Психологічний базис ґендерної педагогіки
Чоловіки і жінки розрізняються за низкою морфологічних характеристик і в тому числі за розмірами тіла. Зріст людини коливається в межах 150–200 см і залежить від багатьох факторів, серед яких основні – стать і расова належність. Для населення України середній зріст становить близько 175 см для чоловіків і 165 см – для жінок. На 10 кг вага пересічного чоловіка більша від ваги пересічної жінки.
иражені статеві відмінності існують і в конституції тіла. Наприклад, кістки чоловіків характеризуються більшими розмірами, крупнішими суглобними поверхнями. М’язи у чоловіків становлять 42 % загальної ваги тіла, у жінок – 36 %, жирова клітковина у чоловіків – 12 %, а у жінок – 18 %. Дотримуючись дієти, чоловіки худнуть швидше від жінок. Проте навіть дуже тонкий шар жиру під шкірою жінки взимку зігріває її, а влітку охороняє від спеки. До речі, жінки її переносять легше в тому числі й через те, що в них потові залози розташовані рівномірніше, а це прискорює охолодження організму. Наявність м’язів у чоловіків і жиру в жінок визначає і їх різні ролі: у житті перші завжди спринтери, а другі – стайєри. Чоловік здатний на потужний ривок, після якого його енергія швидко закінчується. Для жінки ж ривки не характерні, проте вона може бігти довго, живлячись енергією, що вивільняється з жиру. Чоловіки і жінки мають явні відмінності в пропорціях тіла – у чоловіків більша ширина плечей і менша ширина стегон (не випадково для позначення жіночих і чоловічих вбиралень використовують відповідно значки r і s). Дж. Таннер відзначає, що дівчатка вже з народження випереджають хлопчиків за оссифікацією (заміщення в скелеті хрящової тканини кістковою) приблизно на 20%. За даними М. Антропової, дівчата морфологічно розвиваються більшими темпами, ніж хлопчики. Вже з народження за пропорціями тіла дівчатка ближче до дефінітивного (остаточного) стану порівняно з хлопчиками.
Обидві статі відрізняються структурою скелету (у жінок, зазвичай, менша голова, ширше обличчя, коротші ноги і довший тулуб, вказівний палець руки довший безіменного; у чоловіків – все навпаки з немовляцтва: у хлопчиків, скажімо, молочні зуби зберігаються довше, ніж у дівчаток) і будовою внутрішніх органів (у жінок більший шлунок, нирки, печінка і менші – легені).
Проміжною ланкою між соматичними і психічними властивостями є психофізіологічні характеристики індивіда, під якими розуміють сукупність біологічних властивостей, що визначають особливості поведінки людини. Є ряд даних про психофізіологічні особливості чоловіків і жінок, серед яких найдостовірніші відмінності в моторній сфері. У чоловіків загальна м’язова сила і максимальна сила окремих ланок (пальців, кисті, стопи і т. п.) вища, ніж у жінок. Причому у віці 10 років сила хлопчиків і дівчаток приблизно однакова, потім, між 12 і 19 роками сила юнаків зростає швидше, ніж у дівчат, досягаючи максимуму до 25 років. Силові можливості жінок у віці 30 років становлять приблизно 2/3 від сили чоловіків того ж віку. Можливо, більші силові можливості сприяють формуванню у чоловіків почуття переваги над жінками, уявлення про свою керівну роль.
Деякі особливості моторики жінок залежать від особливостей тілобудови і м’язової сили, наприклад, під час ходіння у жінок крок коротший. Менша сила рук позначається на почерку: пишучи, жінки менше натискають на „перо”, ніж чоловіки, але вони пишуть швидше. Жінки, зазвичай, граціозніші, їх рухи відрізняються плавністю. Чоловіки характеризуються більш високою швидкістю моторних реакцій на подразники різної модальності. Під час роботи, пов’язаної з вираженими затратами енергії, жінки менш успішні, а в роботі, що вимагає спритності рук, вони виявляють більшу швидкість і точність.
Сила м’язового напруження кисті рук у чоловіків на 30–40 % більша, ніж у жінок, – а з м’язовим скороченням пов’язаний прояв волі. Довільна ж затримка м’язів у стані максимального скорочення у представників „слабкої” статі в будь-який віковий період, навпаки, вища, ніж у представників „сильної”, а це означає, що в жінок частіше зустрічається воля гальмівного типу. Треба, однак, зазначити, що між м’язовою силою і вольовою затримкою м’язів прямого зв’язку немає. Чоловіки будь-якого віку показують кращі, порівняно з жінками, результати тестів на координацію, на прицілювання й стеження. Виявлено також кращу реакцію чоловіків. Чоловіча перевага в тілесних рухах значною мірою може бути результатом структурних факторів м’язової сили, а також розмірів і пропорцій тіла.
Хлопці мають більшу потребу в русі. Вони швидше ходять, охочіше бігають. У чоловіків зазвичай краще розвинутий вестибулярний апарат. Під час катання на лижах жінки падають переважно на сідниці, а чоловіки – вперед, „на ніс”. Через це жінки, як правило, не люблять їхати в громадському транспорті спиною вперед. З другого боку, у дівчат краща моторика пальців та спритність рук. У ранньому дитинстві підтвердженням служить той факт, що дівчата зазвичай раніше і краще вміють самі одягатися. Краще управління пальцями і зап’ястковими рухами у дівчат проявляється також під час миття рук і повертання дверних ручок. У стандартизованій виборці Стенфорд-Біне більша кількість дівчат, ніж хлопців успішно справлялась з тестами по застібанню ґудзиків і зав’язуванню банта. У промисловості широко визнаний факт більшої швидкості і точності виконання дорослими жінками багатьох маніпулятивних завдань.
Дівчатка швидше за хлопчиків просуваються до свого дорослого статусу не лише за морфологічними параметрами, але і за фізіологічними функціями, через що вони швидше дозрівають у статевому плані. Статеві особливості фізіологічного функціонування стосуються різних
