Реферат

ВХОДЖЕННЯ КРАЇН ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТІР ВИЩОЇ ОСВІТИ
МІРЧА МАЛІТЦА

ВСТУП

Дана робота є аналізом положення вищої освіти в чорноморських країнах у світлі процесів побудови європейського простору вищої освіти. Розглянута ситуація в одинадцяти державах - Румунії, Болгарії, Туреччині, Грузії, Росії і Україні (прибережних країнах), а також Молдові, Албанії, Греції, Азербайджані і Вірменії. Уряди цих країн домовилися про економічне співробітництво і утворили Чорноморське економічне співтовариство (BSEC), в якому функціонує Парламентська асамблея Чорноморського економічного співтовариства (PABSEC). Обидві регіональні організації в своїх статутних документах згадують європейський аспект і прагнуть до розвитку співпраці у області вищої освіти. Всі країни регіону приєдналися до ООН і її спеціалізованих органів, а також до Організації по безпеці і співпраці в Європі (OSCE). З одинадцяти країн регіону три підписали Болонську декларацію. Чорноморський регіон надзвичайно обширний, його населення складає близько 327 млн. чоловік. У системах вищого утворення чорноморських країн навчається близько 5 млн. студентів і працює близько 400 тис. викладачів.

У дев'яти з одинадцяти країн (за винятком Греції і Туреччини) до 1990 р. соціально-політична система носила тоталітарний і ультрацентрализованный характер. З цих дев'яти країн п'ять завоювали незалежність на початку 90-х років. Вони послідовно здійснюють перехід до демократичного суспільства і ринкової економіки, який, не дивлячись на всі зусилля, протікає повільніше, ніж в країнах Центральної Європи. Конфлікти, що розгорілися на різних берегах Чорного моря (тобто на Балканах і на Кавказі), створюють додаткові перешкоди процесу.

Реформи передбачає розробку нового законодавства і установу державних середньострокових програм, підтримуваних такими міжнародними організаціями, як Всесвітній банк і ЮНЕСКО. Спеціальний підрозділ ЮНЕСКО - Європейський центр по вищій освіті (СЕПЕС), розташований в Бухаресті, бере найактивнішу участь в процесі разом з Європейською комісією, програми якої прийняті і інтенсивно використовуються країнами регіону. Зі всіх одинадцяти країн тільки Греція є членом Євросоюзу. Болгарія і Румунія (і, можливо, Туреччина), знаходяться на етапі вступу до Союзу. Решта країн також розраховує з часом приєднатися до Європейського співтовариства. Протягом останніх десятиліть Євросоюз за рахунок різних угод, програм і методик, до яких приєднується все більше число суміжних держав, поступово розширює різні простори: політичне, економічне, культурне, монетарне і законодавче. В даний час ці простори виходять за географічні межі п'ятнадцяти країн. Можна з упевненістю стверджувати, що європейський дух, втілений в Болонській декларації, дозволив створити у сфері європейської вищої освіти один з найбільш багатообіцяючих просторів солідарності. Здійснювані в цій області реформи розроблені з урахуванням специфічно європейських умов. Проте труднощі соціального і економічного переходу неминуче позначилися на реформах вищої освіти. Саме цим можна пояснити брак ресурсів, складнощі з упровадженням передових технологій, недосконале і нестабільне законодавство і управління і останнє по порядку, але не по важливості - інертність застарілого мислення.

І тут має сенс задатися питанням: чи дійсно системи вищого утворення країн Чорноморського регіону здатні влитися в європейський простір вищої освіти, задовольнивши всім необхідним вимогам? Ця стаття містить докладну характеристику поточного положення справ в цій сфері. Вивчивши обширний матеріал по регіону, можна з упевненістю стверджувати, що входження в європейську систему не тільки можливе, але і бажане. Тут спрацює один з аспектів взаємозв'язку між вищою освітою і соціально-економічною системою в цілому, оскільки сприйнятливість освітнього середовища до сучасних ідей і тенденцій модернізації робить вищу освіту важливим важелем загального розвитку суспільства. Вже сама концепція європейського простору вищої освіти припускає упор саме на ті компоненти утворення і виховання нового покоління випускників, які найбільш затребувані з погляду соціальних змін. Характеристики систем вищого утворення країн Чорноморського регіону цілком відповідають чисельності задіяних в системі людей (тобто студентів, викладачів і адміністративних співробітників).

Таблиця 1. Людські ресурси, задіяні в системах вищого утворення країн Чорноморського регіону

Країна | Населення | Студентів | Викладачів | Студентів на 100 000 населення

Албанія | 3 510 484 | 39 848 | 2097 | 1087

Вірменія | 3 772 500 | 59 809 | 5122 | 996

Азербайджан | 7 771 092 | 110 000 | 15 000 | 1513

Болгарія | 8 340 000 | 243 595 | 23 329 | 3110

Грузія | 5 400 000 | 163 345 | 25 549 | 3002

Греція | 10 623 835 | 116 106 | 6924 | 3138

Молдова | 4 431 570 | 163 786 | 7700 | 2143

Румунія | 2 364 022 | 452 621 | 26 977 | 1819

Російська Федерація | 145 470 197 | 4 741 400 | 468 222 | 3006

Туреччина | 66 493 970 | 1 664 364 | 70 012 | 2301

Україна | 48 760 474 | 1 931 000 | 127 726 | 2996

Всього | 326 938 144 | 9 684 874 | 778 658 | Немає даних

Джерело: : UNESCO - CEPES, The World Bank, Тhe CIA Factbook

У існуючих системах починають виникати приватні вузи. Їх стає все більше, збільшується чисельність студентів, що навчаються в приватному секторі (табл. 2).

Таблиця 2. Виникнення приватних вузів в Чорноморському регіоні

Країна | Державні вузи | Приватні вузи | Студентів в державних вузах | Студентів в приватних вузах | Всього студентів

Албанія | 14 | 0 | 39 848 | 0 | 38 848

Вірменія | 16 |