Реферат

Методика вивчення стану психофізичної готовності дітей із ДЦП до навчання 

В умовах безперервної спе-ціальної освіти в Україні, оновлення її змісту про-стежуються протиріччя між со-ціальною значущістю підготов-ки дитини з особливими по-требами до шкільного навчання і недосконалістю, а часто й від-сутністю належної підготовки в дошкільний період.

Особливо це стосується дітей із церебральними паралічами, у яких структура порушень, крім рухових і мовленнєвих, містить специфічні відхилен-ня у психічному розвиткові. У найскладніших випадках такі діти виховуються і навчаються в умовах сім'ї.

Відхилення в психічному розвитку значною мірою зу-мовлені недостатністю у дітей практичної діяльності та со-ціального досвіду, комуніка-тивних зв'язків з оточуючими, неможливістю здійснення пов-ноцінної ігрової діяльності (О.Мастюкова, М.Іпполітова, Р.Бабенкова та ін.). Ця кате-горія дітей особливо потребує індивідуальної допомоги, під-тримки як в умовах сім'ї, так і на початковому етапі спеціаль-ного навчання.

Психофізична готовність ди-тини до шкільного навчання охоплює комплекс якостей і характеристики, які свідчать про її досягнення у фізичному, моторному, інтелектуальному розвитку, особистісній і соці-ально-психологічній зорієнто-ваності (В.Худик, Н.Стаднен-ко, Т.Ілляшенко, А.Обухів-ська).

Результати комплексного вивчення цих показників ми розглядаємо як діагностичну основу для розробки індивіду-альної системи корекційної та навчально-виховної діяльності вчителя.

Показниками психофізич-ної готовності дитини з ДЦП до шкільного навчання обра-но комплекс якостей і харак-теристик, які свідчать про її до-сягнення у таких сферах:*

фізичний і психомоторний розвиток;*

особистісна і соціально-психологічна зорієнтованість;* 

інтелектуальний розвиток.

Ми розробили детальну методику дослідження кожно-го із названих показників, щоб отримати емпіричний матеріал для характеристики стану го-товності дитини з ДЦП до на-вчання. Серед них:

1.Рівень розвитку навчаль-но значущих функцій:

а) розвиток фонематичних уявлень;

б) розвиток зв'язного мов-лення;

в) координація рухів у сис-темі «око — рука»;

г) обсяг зорового сприймання.

2. Інтелектуальний розвиток:

а) найпростіші судження;

б) поняття про предмети чи події;

в) рівень узагальнень;

г) уміння слухати дорослого;

д) концентрація уваги;

є) пам'ять.

У дослідженні використову-валися наступні методи: бесі-да, тестування, вивчення про-дуктів творчої діяльності учня (малюнків), опитування, спо-стереження.

Результати обстеження уч-нів фіксуються у протоколах, кількісно та якісно аналізуються. Методика вивчення кож-ного з параметрів охоплює:*

повідомлення дитині кон-кретного завдання;*

інструкцію щодо виконан-ня цього завдання;*

стимульний матеріал (сло-весний, дидактичний);* 

критерії оцінювання рів-ня їх виконання;* 

описи-еталони тих рівнів, які ми можемо виявити у дітей.

Опишемо детальніше мето-дику вивчення рівня розвитку в учнів із ДЦП навчально зна-чущих функцій.

Під час бесіди з'ясовуємо стан фонематичних уявлень ди-тини. Для цього пропонуємо наступні завдання:

а) виділити в почутому сло-ві спершу голосні звуки, потім приголосні та назвати перший склад.

Стимульний матеріал: О — ля; І — ра; Со — ня; Ка — тя;

б) розкласти малюнки, в назвах яких є заданий звук, на дві групи: в одну групу відіб-рати малюнки, в назвах яких є звук Ш (шапка, машина, душ, шарф), в другу — малюнки, в назвах яких цього звука немає (зима, літо, весна, осінь);

в) самостійно придумати і назвати слова зі звуком М (на-приклад, мама, мир, машина).

Критерії оцінювання: дитина успішно виконала всі завдання — фонематичні уяв-лення добре сформовані; якщо робить помилки у слуховій диференціації фонем, завдання виконує частково — фонема-тичні уявлення недостатньо сформовані; якщо не виконує жодного завдання — фонема-тичні уявлення несформовані.

Дослідження стану зв'язно-го мовлення дитини охоплює:

а) вміння складати речення за опорними словами. Запро-поновані слова: ліс, діти, гри-бами, в, пішли, за (соловейко, сидить, дерево, на). Дитина от-римує настанову, як саме сконструювати речення;

б) самостійне складання опо-відання за сюжетними малюн-ками (казки «Колобок», «Со-лом'яний бичок»);

в) розгорнутість самостій-ного мовлення за запитаннями:— 

Що ти знаєш про зиму, весну, літо, осінь?—

Чому тобі подобається зи-ма, весна, літо, осінь?— 

Чим відрізняються зима від літа, весна від осені ?—

Що вранці роблять діти? (Прокидаються, вмиваються, одягаються, снідають).

У процесі оцінювання ста-ну самостійного зв'язного мов-лення звертається увага на на-ступні характеристики:*

вживає одно-, дво- і бага-тослівні речення;*

вживає прості та складні речення;* 

використовує найпрості-ші мовні звороти;* 

граматично правильно бу-дує речення;*

структурно правильно ком-понує зв'язну розповідь (є за-чин, розгортання подій, кін-цівка);*

форма викладу — перелік слів або розгорнуте мовлення;*

використовує немовні за-соби, міміку, жести замість слів.

Критерії оцінювання:*

розгорнуте мовлення — на-явність словникового запасу відповідно до теми завдання; правильне вживання різних гра-матичних категорій слів (імен-ників, прикметників, дієслів); уміння будувати речення та роз-повідь; логічність викладу;* 

повне мовлення — є всі компоненти, що й у розгорну-тому мовленні, але словнико-вий запас обмежений, спосте-рігаються труднощі в побудові розгорнутих речень, виклад не-достатньо логічний;*

неповне мовлення — об-межено представлені всі ком-поненти експресивного мовлен-ня (словниковий запас збідне-ний, побудова речень порушена, розповідь не зовсім логічна, з одно- чи двослівних речень).

Стан координації в системі «око — рука» досліджується на основі гри «Лабіринт». Дитина має швидко знайти вихід з ла-біринту. Далі їй пропонують обвести олівцем контури таких предметів: груші, яблука, гри-ба, хвилі. Фіксується точність рухів і плавність виконання.

Обсяг зорового сприймання визначається за кількістю виді-лених об'єктів в малюнках-нісенітницях, малюнках із мно-жиною контурів (зображення круга, квадрата, трикутника, 3 — 5 тварин, що накладені од-не на одне). Дитина має на-звати або показати фігури, тва-рин, які вона побачила.

Критерії оцінювання: повний обсяг сприйнятих фігур чи інших зображень, частковий, незначний або відсутній.

Під час виконання всіх за-вдань проводиться спостере-ження за вмінням дитини слу-хати вчителя, розуміти його мовлення, концентрувати ува-гу на виконанні завдання; за-пам'ятовувати словесний ма-теріал, завдання, інструкції.

Отримані результати аналізуються  якісно і кількісно. Для цього розроблені ета-лони рівнів розвитку навчаль-но значущих функцій.

I рівень — дитина має сфор-мовані фонематичні уявлення, словниковий запас, достатній для виконання завдання; вміє складати речення і розповіді; граматично правильно будує речення, вживає доцільні мов-ні звороти; має точність і плав-ність у координації системою «око — рука», повний обсяг зо-рового сприймання.

II рівень — фонематичні уяв-лення недостатньо сформова-ні,