Нормативні навчальні дисципліни становлять до 75% обсягу годин, визначеного освітньо-професійною програмою. До нормативних навчальних дисциплін належать: цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін; цикл фундаментальних дисциплін; цикл професійно-орієнтованих дисциплін.

Вибіркова частина змісту освіти – це рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у кваліфікованих фахівцях певної спеціалізації, досягень наукових шкіл і навчальних закладів.

Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової теоретичної чи практичної підготовки.

Обсяг навчальних дисциплін за вибором визначається як різниця між загальним обсягом годин і обсягом годин нормативних навчальних дисциплін і формується з циклу професійно-орієнтованих дисциплін за переліком освітньо-професійної програми, циклу дисциплін за вибором вищого навчального закладу, циклу дисциплін за вибором студента.

Навчальні дисципліни за вибором охоплюють дисципліни, що належать до різних циклів навчальних дисциплін. Науково-методична комісія визначає перелік професійно-орієнтованих дисциплін за вибором, що має рекомендаційний характер.

Розділ 3. Поняття навчального плану. Навчальний план за фахом

На основі освітньо-професійної програми вищі навчальні заклади розробляють навчальний план і робочі навчальні програми дисциплін, які є нормативними документами вищого навчального закладу.

Навчальний план – документ, складений вищим навчальним закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, який визначає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби здійснення поточного й підсумкового контролю.

У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбаченого на самостійну роботу. Він розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого навчального закладу.

На основі навчального плану вищим навчальним закладом формується робочий навчальний план, тобто план на поточний навчальний рік. Він конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби поточного і підсумкового контролю за семестрами. Його затверджує декан факультету.

З метою інтенсифікації навчального процесу у вищому навчальному закладі практикується складання студентами індивідуальних навчальних планів. Такий план є нормативним документом, за яким здійснюється навчання студента з огляду на вимоги освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та освітньо-професійних інтересів і потреб студента.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

Основні курси

Ділова українська мова. Українська та зарубіжна куль-тура. Релігієзнавство. Політична історія України. Політич-на економія. Теорія держави і права. Загальна психологія. Соціологія. Педагогіка. Основи інформатики. Безпека жит-тєдіяльності. Іноземна мова. Фізичне виховання. Історія за-рубіжної філософії. Історія філософії України. Філософська антропологія та теорія пізнання. Соціальна філософія. Ети-ка. Естетика. Логіка. Політичний менеджмент. Вступ до спеціальності. Історія зарубіжних політичних учень. Історія політичної думки України. Загальна теорія політики. Осно-ви партології. Практична політологія. Етнополітологія. Політичні проблеми соціального управління. Історія полі-тичної думки Росії. Соціальна екологія. Електоральна полі-тологія. Сучасна політична історія країн світу. Соціальна психологія. Політична соціологія. Соціологічні методи до-сліджень політичних процесів. Історія та теорія демокра-тії. Конституційне право зарубіжних країн. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. Адмі-ністративне право України. Методика викладання соціаль-но-політичних дисциплін. Політична риторика. Сучасні ін-формаційні технології. Політична психологія. Основи еліто-логії. Політика і література. Громадянське суспільство. Інформаційна політика. Психологія ділового спілкування. Політична філософія. Філософія історії. Теорія та методо-логія наукового пізнання. Психодіагностика. Сучасна зару-біжна політологія. Геополітика. Порівняльна політологія. Філософія права. Політика і релігія. Паблік рілейшнз. Мето-дика науково-дослідної роботи. Теорія міжнародних відно-син. Некласична політична теорія. Системний аналіз в по-літології. Дипломатичний протокол та етикет. Гендерні політики. Політологічна практика. Соціологічна практика. Педагогічна практика. Науково-виробнича практика.

Вибіркові навчальні дисципліни:

Фахова іноземна мова. Сучасна світова філософія.

Блок А «Теорія політики».

З історії української держав-ності. Політичні системи країн світу. Політична культура. Політична конфліктологія. Соціальні засади політики. Політична етика.

Блок Б «Політичний менеджмент».

Політичні режими. Екополітика. Комунікативні технології в політиці. Полі-тична іміджологія. Технології виборчих кампаній. Полі-тична мова. Блок В «Управління соціально-політичними процесами». Національна безпека. Економічна безпека. Політична конфліктологія. Етнополітична безпека. Екологічна без-пека. Міжконфесійні відносини.

ДВОРІЧНА МАГІСТРАТУРА

Основні курси

Теорія держави і права. Політична філософія. Методика викладання соціально-політичних дисциплін. Соціологія. Методика науково-дослідницької роботи. Політична психологія. Загальна теорія політики. Історія політичних учень. Основи партології. Етнополітологія. Практична політологія. Порів-няльна політологія. Електоральна політологія. Сучасна зару-біжна політологія. Геополітика. Політичні системи країн світу. Паблік рілейшнз. Політичні проблеми соціального уп-равління. Конституційне право зарубіжних країн. Консти-туційне право України. Державне управління. Теорія міжна-родних відносин. Соціологічні методи досліджень політичних процесів. Історія та теорія демократії. Політична ритори-ка. Політична конфліктологія. Політична культура. Полі-тичні режими. Основи елітології. Політична іміджелогія. Технології виборчих кампаній. Політична етика. Соціальні засади політики. Системний аналіз у політології. Інформа-ційні технології в політиці. Політична мова. Педагогічна практика. Політологічна практика.

ВИСНОВКИ

Процеси стандартизації освіти - це невід'ємний атрибут освітніх систем усіх розвинених країн. Спроба дослідити деякі провідні концептуальні засади до стандартизації у галузі вищої освіти показала, що за наявності різного бачення проблеми, усе ж переважає розуміння необхідності виваженого, відповідального та науково обгрунтованого підходу до провадження процесів стандартизації. Водночас занепокоєння викликає той факт, що в Україні не організоване широке обговорення даної проблеми, до якого можна було б залучити не лише чиновників з міністерств та департаментів, окремих науковців, але й звичайних викладачів і студентів. Право бути почутими повинні мати всі зацікавлені сторони: батьки студентів, працедавці, місцева влада, громадські організації, молодіжні об'єднання і т.п.

Віриться, що запровадження