Обробка даних опитування.

За кожну відповідь згідно ключа надається по 1-му балу. Підраховується сума балів за кожною із чоти-рьох шкал.

Ключ до розшифровування даних опитування.

«Емоційна збудливість» — відповіді «так» на пунк-ти 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29.

«Інтенсивність емоцій» — відповіді «так» на пункти 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, ЗО.

«Тривалість емоцій» — відповіді «так» на пункти 3, 15, 19, 27, відповіді «ні» на пункти 7, 23, 31. Негативний вплив емоцій на ефективність діяль-ності та спілкування — відповіді «так» на пункти 4, 16, 24, 28, відповіді «ні» на пункти 8, 20, 32.

Примітка: апробація опитувальника в перекладі на українську мову не проводилась. [14, с. 65]

2.2 Психологічний аналіз даних в ході дослідження емоцій як чинника формування особистості молодшого школяра

За результатами проведеного нами дослідження на базі загально-освітньої школи №12 м. Івано-Франківська було виявлено як позитивні, так і негативні емоційні стани та певні характеристики емоційності, котрі характерні власне для даної вікової категорії. Вибірка становить 57 осіб: 28 учнів 3-Б класу та 29 учнів 2-А класу ЗОШ №12 м. Івано-Франківська.

Дослідження проводилось за допомогою підібраних методик, куди входять: чотири модальний опитувальник Л.А. Рабиновича та самооцінний тест “Характеристики емоційності” Ільїна, а також на основі аналізу та математичної обробки даних.

Аналізуючи результати даних, одержаних при проведені методики Рабиновича, нами було помічено, що учням притаманні емоції радості, гніву, страху та журби, проте у різних співвідношеннях. Нами була визначено домінуючі місця цих емоцій, відповідно за набраною кількістю балів. В узагальненому вигляді результати подані у таблиці.

Особливості прояву емоційних станів в учнів 2-3 класів, домінуючі місця емоцій.

(Дослідження проведення у березні 2008р. вибірка 57 осіб)

Категорія емоційних станів |

Прояв емоційних станів в учнів (домінуючі місця емоцій)

2 класу (місця, %) |

3 класу (місця, %)

Радість

Гнів

Страх

Журба |

3(68%)

2 (79%)

1 (72%)

4 (82%) |

1 (85%)

3 (75%)

2 (71%)

4 (82%)

Аналіз даних таблиці показує, що у 3 класі має місце розвиток емоції радості, а також, які в другому, так і в третьому класах значне місце посідає динаміка розвитку основних психічних станів деструктивного характеру. Зокрема, на перших місцях у другокласників залишаються страх та гнів.

На відміну від першокласників, відсоток страху у другокласників значно знижується і приблизно залишається на одному рівні у третьому класі, проте, все ж таки посідає значне місце у житті дитини.

У другокласників також переважає емоція гніву і спадає у третьому класі, де вона посідає аж третє місце. Таке відчутне зниження в 3 класі емоції гніву, а також зниження емоції страху, пов’язані з розвитком самоконтролю та вольових якостей особистості молодшого школяра. І на самому останньому місці у дітей перебуває журба.

Негативні станові формовияви у дітей призводять до синдрому “шкільної дезадаптації”. У другому класі через збільшення показника гніву, агресії, у значної кількості дітей утверджуються дезадаптивні новоутворення у спілкуванні та в міжособистісній взаємодії.

Докладніше проаналізувавши результати подані у таблиці, можемо побачити, що у третьокласників на першому місці перебуває емоція радості (у 85% учнів), на другому – емоція страху (71%), третьому – гнів (78%), четвертому – журба (82%). У другокласників на першому місці перебуває емоція страху (72%), на другому – емоція гніву (79%), третьому – радість (68%), четвертому – журба (82%0.

Перейдемо до аналізу показників, які були встановленні за само оцінним тестом “Характеристики емоційності” Ільїна Е.П. в учнів 3-Б класу ЗОШ №2 м. Івано-Франківська. Розглянемо оцінку динамічних властивостей емоційності, поданих у таблиці. (Вибірка становить 28 осіб).

Оцінка динамічних властивостей емоційності, середні бали.

Властивості

Досліджувані |

Збудливість |

Інтенсивність |

Тривалість |

Вплив на діяльність

Хлопці №13 |

41 |

4,5 |

3,3 |

3,6

Дівчата №15 |

4,3 |

4,7 |

3,6 |

3,9

З даних таблиці видно, що у дівчат за такими характеристиками як емоційна збудливість та інтенсивність емоцій, дещо вища оцінка емоційності, ніж у хлопчиків, їм притаманне більш тривали емоційне переживання, і емоційність як риса має більш виражений деструктивний вплив на їхню діяльність.

Чим більш вираженою є негативна емоція гніву, тим легше вона виникає, інтенсивніше переживається і тим більшу дестабілізуючу силу вона має. Страх є пов’язаний з такою властивістю особистості як емоційна ригідність.

Чим вищою є емоційна збудливість, тим, відповідно є вищою інтенсивність емоцій, що виникають. Чим більш вираженою є збудливість та інтенсивність емоцій, тим більш дестабілізуючий вплив вона здійснює на особистість.

Отже, з таблиці видно, що: вище всього оцінюються інтенсивність емоцій, нижче – швидкість та легкість їх виникнення (емоційна збудливість), і ще нижче, тривалість, та вплив на діяльність.

Проаналізувавши результати малюнкової методики, проведеної у 3-Б класі ЗОШ №12 м. Івано-Франківська, в більшості малюнках (82%) виявлено присутній синій колір, що означає високу чутливість, потребу у любові; у деяких учнів (39%) був присутній і жовтий колір, тобто, показник спокою. У багатьох дітей (68%) був присутній зелений колір, що свідчить проте, що дитина перебуває у стані вибору і переживання. Деякі учні (18%) майже цілий листок замальовували червоним кольором, а це колір пристрастей, афектів, авторитарності. Були виявлені і діти, у яких життя видається безтурботним (7%) – рожевий колір, натомість ті, у кого цей колір був відсутній показали свою напруженість може вибухнути через дрібниці. Були також виявлені у малюнках чорний, сірий, коричневий кольори, і лише у двох дітей – фіолетовий, тобто колір гармонійних людей, які можуть самостійно регулювати свою психічну діяльність.

2.3 Психокорекційні прийоми