Реформа освітньої системи в Молдові зіткнулася з наступними проблемами (Pвslaru, 2001, р. 21):

криза самосвідомості і майнова криза населення республіки;

колективістська (комуністична) ментальність більшості населення;

нестабільність і ненадійність урядових урядовців і національної політичної стратегії;

корупція в освіті; агресивність "посередностей" і "товстосумів";

паралельне існування платної приватної освіти;

застійний характер психологічної, педагогічної, університетської освіти;

якнайглибша економічна криза: у Молдові найнижчий рівень життя серед всіх європейських країн, що знаходяться в процесі переходу;

значний військовий, економічний і ідеологічний вплив Росії разом з економічною залежністю Молдови від Росії;

невпевненість західних країн в історичному призначенні молдавського народу і його потенціалі.

Необхідність постійного удосконалення системи вищої освіти відчувається всіма країнами регіону (як, втім, і в інших регіонах) особливо гостро з моменту офіційного визнання вступу до "епохи знань". Реформи необхідно доповнити заходами по підвищенню гнучкості і відвертості для змін. Для цього необхідно всіляко заохочувати вже досягнуті успіхи і поширювати відомості про них.

БЕЗПЕРЕРВНА ОСВІТА

Вузи сприяють розвитку безперервної освіти, відкриваючи двері для випускників, охочих підвищити свою кваліфікацію в зрілому віці. На жаль, існуюча організація і структура вищої освіти гальмують зусилля вузів в цьому напрямі. Виключенням є аспірантура, проте вона доступна лише обмеженому числу охочих.

У декількох країнах працюють відкриті університети, що іноді є підрозділами зарубіжних університетів. Неурядові організації пропонують курси для дорослих, особливо влітку. Проте дотепер не вдалося створити чітко структуровану систему безперервної освіти. Для цього необхідно внести зміни в систему дипломів і оцінок (в першу чергу необхідна система залікових одиниць), а також розробити відповідне законодавство.

Потреба в цьому тим часом вельми значна, про що свідчить діяльність Чорноморського університетського фонду (BSUF), заснованого в 1992-1993 рр. За десять років свого існування фонд організовував приблизно по тридцять курсів щорічно, в яких брало участь близько 1000 чоловік. Курси були присвячені особливо актуальним для регіону темам: екології, стійкому розвитку, точним і прикладним наукам, запобіганню конфліктам, новітнім методам навчання і досліджень, дослідженню морити, транспорту і зв'язку. Особлива увага надавалася культурній різноманітності і релігійним конфліктам в регіоні, завдяки чому BSUF став інтелектуальним осереддям цієї частини миру. За ініціативою фонду була створена Чорноморська університетська мережа. У його роботі беруть участь багато університетів, що завоювали міцну репутацію і відомі своїми гнучкими методами викладання в Європі і інших частинах світу.

Досвід організації і проведення міжнародних курсів свідчить про те, що регіональна класифікація в значній мірі перекривається. Так, більше половини чорноморських країн відноситься до Балканського регіону. У деяких міжнародних класифікаціях ці країни описують як СЄЕС (країни Центральної і Східної Європи) або як країни Центральної Європи. До дунайських країн прийнято відносити держави Південно-східної і Східної Європи, а також центральноєвропейські країни і Німеччину. Проте незалежно від назви всі проекти направлені на розвиток внутрі- і міжрегіональної співпраці.

ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

У міру того як в країнах регіону розвертається широкомасштабна і різноманітна діяльність на міжнародному рівні, міняється обстановка, в якій працюють системи вищої освіти. Тепер для неї характерна велика відвертість і комунікативність. Ці зміни були здійснені при підтримці міжнародних організацій (ООН, Європейського Союзу і Ради Європи).

Діяльність Всесвітнього банку

У своєму звіті "Приховані загрози освітнім системам в країнах перехідного періоду" (2000) Всесвітній банк охарактеризував 27 країн, які по його класифікації відносяться до Європи і Центральної Азії, таким чином:

"Їм вдалося вирішити проблеми, що зберігають свою актуальність в інших регіонах миру. Досягнута стовідсоткова письменність дорослих; рівні участі і закінчення навчання дітей і молоді обох полови достатньо високі на всіх рівнях освіти; є достатня кількість викладачів; студенти забезпечені підручниками; зарубіжні студенти, що взяли участь в міжнародній оцінці математики і точних наук, показали добрі результати; рівні відсіву і повторного проходження курсу достатньо невисокі. Десять років опісля спостерігається абсолютно інша картина. У більшості країн освіта обтяжена значними проблемами:"

У табл. 8 представлені освітні проекти Всесвітнього банку в країнах регіону.

Таблиця. 8. Освітні проекти Всесвітнього банку в чорноморських країнах

Країна | Проекти

Албанія | Реформа освітніх програм - в роботі

Вірменія | Реформа фінансування і управління освітою - в роботі

Проект якості і відповідності освіти - на підході

Азербайджан | Реформа освіти - в роботі

Болгарія | Модернізація освіти - в роботі

Грузія | Реорганізація освітньої системи і зміцнення залікових одиниць - в роботі

Греція | Освітній проект - закритий

Освітній проект (02) - закритий

Освітній проект (03) - закритий

Освітній проект (04) - закритий

Молдова | Загальна освіта - в роботі

Проект по загальній освіті - в роботі

Румунія | Реформа вищої освіти і досліджень - в роботі

Реформа освіти - в роботі

Проект по сільській освіті - на підході

Проект відродження школи - в роботі

Російська Федерація | Реформа освіти - в роботі

Інновації у області освіти - в роботі

Туреччина | Проект по базовій освіті - в роботі

Проект по розвитку національної освіти - закритий

Україна | Проект по неформальній професійній підготовці - закритий

Джерело: інтернет-сайт Всесвітнього банку <http:www.worldbank.org>.

МОТИВАЦІЯ

Необхідно обговорити ще одне достатньо важливе питання, якому часто надають недосить уваги. Більшість досліджень вищої освіти, рівно як і заходів по його удосконаленню, направлена на поліпшення структур організації і управління, а також на вироблення макропедагогічних стратегій і відповідних законодавчих рамок. Для успішної роботи системи необхідний як освітній процес, так і його інституційна підтримка, але в першу чергу необхідно, щоб студенти стали активними учасниками процесу навчання. Оцінити і охарактеризувати цей аспект системи освіти достатньо