Під час повстання у Флоренції в  р. (вигнання ) і облоги міста Мікеланджело був на боці республіки, відав будівництвом . Після поразки він був вимушений переховуватися. Як умова прощення йому була висунута вимога закінчити споруду капели Медичі. Зрозумілий трагізм створених ним в цей час скульптур (алегорії Ранку і Вечора, Дня і Ночі).

Через три десятиріччя Мікеланджело повертається в Сикстинську капелу і розписує вівтарну стіну — фреска «Страшний суд». Він малює образ вселюдської катастрофи, що було співзвучно трагічному краху гуманістичних ідеалів, який відбувався на його очах. Цей твір викликав могутню громадську підтримку і різке засудження церкви, аж до наміру Папи знищити розпис, який все-таки побоялися здійснити і замінили наказом «одягнути» оголені фігури (декілька художників домалювали драпіровки, які вже в наш час, в ході реставрації, прибрані). З архітектурних проектів Мікеланджело найбільш грандіозний — купол собору Св. Петра в Римі.

До кінця XVI ст. саме в живописі найвиразніше виявлялася криза епохи Відродження. Напрям в мистецтві того часу називають ман'єризм: художники копіювали технічні прийоми високого Ренесансу, повторювали образи, використовували живописні відкриття, але колишнього пафосу, сили думки, гуманістичної глибини вже не було. Все більшу роль починає відігравати зовнішня нарядність, декоративність.

Італійське мистецтво справило глибокий вплив на (), Північну Європу (П. Брейгель-старший, І.Босх), Іспанію ().

Північне відродження, представники

Півнімчне Відромдження — культурний рух у північноєвропейських країнах в останнє десятиріччя та першу чверть . Поступилося місцем культурі . Свою назву течія отримала через спільні з італійським тенденції. Північне Відродження набуло найбільшого поширення в таких країнах як , , та .

Відмінності від італійського відродження

Сильний вплив з переміщенням останньої у напряму світськості.
Заглиблення у внутрішній світ людини.
Сильний вплив .
Ретельне зображення у творах мистецтва оточуючого світу.

Особливості «Північного Відродження»

Загальна особливість Північного Відродження  — гуманістична творчість розгортається у вченому, ідеологічному аспекті. Це філософські суперечки, теологічні проблеми, боротьба гуманістів із середньовічною . Культура в цей період має яскраво виражений релігійний характер. Це , . Але це тільки частина епохи — в ту пору Німеччина була роздроблена, йшла Перша селянська війна під проводом .

Дюрер автопортрет

Изобразив себя в строго фронтальной позе, Дюрер использовал композиционную схему, которую средневековые художники применяли для образа Христа. Для него это имело особый смысл: человек, по мысли автора, должен напоминать Спасителя не только внешним обликом, но и в переносном, высшем смысле — готовностью брать на себя и нести «крест», возлагаемый на него в земной жизни. Не горделивая спесь, но глубоко религиозное сознание проступает в этом «уравнивании» себя с Христом: свой несравненный художнический дар Дюрер (почти достигший порога тридцатилетия) воспринимает как милость Бога и свою ответную обязанность перед Творцом, наделившим его высочайшей способностью «творить мир» заново — кистью и резцом. В этом автопортрете художник попытался связать старую систему пропорций с новым ренессансным учением о пропорциях человеческого тела. Стремясь к преодолению условности старого искусства, Дюрер первым из немецких художников овладел передовыми художественными достижениями ренессансной Италии. Подобно , он воплотил в себе характерный для Ренессанса тип художника-учёного, соединив рациональное, научное познание реального мира с его глубоким философским осмыслением и преображающей, динамичной, страстной фантазией художника.

Босх Иероним

«Кто бы был в состоянии рассказать о всех тех бродивших в голове Иеронима Босха удивительных и странных мыслях, которые он передавал с помощью кисти, и о тех привидениях и адских чудовищах, которые часто более пугали, чем услаждали смотревшего!»

. «Жизнь замечательных нидерландских и немецких живописцев»

Искусство Босха всегда обладало громадной притягательной силой. Прежде считалось, что «чертовщина» на картинах Босха призвана всего лишь забавлять зрителей, щекотать им нервы, подобно тем гротескным фигурам, которые мастера итальянского вплетали в свои . Современные учёные пришли к выводу, что в творчестве Босха заключён куда более глубокий смысл, и предприняли множество попыток объяснить его значение, найти его истоки, дать ему толкование. Одни считают Босха кем-то вроде XV века, извлекавшего свои невиданные образы из глубин , и, называя его имя, неизменно вспоминают . Другие полагают, что искусство Босха отражает средневековые «» — , , чёрную . Третьи стараются связать художника с различными религиозными , существовавшими в ту эпоху. По мнению Френгера, Босх был членом Братства Свободного Духа, называемых также , — еретической секты, возникшей в XIII веке, но бурно развившейся по всей Европе несколькими столетиями позже.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Автором «Джоконди» є…

Чому к-рний підйом назвали «Відродженням»?

І

ПІДСУМКИ УРОКУ

Отже, культура Відродження мала великий вплив…

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, параграф 57,58.

Записати 5 особливостей к-ри Відродження.