Неформальні групи можуть бути організовані як у рамках формальних, так і поза ними. Перші є у рамках певних організацій, другі – існують незалежно від формальних. Вони утворюються на основі просторової близькості (сусіди), спільності інтересів, психофізіологічних характеристик, особистої симпатії. Контакти в таких групах є глибші й ширші, більш значущі для індивідів. Саме такі групи справляють суттєвий вплив на соціалізацію особистості.

Ще одна особливість формальних груп полягає у здійсненні контролю за поведінкою учасників через зафіксовані норми та правила. У неформальних – контролюючу функцію виконують самі норми і традиції, сутність яких залежить від рівня згуртованості групи, ступеня її «закритості» для інших соціальних груп.

Неформальні об'єднання за їх головними ознаками й характерними рисами називають ще самодіяльними самокерованими об’єднаннями (ССО).

Вони можуть існувати:

У структурі формальних колективів (угрупування). Наприклад, окремі угрупування в класі. Воно не є самозамозамкнутим, його учасники активно взаємодіють як між собою, так і з усім колективом, можуть допомагати педагогам у згуртуванні колективу або заважати цьому процесу.

Паралельно (незалежно) від формальних. Виникають на основі просторової близькості, спільності інтересів, занять, особистої симпатії, парної та групової дружби. У таких об'єднаннях їх учасники знаходять можливості для самовираження, виявлення ініціативи, неконтрольованого дорослими спілкування. Вони мають свою систему цінностей (гасла, символи, манеру одягатись). Мета їх діяльності може бути як соціально значущою, так і асоціальною.

Причинами створення неформальних об’єднань є протиріччя між збільшенням вільного часу та рівнем загальної культури, різноманітних потреб молоді, ізольованість дітей від дорослих, прагнення до самодіяльності (з одного боку, підвищена активність дітей, їх потреба у самовираженні, а з іншого – педагогічний формалізм в організації виховної роботи, намагання жорстоко регламентувати їх діяльність).

Участь молоді в неформальних об'єднаннях пов’язана з потребою з потребою вільного самовираження, неформального спілкування з однолітками. Цю функцію перебирають на себе неформальні групи, де можна знайти друга, висловити душевні переживання, вислухати інших, відчути себе вільно і комфортно.

До об’єднання в неформальні групи молодь підштовхують і застійні явища в громадському житті (дефіцит правди, громадське лицемірство тощо). Втрата інтересу до громадського життя, поваги до фальшивих авторитетів, незадоволеність шкільними справами спонукають частину підлітків і молоді спершу до відчуженості від сім'ї та школи, а згодом до об'єднання в групи на основі стимулів та ідеалів, які вони вважають істинними і престижними. Найпоширеніші серед них: самореалізація, задоволеність від вільного спілкування, різноманітної діяльності; самоствердження, емоційно-психологічна захищеність; бажання брати участь у вирішенні соціальних проблем; прагнення до естетичного самовираження через уявлення про ідеал людської краси та поведінки; отримання естетичного та емоційно-фізіологічного задоволення засобами стандартизованої «культурно-масової» продукції; реалізація індивідуалістичних, егоїстичних потреб та інтересів; можливість здійснення асоціальних дій (хуліганство, вживання алкоголю і наркотиків).

Підлітки прагнуть самостійності, визнання дорослими й ровесниками, гідності і поваги до себе, самореалізації через творчість. Деякі молоді люди вступають до неформальних груп з метою, наприклад, знайти захист від нападів хлопців з іншої вулиці чи нагнати страху на інших дітей, познайомитися з дівчиною чи хлопцем на основі спільних інтересів (захоплення музикою, спортом, літературою тощо). У такому разі неформальне об’єднання виконує інструментальну функцію у процесі соціалізації особистості. Інші прагнуть задовольнити власні потреби, наприклад, у інформації. Створені для цього групи виконують інформаційно-розважальну функцію, оскільки в них відбувається інтенсивний обмін інформацією, обговорення різноманітних проблем.

Формальна і неформальна організації не протистоять, а доповнюють одна одну, задовольняють потреби, інтереси молоді, необхідні для нормальної соціалізації особистості. Неформальні групи є незамінними для спілкування рівних з рівними.

Можемо зробити висновок, що причинами вступу молодих людей до неформальних груп є наступні причини:

реакція на недоліки роботи з молоддю;

проблеми соціальної структури в державі;

наслідки бюрократії та формалізму;

прагнення проявити самостійність;

прагнення задовольнити потреби й інтереси;

необхідність у спілкуванні;

особливості молодіжної свідомості й розвитку.

Висновок до розділу 1

Отже, держава та суспільство мають забезпечити випереджальну та інноваційну участь у державотворчих процесах, забезпечити духовні і культурні потреби молоді, рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття молоддю соціального досвіду, формування вміння жити в громадянському суспільстві, підтримку сімей, конкурентноздатність на ринку праці, якісну освіту, формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, патріотизму, національної і громадської свідомості серед молоді, яка б могла забезпечити безперервність розвитку держави Україна, базуючись на державних і національних цінностях. Такий підхід дасть можливість сформувати стратегічну ціль української молоді, спрямовану на формування відповідального ставлення молоді до свого майбутнього і майбутнього держави. Це зробить процес залучення молоді до розробки і реалізації державної молодіжної політики ефектним і змінить сучасну роль молоді - брати участь у вирішенні власних соціально-побутових проблем, на необхідну участь у розв’язанні стратегічних проблем розвитку суспільства.

Розділ 2 особливості здійснення соціально молодіжної політики стосовно неформальних молодіжних груп.

Діяльність органів державної влади стосовно неформальних молодіжних груп.

Державна молодіжна