ІІІ. Програма розвитку творчого мислення

Програма складається з трьох розділів. Кожен розділ названий згідно з етапами розвитку творчого мислення. Перший розділ розраховано на 5—7-річ-1 них дітей, у ньому зібрано творчі завдання, пов'яза-1 ні з наочно-дійовим мисленням. У цьому розділі ставиться завдання сформувати такі вміння:*

відтворювати зовнішній вигляд і властивості предмета з пам'яті;*

вгадувати предмет за словесним описом власти-востей і ознак;*

відтворювати зовнішній вигляд предмета на під-ставі якоїсь його частини;*

узнавати, в невизначених графічних формах (чорнильні плями тощо) різні знайомі пред-мети;*

комбінувати та сполучати в одному предметі властивості й ознаки інших предметів та об'єктів;*

знаходити у двох і більше об'єктах загальні та відмінні ознаки;*

узнавати об'єкт за описом можливих дій з ним;*

переносити дії, що можна застосувати до одно-го предмета, на інший;*

складати сюжетне оповідання про який-небудь об'єкт;*

використовувати мірку, порівнюючи предмети за величиною, вагою;*

розташовувати предмети у порядку зменшення або зростання якої-небудь властивості та роби-ти звідси висновки;*

знаходити дії, протилежні за значенням (збіль-шувати—зменшувати, розрізати — поєднувати).

Деякі з перелічених умінь можуть формуватися і паралельно і незалежно одне від одного. Ми відок-ремили дві групи щодо незалежних умінь та об'єд-нали їх у два блоки: перший пов'язаний з розвит-ком уявлень, другий — з розвитком розумових дій. Другий розділ спрямовано на розвиток причинно-го мислення. З цими завданнями можуть працюва-ти діти 8—11 років. У цей віковий період у дітей важливо сформувати такі уміння:*

передбачати наслідки взаємодії об'єктів і явищ;*

установлювати логіку причинно-наслідкових відносин;*

уміти формулювати правила та закони функціо-нування природних і соціальних явищ;*

розуміти та застосовувати засоби образного по рівняння (аналогії);*

використовувати методи керування мисленням (формулювати дослідницькі питання, мозковий штурм, комбінаційний аналіз тощо).

У цьому розділі значної уваги приділено розвитку мовленєвих умінь. Наукові досліди педагогів свід-чать, що невміння висловити свою думку, бідний словниковий запас, негнучкість у використанні си-нонімів і антонімів тощо, може суттєво загальмува-ти процес творчості школяра. Тому в другому роз-ділі наведено вправи для праці зі словами, речення-ми й цілими текстами.

Останній, третій розділ програми спрямовано на розвиток евристичного мислення. Завдання третьо-го розділу розраховані на дітей та підлітків 11 — 14 років. Основне місце тут займають проблемні си-туації високого ступеня невизначеності. Для їх роз-в'язання формуються такі вміння:*

будувати проблемні ситуації;*

визначати альтернативні гіпотези розв'язання проблемних ситуацій;*

гнучко переходити від аналізу одної гіпотези до іншої;*

уміти розв'язувати протиріччя;*

порівнювати ефективність різних стратегій роз-в'язання проблемних ситуацій.

Для добору завдань до різних частин програми ми керувались двома принципами: принципом дисо-ціації та принципом відкритості завдань.

Принцип дисоціації означає, що кожне розумове вміння можна розкласти на окремі здібності. Ці здібності пов'язані або з характером матеріалу, що розвиває (графічний, мовленєвий, предметний, ма-тематичний), або з внутрішньою логікою форму-вання розумового уміння. Безперечно, що уміння розуміти причинно-наслідкові закономірності, це дещо інше, ніж розуміння мовленєвих зворотів, що виражають ці закономірності.

Дисоціація також необхідна, якщо формування уміння відбувається в декілька етапів, і остаточні результати залежать від відпрацювання дитиною кожного етапу формування уміння. Приміром, уміння працювати з образом-уявленням складаєть-ся послідовно на основі формування таких здібнос-тей: уміння аналізувати контур предмета — уміння запам'ятати положення предмета в просторі — уміння в пам'яті відтворювати зоровий образ пред-мета — уміння подумки конструювати образ пред-мета з частин (елементів) — уміння довільно зміню-вати зоровий образ тощо. Для ліпшого орієнтуван-ня в програмі над кожним завданням позначено те вміння, на вироблення якого спрямовано цю впра-ву. Отже, програма намічає головні цільові орієнти-ри для праці педагогів і батьків.

Принцип відкритості завдань означає, що біль-шість вправ передбачають не один, а декілька варі-антів розв'язання. Відкриті завдання максимально наближені до життєвих і виробничих проблемних ситуацій, що існують у повсякденному житті. У цих ситуаціях дуже важливо вміти висувати якомога більше альтернативних стратегій розв'язання, а по-тім, оцінивши їх згідно з критеріями трудовитрат, вартості, ефективності, вибрати одну або декілька кращих.

Тому бажано заохочувати дитину до висунення якомога більшої кількості способів розв'язання, а потім разом з нею оцінювати їхню якість.

Незважаючи на те, що формулювання умов зав-дань у програмі звернено до дитини, виконання завдань неможливе без допомоги дорослих — бать-ків або педагога. Лише дорослі можуть визначити рівень складності кожного завдання для конкретної дитини і, у випадку ускладнень, прийти на допомо-гу. Дорослі також можуть відчути, що запропонова-них у програмі завдань недостатньо для формуван-ня того або іншого вміння. У цьому випадку, ко-ристуючись загальною структурою завдання прог-рами, можна добирати проблемний матеріал із ото-чуючого дитину життя. Крім того, будь-яка дитина потребує заохочення та підтримки. Увага та добро-зичливе ставлення дорослих дозволять підтримати і розвинути у дитини інтерес до творчих розумових завдань.