060-12 ), інших нормативно-правових актах, що регулюють відносини в системі вищої освіти.

Основні функції державних стандартів освіти полягають у забезпеченні досягнення і підтримання вищим закладом освіти високого рівня вищої освіти через реалізацію нормативної частини змісту освіти та самооцінки чи державної оцінки результатів роботи.

У додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 1247 від 7 серпня 1998 р. «Про розроблення державних стандартів вищої освіти» так оцінюються роль і функції державних стандартів вищої освіти: вони «встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання вищої освіти. Відповідність освітніх послуг державним стандартам вищої освіти визначає якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів. Державні стандарти вищої освіти застосовуються з метою забезпечення якості вищої освіти і потреб народного господарства, науки та культури у фахівцях, а також розроблення, впровадження та удосконалення нормативної і навчально-методичної бази, що регламентує підготовку фахівців з вищою освітою. Державні стандарти вищої освіти забезпечують: формування змісту освіти, який дає змогу випускнику вищого навчального закладу виконувати професійні завдання, що визначаються вимогами у сфері праці, науки, культури; можливість визначення рівня освітньої та професійної підготовки фахівця. Державні стандарти вищої освіти є обов'язковими для виконання усіма суб'єктами в системі вищої освіти.

З урахуванням положень Державної системи стандартизації України (ДСТ 1.0-93) встановлюються такі компоненти державних стандартів вищої освіти:

1) державна компонента, що має такі складові:

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

Освітній рівень базової вищої освіти;

Освітній рівень повної вищої освіти;

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста;

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра;

2) галузева компонента, що має такі складові:

Стандарт вищої освіти. Терміни та визначення;

Перелік спеціалізацій за спеціальностями вищої освіти;

Стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика;

Стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма;

Стандарт вищої освіти. Засоби діагностики рівня освітньо-професійної підготовки;

3) компонента вищого навчального закладу, що має такі складові:

Стандарт вищої освіти. Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики;

Стандарт вищої освіти. Варіативна частина освітньо-професійної програми;

Стандарт вищої освіти. Варіативна частина засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки.

Впровадження галузевої компоненти державного стандарту вищої освіти, розроблення і впровадження компоненти вищого навчального закладу здійснюється вищим навчальним закладом з додержанням нормативів навчального навантаження.

Обсяг навчального навантаження визначається кількістю академічних годин, необхідних для навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Термін навчання визначається галузевою компонентою державного стандарту вищої освіти за спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і не може перевищувати терміну, визначеного в постанові Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. N 65 ( 65-98-п ) "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 3, ст. 108). При цьому тривалість навчального дня, за очною формою навчання з урахуванням усіх формі видів навчальної роботи не повинна перевищувати 9 академічних годин. Навчальний тиждень за очною формою навчання становить не більш як 54 академічні години, заочної (дистанційної) - не більш як 27 академічних годин. Тривалість академічної години становить 45 астрономічних хвилин.

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, - це класифікатор галузей освіти (за ознакою спільності узагальнених структур діяльності), напрямів підготовки (за ознакою спорідненого змісту освіти) і спеціальностей (за ознакою об'єкта діяльності або виробничої функції).

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, формується з урахуванням:

1) вимог державних нормативних документів, що регламентують суспільний поділ праці в Україні, а саме:

Державного класифікатора професій (v0257217-95, va257217-95, vb257217-95);

Державного класифікатора видів економічної діяльності;

Міжнародної стандартної класифікації освіти;

2) вимог Державного класифікатора професій щодо встановлення освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціальностей;

3) відображення у назвах спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста і магістра узагальненого об'єкта діяльності фахівця, назвах спеціальностейосвітньо-кваліфікаційного рівня молодшого