Спектр інтересів неформальних груп, досить широкий. Якщо 15–20 років тому назад він зводився до десяти найменувань, то сьогодні мова йде про значну кількість (спеціалісти називають їх в межах 70 – 200, в залежності від регіону). Найбільша кількість молоді входить в число груп, які захоплюються сучасними напрямками музики, прихильників естрадних співаків, танцями, захистом оточуючого середовища, політичні крила[]. Багато цих неформальних груп підтримують різноманітні стосунки між однотипними групами (одного спрямування) у межах України, маючи загально признаних лідерів.

Поділ субкультур відбувається за певними критеріями.

Субкультура, заснована на любові різних жанрів музики:

Готи — любителі готик-року і готик-метала;

Джанглісти — прихильники джангла і драм енд баса;

Металісти — прихильники хеві-метал і його різновидів;

Панки — прихильники панку, ска;

Растамани — прихильники реґі;

Ріветхеди — прихильники музики в стилі індастріал;

Рейвери — прихильники рейва, танцювальної музики і дискотек;

Репери — прихильники репу і хіп-хопу;

Традиційні скінхеди — любителі ска і реґі;

Емо — прихильники емо і пост-хардкору.

Субкультура, що виділяється по стилю в одязі і поведінці:

Visual kei;

Кібер-готи;

Моди;

Нудити;

Стиляги;

Теді-бої;

Мілібарі;

Фріки;

Субкультура, що виділяється по суспільних переконаннях:

Анархо-панки;

Антифа;

Rash-скінхеди (редскіни);

Sharp-скінхеди;

НС-скінхеди;

Бітники;

Нью-Ейдж;

Стрейт-еджери;

Хіпі;

Яппі.

Субкультура хуліганів. Їх виділення часто оспорюється, і далеко не всі, зараховувані до даної субкультури, самі відносять себе до неї:

Руд-бої;

Гопникі;

Любера;

Ультрас — високоорганізовані, дуже активні члени фана-клубів;

Футбольні хулігани.

Виникнення молодіжних субкультур зумовлене соціальними, політичними, психологічними та духовними чинниками, найголовніший з яких – неадекватність суспільного буття потребам молоді, духовна самотність.

Розглянемо деякі, найтиповіші субкультури та їх розвиток на теренах України.

Хіппі. З’явились на зламі 60-70-х рр. ХХ ст., в Україні – в 1972 р. Для його виникнення існував ряд соціальних та культурних причин, які не в останню чергу були викликані і другою світовою війною. Річ у тому, що після перемоги над Гітлером, західний світ опинився перед необхідністю якось перебудовуватися і підлаштовуватися під нові реалії геополітики. З середини 50-х почали міцнішати консервативні умонастрої, що у філософії вилилося у течію "структуралістів", які наполягали, що все життя - це певна структура. І кожна людина повинна виконувати відведену їй роль. Але паралельно з цим у повітрі того часу уже незримо був присутній дух революції, вибух якої припав на студентські виступи 68-го року. І тут хіпі проявили себе цілком життєздатною силою у боротьбі з консерваторами і ретроградами.

Дана субкультура проголосила ряд лозунгів звернених як до окремих особистостей, так ідо суспільства загалом: «Ми вирушаємо з суспільства не для того, щоб осторонь зневажати його, а для того, щоб його поліпшити! Ми хочемо змінити суспільство ще за життя нашого покоління! Ми хочемо сказати суспільству - ви не свині, але квіти. Flower power! Ксенофобія - ось одвічний ворог людства. Hетеpпімость до чужаків, до неприйнятого поєднання кольорів, до неприйнятих слів, манер, ідей. «Діти кольорів», з'являючись на вулицях ваших міст, вже одним своїм виглядом говоритимуть вам: будьте терпимі до нас, як і ми терпимі до вас. Не цурайтеся чужого кольору шкіри або сорочки, чужого співу. Слухайте те, що вам говорять, говоріть самі - вас вислухають! Make Love not War ! Любов - це свобода ! Всі люди - квіти! Гілка апельсина дивиться в піднебіння без смутку, гіркоти і гніву. Вчитеся мужності і любові в апельсинової гілки, обпилюйте один одного! Літайте!..»

Основна частина цієї субкультури складалася із дітей цілком забезпечених батьків. Під впливом східних містиків, які проповідували пошуки гармонії і щастя за межами матеріального світу, тисячі хлопців і дівчат, тікали з дому, поселялися комунами і жили ні від кого незалежним життям, відрощуючи якомога довше волосся. Волоссю хіпі надавали неабиякого значення. Окрім розкішного волосся на голові, хіпі мали і інші форми відзнак, найвідомішою з яких є "фенічка" або "фенька", котра вважається вершиною хіповського самовираження. Фенька може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського "thing", тобто "річ". Початково так називалися будь-які дрібнички, які дарувалися одне одному. Пізніше, так стали називати прикраси, причому виключно саморобні. Найчастіше "феньки" це сплетені з бісеру чи ниток браслети, які крім функції декору несуть і інше смислове навантаження. Для того, щоб зрозуміти приховане послання, зашифроване у ній, треба звернути увагу на кольори, розміри, стиль виробу. Крім того, у більшості "феньок" існує своє ім'я, яке придумує сам автор. Звісно, що існують і легендарні феньки, які переходять з рук в руки.

Окрім зовнішніх прикрас і яскравого одягу, дуже часто хіпі асоціюються у людей і з вживанням наркотиків. Починаючи з 60-х років, коли різні психотропні речовини почали активно використовуватися молоддю для "пробудження своєї духовної і творчої потенції", хіпі не стояли осторонь цього процесу. В історію вони потрапили з двома наркотиками - коноплею та LSD. Хіпі вживали наркотики, як вони це називали, для розширення власної свідомості та виштовхнення за звичні межі тогочасного світу. Треба визнати, що частково це їм вдалося: музика 60-х, театр 60-х, живопис 60-х — це все спроба вийти за рамки звичного життя і значною мірою цьому посприяли саме хіппі, які на кожному кроці пропагували ідею свободи. Головним внеском хіппі у мистецтво стало внесення у творчість елементу спонтанності.

Сьогоднішнє покоління хіпі далеке від тих духовних засад своїх попередників. Сучасники уже не горланять на кожному перехресті гасло Сартра "Вони украли в мене сенс життя!" і не збиваються у комуни.

Хіп-хопери. Як музичний