БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

Соціально молодіжна політика по відношенню до представників неформальних молодіжних груп.

Вступ.

За досить короткий історичний період світ зазнав докорінних змін, що торкнулися не лише політичних та економічних аспектів в розвитку держав – вони багато в чому змінили закони розвитку суспільства. Сьогодні трансформуються моделі міжнародних відносин, підходи до вирішення внутрішньополітичних завдань і досягнення економічного успіху. Змінюється світогляд і мотивація поведінки як окремих людей, так і цілих суспільств. Ці процеси вже відбилися на взаєминах поколінь; на умовах входження в суспільство нових поколінь; по мірі значущості молоді і нових поколінь для розвитку держави і суспільства.

Досвід останніх десятиліть переконливо доводить, що політичних і економічних успіхів сягають саме ті держави, які приділяють підвищену увагу молоді; стійкий розвиток демонструють саме ті суспільства, які переглянули систему традиційних поглядів на нові покоління, на систему взаємин між поколіннями і на їх значення для політичного і соціально-економічного розвитку.

Такі особливості пов’язані з тим, що у соціологічному плані виділяють дві сторони впливу суспільного прогресу як об’єктивного фактору на тенденції соціального розвитку молоді.

З одного боку, об’єктивні та суб’єктивні умови макросередовища, які змінюються, визначають особливості включення молоді в соціальну структуру суспільства, що впливає як на формування соціального обличчя молодого покоління, так і на ступінь розвинутості самої структури. З іншого боку, фактори суспільного прогресу, відображаючись у свідомості молодих людей, впливають на їх потреби, інтереси, ціннісні орієнтації в їх поведінкових програмах, що в кінцевому результаті відображаються на соціальному обличчі молоді.