Спілка української молоді (СУМ ). Утворена 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачали у звільнені України, створені української самостійної соборної держави. У 1929 – 1930 рр. почалося переслідування СУМу. У 1945 р. після закінчення Другої світової війни, СУМ знову відновила свою діяльність (в Німеччині). 1989 – 1991 рр. – відродження діяльності СУМу на території України.

Спілка поділяється на три основні ланки: молодше юнацтво (6-12 років); юнацтво (6-16 років); старше юнацтво (12-16 років); старші члени організації – дружинники (18-35 років). Організація прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі та ідеали. Гасло СУМу – «Бог і Україна».

Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Утворена наприкінці 1990 року. Вважає себе правонаступницею піонерської організації ім. Леніна і добровільним, самодіяльним об’єднанням дітей та підлітків, орієнтованим на ідеали гуманного і демократичного суспільства. Спілка проголосила незалежність від будь-яких політичних партій та рухів. Її девіз: «За Батьківщину, добро і справедливість!». Керується у своїй діяльності принципами:

єдність слова і діла;

честі і совісті;

дружби і товариськості;

турботи і милосердя.

Виховна система організації будується за трьома напрямами: «Я – Батьківщина». Я – це самовдосконалення, виховання себе як особистості, родина – сімейне виховання, повага до своєї родини, Батьківщина – вболівання за інтереси держави, людей. Поділяється на три вікові групи: 7-9 років (діти, які вважаються помічниками); 10-12 років (умільці); 13-14 років (майстри).

Символ – веселка, розпізнавальний знак – галстук, на якому відтворено сім кольорів. Червоний колір – напрям «Червона калина» (вивчення народної творчості, традицій, обрядів, проведення свят); жовтогарячий – «Лідер» (вміння організувати справу, повести за собою); жовтий – «Берегиня» (виховання поваги до своєї сім'ї, організація сімейних свят тощо); зелений – «Краю мій лелечий» (екологічне виховання); блакитний – «Повір у себе» (благодійницька, шевська робота); синій – «Помагай» (вміння працювати з інструментами, допомога в сім'ї, загону, збір металолому, лікарських рослин тощо); фіолетовий – «Котигорошок» (спортивно-туристичний напрям).

Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ». Започатковане в лютому 1993 року. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утворення «державницької ідеї», формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність.

Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю честю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січової старшини».

Має осередки в багатьох областях України. Головні напрями роботи – вивчення історії козацтва, військово-патріотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартовування, створення недільних шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.

Асоціація гайдів України. Зареєстрована в 1996 р. Рух гайдів винник в Англії на початку ХХ ст. Назва обрана його засновниками лордом Робертом Баден-Пауелом та його сестрою Агнес на честь відомих індійських племен, мешканці яких вирізнялися винахідливістю та вправністю.

Гайд – людина, яка йде попереду і знаходить дорогу. Мета асоціації – сприяння розвитку та формуванню дівчини як соціально зрілої особистості, її активній участі у всіх сферах життя суспільства, зміцнення фізичного, духовного, емоційного, здоров’я, надання допомоги у саморозвитку і самореалізації, виховання впевненості у собі, реалізація шансів на життєвий успіх. Основними завданнями є залучення дівчат до гуманітарної системи цінностей, підвищення їх культурного рівня, знань з історії, світової та національної культури, краєзнавства, медицини, допомога у здійсненні природоохоронних проектів. Члени асоціації беруть участь у програмах, семінарах, тренінгах, гайдівських таборах, заходах, пов’язаних з поліпшенням становища дітей та жінок в Україні. Гайди мають опанувати 8 програм: «Українознавство», «У світі гайдингу», «Школа медицини», «Вічні істини», «Світова культура», «Господарочка», «Життя на природі», «Планета – наш дім». Залежно від віку дівчат поділяють на категорії: ластівки – 7 - 10 років, гайди – 11 – 16, ренжери – 16 – 20 років. Організація має власну емблему, гасло, гімн, присягу.

Українське дитячо – юнацьке товариство «Сокіл». Виникло у 1894 р. у Львові. Основна мета – виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджується.

Отже, у своїй діяльності соціальний педагог повинен не тільки проводити діагностику особистості дитини, а й тієї неформальної групи в якій вона знаходиться, знати особливості цієї групи, визначати її динаміку, мету, вивчити особистість лідера групи. Також важливо запропонувати підліткам та молоді альтернативу неформальним групам у вигляді організацій, які мають за мету фізичне, духовне та патріотичне виховання особистості.

Висновок до розділу 2

Отже, соціально молодіжна політика покликана забезпечити належні умови для соціалізації особистості, реалізації її можливостей, забезпечення прав та свобод. Важливим є здійснення даної політики на місцях. Саме тому ва велике значення має робота соціального педагога в школі безпосередньо з представниками неформальних груп. З цією метою було розроблено різноманітні методи дослідження динаміки групи, її особливостей, особистості лідера та ін. Як вже зазначалось, особистість не потрібно «виривати» з неформальної групи в якій вона знаходиться, адже саме там вона знаходить підтримку, розуміння, реалізується, а показати їй і інші способи того, як можна провести вільний час цікаво і з користю для себе, в молодіжних організаціях.

Висновок.

Сучасний молодіжний