Готи. Готи з'явилися наприкінці 80-х років XX століття. Їхня естетика еклектична за набором вживаних і популярних символів. Тут можна зустріти єгипетську, християнську і кельтську символіку Основний готичний символ - єгипетський «Анх» - символ вічного життя. Використовують також інші символи Древнього Єгипту, наприклад, «Око Ра». Менше поширена християнська символіка, здебільшого, у вигляді звичайних розп'ять. Із кельтської символіки запозичено різноманітні хрести і орнаменти. Досить широко представлена окультна символіка - пентаграми, причому і звичайні, і перевернуті, зображення кажанів, а також різноманітні символи смерті - могили, черепи тощо. Здебільшого, представники цієї субкультури сповідують естетику готичного роману і музики. Обирають одяг чорного кольору: корсети, тісно прилягаючі нарукавники і максі-спідниці для дівчат. Прикраси окультної тематики, здебільшого, виготовляють зі срібла. Нігті у них пофарбовані чорним лаком, на пальцях кілька відмітних перснів, у готів модно штучно збільшувати зуби-ікла. В Україні ця субкультура щойно набирає сили. 
   Готична молодь загалом ділиться на дві групи: «перки-готи», які люблять повеселитися в шумних компаніях, і «мобі-готи», котрі вважають за краще думати на самоті. Це стиль анти тусовки. Їм не конче бути разом, щоб бути готами, бо готика - це стиль індивідуалів. Майже всі представники цієї молодіжної субкультури талановиті, обдаровані особистості, їх улюблені автори Байрон, Сартр, Хемінгуей, По, Камю, Райс. Водночас потрібно чітко розрізнити субкультуру готів від інших молодіжних субкультур. Особливо від сатаністів (хоч бувають готи сатаністи), з якими часто ототожнюють готів через подібність одягу і похмурий, тяжкий настрій.

Емо - загадкова субкультура, популярність якої в Україні зростає в геометричній прогресії. Спочатку емо називали альтернативний напрям у музиці, який супроводжувала важка гітарна партія і сильне соло. Співаки емо відверто і безперешкодно ділилися зі слухачами своїми відчуттями. Проте через деякий час уявлення про емо істотно змінилося. Сьогодні це насамперед істотний стиль поведінки і самовираження для підлітків. Класичний одяг емо - одяг у чорно-рожевій гамі. А також різні пов'язки на руках і зап'ястях, пояси із залізними бляшками, рукавички без пальців. Емо-макіяж: підведені чорним олівцем очі. Популярний він і серед дівчат, і серед хлопців. Зачіски також не поділяють на жіночі і чоловічі. Чубок прикриває одне око, а волосся пофарбоване в чорний або темно-каштановий колір. Незамінні атрибути емокідів - сумка через плече (майже як у листоноші) та сила силенна значків. Емо – постійні шукачі справжнього кохання. Цю субкультуру сторонні сприймають занадто негативно, бо вважають що вони мають схильність до суїцидів. Проте мало хто має поняття про їхні моральні ідеали і цінності. Хоча насправді вони борються проти наркоманії, алкоголізму, невпорядкованих статевих зв'язків, загалом пропагують здоровий спосіб життя. Серед представників даної субкультури часто зустрічаються вегетаріанці.

Рейвери. Як музичний напрям, рейв виник в середині 80-х років. Це симбіоз чиказького музичного стилю «хауса» і детройського «техно». В Україну потрапив у середині 90-х років. Рейв («кислотна тусовка») – музика ді-джеїв. Ритміка її нагадує ритуальні племінні танці, які приводили до стану трансу. Тому, на тусовках рейверів переважає атмосфера «небуденності», «ейфоричного трансу», що межує з містичними відчуттями. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю та яскравістю кольорів одягу, наявністю інших додаткових атрибутів (пірсинг, тату). Рейв – це середовище, де «кожен чує лише те, що хоче чути, і говорить те, що хочуть почути від нього інші». Учасники рейв-клубів схильні до вживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Рейв-клуби підлітків поширені у всіх містах України.

Геймери - це прихильники комп'ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше геймерами є підлітки. Фактично гра у підлітка займає увесь вільний від навчання час. Найбільш організованим різновидом геймерів є «квейкери», прихильники комп’ютерної гри «Quake». Субкультура геймерів зародилася нещодавно. З появою комп'ютерних ігор, а пізніше й Інтернету молодь стала активно спілкуватися в мережі. Комп'ютерні мережеві ігри для них - це можливість спілкуватися в дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити завдання та перемагати ворогів. Існують також і не мережеві ігри, у яких чисто розважальна функція. Багато ігор типу «Діабло» чи «Вар крафт», які дуже поширені у молоді, мають сюжет, і процес проходження перетворюється нібито в читання книги, де є скелет - сюжетна лінія, а решту потрібно нарощувати на скелет самостійно. Очевидно, залишилося дуже мало підлітків, які жодного разу в житті не сідали за гру. А є і такі, які буквально живуть в цій віртуальній реальності. Іноді ігри негативно діють на психіку підлітків, але більшість все ж знає міру. Геймер за зовнішнім виглядом нічим не відрізняється від звичайної людини. У геймерів свій жаргон, свої клуби за інтересами, свій кінематограф, нарешті: останнім часом популярні ігри екранізують досить часто, досить згадати «Лару Кофт», «Doom» чи «Ненсі Дрю». Тепер ось і своя література, наприклад, серія романів «S. T. A. L. K. E. R.». Ігри діють не тільки негативно на геймерів - вони розвивають бистроту