Реферат

Поради батькам!

ДО ЖИТТЯ В ЯКОМУ СВІТІ МИ ГОТУЄМО ДІТЕЙ?

Світ, у якому ми живемо, дуже відрізняється від того, в якому жили наші татусі й мами. І наші діти будуть жити не в такому світі, як наш. Запитаймо себе: а чи готуємо ми свою дитину до того, щоб вона була щасливою у цьому світі?

Те, як житимуть наші діти, багато в чому залежатиме від тих методів виховання, які

ми до них застосовуємо.

Виховання без насильства і примусу не має нічого спільного з уседозволеністю. Дисципліна дуже важлива.

Справжня дисципліна ґрунтується не на страху покарання, а на розумінні людиною наслідків своїх вчинків і на відповідальності за прийняття рішень.

Перш ніж покарати дитину, варто розібратися, чому дитина так вчинила. Приділіть

їй більше уваги, поясніть усе, що не зрозуміло, причому доступною для неї мовою.

Не забувайте, що діти часто копіюють модель поведінки батьків. І якщо дорослі розмовляють на підвищених тонах, лаються, то й діти поводитимуться так само.

Довіряйте своїй дитині, будьте уважні та заохочуйте розвиток її найкращих рис.

Ростіть разом зі своєю дитиною й учіться разом із нею. Будьте щасливі!

10 ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ

Сім'я є головним, природним середовищем для фізичного, духовного,

інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини. Саме сім'я відповідає

за створення належних для цього умов.

1. Не вчіть того, із чим ви самі не знайомі. Для правильного вихо-вання дитини необхідно знати її вікові та індивідуальні особливості.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета — виховати її для життя серед людей.

3. Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а що — гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина має бути впев-неною у своїх силах,

тоді з неї виросте відповідальна людина.

5. Будьте терплячими. Ваше нетерпіння — ознака слабкості, демонстрація невпевненості у собі.

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте — твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.

7. Подбайте про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8. Виключіть зі своєї практики вислів «Роби, якщо я так кажу!». Замініть цю форму вимоги на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь». Дитина має звикнути діяти не за наказом, а тому, що це правильно, необхідно комусь.

9. Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви не задоволені, але й про те, що вас радує. Не порівнюйте її із сусідськими дітьми, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора та якою сьогодні. Це допоможе вам швидше опанувати ази батьківської мудрості.

10. Ніколи не говоріть, що ви настільки зайняті добуванням засобів для існування сім'ї, що вам ніколи виховувати вашу дитину. Це означає: «Мені ніколи її любити».