Реферат

Особливості й загальні риси системи освіти Канади

Канада

Особливості й загальні риси системи освіти Канади зумовлені постійною суперечністю внутрішніх місцевих відмінностей та інтегруючих вимог потужної економіки краіни та всього континенту. Конституція покладає на уряди провінцій повну відповідальність за освіту. Країна не має звичного для нас одного центрального міністерства освіти, а в 12 складових одницях утворилися подібні, але нетотожні структури для навчання населення та підготовки фахівців. Поточні потреби вимушують використовувати Службу державного секретаря як своєрідний центральний освітній орган для реалізації важливих національних освітніх програм насамперед з неперервної освіти, хоч вплив урядів і парламентів провінцій на систему навчання лишається вирішальним.

Перші католицькі та інші школи з'явилися на території Канади разом з хвилями поселенців з Франції, Англії та Ірландії. Перший католицький ВЗО (духовна семінарія) заснована ще 1663 р, ще кілька коледжів — на початку ХІХ ст., але справжній розквіт системи освіти — справа останніх десятиріч. У наш час кілька років поспіль канадська освіта та de facto визнається за сукупністю усіх характеристик найдоступнішою та найдемократичнішою в світі. Її усереднена структра показана на нашій схемі. Дошкільне виховання є справою місцевих влад, які все ж намагаються гарантувати усім 5-ти чи 6-річним дітям рік підготовки до початкової школи. У різних провінціях момент вступу в останню припадає на вік 6 чи 7 років. Середня тривалість обов'язкового навчання — 10 років. Відрізняються провінції і у визначенні межі початкової і середньої школи, тому зустрічаються різні варіанти побудови 12-річної середньої освіти: 6 + 3 + 3; 7 + 5; 8 + 4 тощо. На початку 90-х контингент шкіл становив майже 5 млн. учнів, яких навчали близько 300 000 вчителів. Заключні роки середньої школи дифереційовані й готують переважно до вищої освіти, хоч все частіше включаються курси професійної підготовки (економіка, комерція, інформатика та ін.). Приватні школи навчають приблизно 1/20 частину учнів. Для отримання шкільного диплома необхідно скласти визначену законому кількість заліків. Звичних нам комплексних випускних екзаменів немає, хоч вимоги до школярів постійно зростають. Вищі школи сучасної Канади приймають на подальше навчання практично усю молодь, яка отримала середню освіту. Кількість студентів наполовину більша, ніж в Україні. Такий високий розвиток є наслідком застосування філософії загальної вищої освіти та щедрого фінансування — Канада витрачає на освіту понад 8% свого чималого ВНП. З викладеного стає зрозумілою виключна строкатість побудови вищої освіти. У Квебеку вона унітарна, бо 2-річні місцеві (community) коледжі стали обов'язковою проміжною підготовчою стадією між 11-річною середньою школою та університетами. Бінарний варіант з університетів і цілком незалежного сектора коледжів технологій та прикладних мистецтв створений в Онтаріо, Манітобі та чотирьох приатлантичних провінціях. Для решти країни вища освіта має три сектори: університети, технологічні та інші спеціалізовані коледжі чи інститути, місцеві коледжі. Всього в країні в 1993/94 навч. році діяло 69 закладів університетського рівня і 203 — нижчого. Типовий для початку 90-х років розподіл студентів: 750 000 на першому (бакалаврському) циклі унверситетів, 110 000 — на другому. В коледжах різного виду — понад 300 000.