предмети, що вивчаються обов'язково і стро-го послідовно;

предмети, що вивчаються обов'язково, але не по-слідовно,

предмети, що вивчаються за вибором студента.

Навчання за кредитно-модульною системою здійснюєть-ся не за «лінійною» (Гумбольдтівською) схемою, як у біль-шості вітчизняних вищих навчальних закладах а за «не-лінійною» (асинхронною). Можливе виділення нового циклу дисциплін для студентів, які атестовані за всіма дисципліна-ми індивідуального навчального плану і бажають спеціалі-зуватися в певній галузі знань для виконання випускної (дип-ломної) роботи, а також для більш поглибленої підготовки з іноземної мови чи інших дисциплін.

Форми навчання залишаються здебільшого традиційни-ми:

а)аудиторні заняття (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, групові консультації, майстер-класи);

б)позааудиторні заняття (індивідуальні консультації, самостійна робота, робота в науковій бібліотеці, навчальні й виробничі практики);

в)контроль знань (рубіжна атестація, контрольні роботи, тестування (письмове чи комп'ютерне) за розділами кур-су, звіт за курсовими роботами, колоквіуми);

г)поточна і підсумкова атестації (підсумкові тестування з дисциплін, екзамен (письмовий чи усний), захист випускної роботи, міждисциплінарний екзамен, державний екзамен).

Хоч обсяг навантаження в навчальному плані для різних дисциплін може різнитися, для студентів молодших курсів 1/3 часу потрібно відводити на аудиторну роботу, а 2/3 — на позааудиторну. Для студентів старших курсів, зокрема випускних, не менше 3/4 часу, запланованого на засвоєння дисциплін, відводиться на самостійну підготовку.

Методичне забезпечення передбачає підготовку з кожної спеціальності: навчальних програм з кожної дисципліни з урахуванням кредитних одиниць, матеріалів для аудиторної (тексти лекцій, плани семінарських занять, мультимедійний супровід занять) та самостійної (набори текстів домашніх зав-дань, матеріали для самоконтролю, теми рефератів і курсо-вих робіт, матеріали в електронній бібліотеці університету) роботи, для контролю знань студентів (письмові контрольні завдання, письмові та електронні тексти, екзаменаційні біле-ти), для проведення практик (укладання договорів з устано-вами, де проводитиметься практика, плани і програми про-ведення навчальних практик, форми звітної документації).

Викладачам потрібно перейти до концентрованих форм викладу матеріалу в поєднанні з активною самостійною роботою студентів і регулярними консультаціями викла-дачів. Це спонукатиме студентів до систематичної роботи впродовж навчального року.

Запис студентів на вивчення дисциплін відбувається в де-канаті. Першокурсники до початку занять отримують у тьютора підготовлений деканатом варіант індивідуального на-вчального плану, в який вони можуть внести свої коректи-ви і подати в деканат до 10 вересня поточного року. Подальші зміни індивідуального навчального плану впродовж року не допускаються.

Студенти другого курсу і старші самі складають індиві-дуальний навчальний план у період з 20 червня по 5 липня і після внесення коректив подають його в деканат до 10 ве-ресня нового навчального року.

Навчально-методичне управління вищого навчального закладу встановлює мінімальну кількість студентів, необхід-ну для введення дисципліни, і для кожного викладача — мак-симальну кількість студентів у групі (потоці). У разі, якщо мінімальну кількість студентів не набрано, то дисципліна не вводиться і не вноситься до навчального плану, а в разі перебільшення максимальної кількості набирається ще одна група (потік).

Студент має право записатися не більш як на 60 к. од. на рік (30 к. од. на півріччя). За успішного виконання індиві-дуального навчального плану термін навчання може бути скорочено. У разі неподання в зазначений строк індивідуального робочого плану студентові пропонується типовий робочий план відповідного курсу. За сукупністю індивідуальних планів студентів деканат розробляє робочий навчальний план і складає розклад за-нять.

Академічний консультант (тьютор) допомагає студентові у виборі й реалізації освітньої траєкторії на факультеті. Тьютора призначають наказом по університету за умови наяв-ності у нього вищої освіти і належної підготовки для цієї роботи. Він представляє академічні інтереси студентів і є членом навчально-методичної ради факультету. До його обов'язків належать проведення групових та індивідуаль-них консультацій щодо складання індивідуальних і робо-чих планів на рік, організація академічних консультацій сту-дентів викладачами на регулярній основі. Він має право кон-тролювати своєчасну підготовку і наявність на кафедрах усіх методичних матеріалів, потрібних для навчання з відповід-ної спеціальності, виконання плану і своєчасність проведен-ня рубіжного і поточного контролю з усіх дисциплін, брати участь у роботі комісій під час проведення ректоратом кон-трольних перевірок. Тьютор зобов'язаний підвищувати свою кваліфікацію кожні три роки.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Дата | Місце | Подія проведення

25 травня

1998 року | Париж, Франція | Прийняття Спільної декларації чотирма міністрами, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію

Березень

1999 року | Веймар, Німеччина | Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті

Травень

1999 року | Копенгаген, Данія | Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті -1» на замовлення CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄС

18-19 червня

999 року | Болонья,

Італія | Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації

8-10 лютого

2001 року | Лісабон, Португалія | Семінар «Акредитація / Надання законної сили»

14-15 лютого

2001 року | Берлін, Німеччина | Національний семінар із питань Болонського процесу

16-17 лютого

2001 року | Гельсінкі, Фінляндія | Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу»

1-3 березня

2001 року | Упсала,

Швеція | Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження

2-4 березня

2001 року | Мальме,

Швеція | Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта»

10 березня

2001 року | Антверпен, Бельгія | Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу

10-12 березня

2001 року | Антверпен, Бельгія | Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації»

13-14 березня

2001 року | Белград, Югославія | Національний семінар із проблем Болонського процесу

22-25 березня

2001 року | Ґетеборґ,

Швеція | Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі

29-30