III рівень — фонематичні уявлення низького рівня, слов-никовий запас дуже бідний, вживає переважно одно-, дво-слівні речення, граматично не-правильно будує речення, зв'яз-не мовлення відсутнє, прагне передати подію жестами або мімікою, немає плавності і точ-ності в системі «око — рука», обсяг зорового сприймання не-значний.

До І рівня відноситься найменший процент учнів із ДЦП. Це діти, у яких достатньо розвинені фонема-тичні уявлення, фонематичний аналіз та синтез. Вони добре володіють слуховою диферен-ціацією дзвінких-глухих, твер-дих-м'яких, свистячих-шипля-чих звуків; мають розгорнуте мовлення, правильно та логіч-но будують речення й розпові-ді; не припускаються помилок при вживанні іменників, при-кметників, дієслів.

Ці діти мають збережену ко-ординацію в системі «око — ру-ка», можуть обвести контури предметів, орієнтуються у прос-торі аркуша, виконують завдан-ня точно, однак плавність ви-конання рухів може порушува-тися (особливо при спастичних формах ДЦП).

Учні II (середнього) рівня (значно більша кількість дітей) потребують допомоги у вигляді зразка, орієнтира, сти-мулювання діяльності з боку вчителя. У цих дітей виявлено розлади фонематичного розвитку, МВР І, II ступенів, дизар-трії, дислексії, дисграфії. Коор-динація в системі «око — рука» значно порушена (порівняно з І рівнем). Обсяг зорового сприй-мання частковий. Прогноз для цієї категорії дітей, безперечно, позитивний.

III рівень виявляється близько у половини учнів. Це діти з тяжкими фор-мами ДЦП, у яких стан сфор-мованості навчально значущих функцій перебуває на низько-му рівні. Фонематичний розви-ток має значні відхилення, по-рушені фонематичні уявлення, аналіз і синтез; наявні важкі форми дизартрії, дислексії, дис-графії, можливе заїкання. Внас-лідок порушення координації системи «око — рука» діти по-вільно, нерозбірливо пишуть або зовсім не можуть опанува-ти акт письма. Зорове сприй-мання значно порушено.

Отже, порівневий підхід до вивчення психофізичного роз-витку дитини дає змогу розроб-ляти індивідуальні адекватні завдання відповідно до рівня порушення зон ЦНС і допома-гає спрогнозувати перспекти-ву корекційного навчання кож-ної дитини. 

Література

Козявкин В. И., Шестопалова Л. Ф., Подкорытов В. С. Детские церебральные параличи. Медико-психологические проблемы. — Л., 1999.

Ипполитова М. В. Характерис-тика звукопроизносительной стороны ре-чи у учащихся с церебральным параличом: Сб. науч. тр. — М.: Изд-во АПН СССР. - 1989. - С. 3-23.

Постовойтов Є. П., Радченко Л. Ф. Педагогічна корекція мовно-фізичних вад учнів молодших класів шкіл-інтернатів для дітей із наслідка-ми поліомієліту та церебрального пара-лічу // Дефектологія. — 1999. — № 1. — С. 26-28.

Худик В. А. Диагностика детского развития: Методы исследования. — К.: Освіта, 1992. - 220 с.