довгого стажування, так і для отримання повної освіти. Майже всі вони вчаться у державних університетах, де їх частка сягає 8-9%.
Уряд Франції завжди докладав особливих зусиль до поширення мови і культури країни, тому створення амбасади майже автоматично веде до появи культурного центру і його філій, де можна дістати повну інформацію про систему освіти й можливості потрапити на навчання. Прекрасно представлена країна у довідниках міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського Союзу), базах даних TRACE, ORTELIUS, в Internet тощо. Франція є учасником усіх великих проектів з розвитку мобільності в освіті (SOCRATES, LEONARDO тощо), ресурси яких можуть полегшити набування освіти в її ВЗО.
Розпочати свої дії зверненням в амбасади чи культурні центри слід за рік до навчання у Франції. Ця країна суворо дотримується кількох демократичних принципів у царині прийому іноземців: їх рівності з громадянами Франції, рівного права на визнання освітніх кваліфікацій, поваги до автономії ВЗО. З усіх цих фундаментальних положень випливає, що іноземець повинен задовольнити три вимоги: засвідчити знання мови, мати грант чи оплатити навчання, добитися визнання свого документа про освіту від того закладу, де він збирається вчитися. Як і в більшості розвиненгих країн, у Франції дуже поважають закон і порядок. За століття тих законів набралося досить багато, а познайомитися з ними необхідно якнайраніше.
Отже, формальностей слід дотримуватися беззаперечно!
Згідно правил, у Франції розрізняють:—
"безпосередній запис" для вступу на 2-й чи наступні цикли вищої освіти. За його правилами іноземець повинен звертатися до ВЗО і вести листування з ним;—
"посередній запис" обов'язковий для вступу на перший курс (1-й) цикл французького університету, окрім нечисленних винятків, які не стосуються громадян України. Правила цього варіанту передбачають на самому початку звернення іноземця (особисто чи шляхом листування) до Амбасади Франції в Україні для отримання бланків досьє прохання про запис (la demande d'admission prealable a l'inscriptiion en premier cycle). Прохач повинен подати в Амбасаду комплект інформації про себе (на франц. мові): 1) заяву-звернення з поясненням причин вашого зацікавлення навчанням у Франції; 2) дані про ваш освітній рівень та мовні можливості. Передбачте порожній конверт зі своєю адресою для полегшення роботи співробітникам Амбасади. Отримавши досьє, необхідно правильно заповнити його рубрики та виконати вказані у цьому додаткові вимоги щодо подання нотаріальних копій атестатів і дипломів, свідоцтва про народження, двох великих конвертів та іншого. Слід уважно ознайомитися з університетами та іншими ФЗО Франції у нашій книзі чи в інших джерелах й вказати принаймні два, де ви хотіли б навчатися на першому курсі. Врахуйте у Франції що заклади периферії за якістю й рівнем освіти нічим не поступаються 15 паризьким університетам. а деякі з них під час опитування студентів і викладачів отримають вищі відгуки, ніж столичні заклади. Бажано виконати всі згадані вимоги щодо заповнення досьє ще до Різдва і аж ніяк не пізніше 1 лютого, коли ваші документи повинні вже бути в Амбасаді Франції.
ВИЗНАННЯ ЗАКОРДОННИХ КВАЛІФІКАЦІЙ. Франція підписала практично всі міжнародні конвенції про визнання і має двосторонні угоди з багатьма країнами. Процедура визнання визначається наказами Міністерства освіти (найістотніший датується 23 серпня 1985 р.), які враховують конвенції й угоди і повідомляють кінцеве рішення про визнання самим університетам та іншим ВЗО. Тому кандидати повинні безпосередньо звертатися до керівництва обраного закладу. Через специфічність системи освіти Франції вони найчастіше отримують часткове визнання і для остаточного зарахування повинні виконати додаткові умови (не надмірні).
З описаного вище випливає, що іноземцям незрівнянно легше опинитися у "безконкурсних" і відкритих університетах, ніж конкурувати з французами, які багато років готувалися до вступу в ту чи іншу Велику Школу в секторі освіти з селективним доступом. Не дивно, що понад 95% іноземців навчається у державних університетах.
Допуск на перший курс французьких університетів ліберальний і стосовно закордонних шкільних атестатів. Так, хоч тривалість середньої освіти в Україні помітно менша, ніж у Франції, вона дає дозвіл на початок навчання на підставі нашого шкільного атестата (чи еквівалентного документа), оскільки він дає право на доступ до українських університетів. Ця помітна поблажливість контрастує зі значно вищими вимогами до тих, хто бажає у Франції продовжити розпочату в українському ВЗО вищу освіту. В цьому разі (й майже баз винятків) наш студент змушений розпочинати "знизу" і втрачати 1,2 чи й 3 роки. Рішення у цьому випадку приймає не Амбасада, а ректор французького ВЗО після отримання від українського позивача повного комплекту документів з детальною інформацією про зміст і обсяг вивчених ним дисциплін, отримані за них оцінки тощо. Тому продовжувати навчання у Франції краще на основі обмінів нашого ВЗО зі спорідненим французьким, коли умови обміну й правила допуску визначені угодою між двома закладами.
МОВНІ ВИМОГИ. Враховуючи порівняну легкість французької мови для вивчення, екзамени з неї складають без надмірних ускладнень. Чимало кандидатів взагалі звільняються від них через застосування французької мови в їх країні (Африка, деякі країни Європи тощо), чи тому, що вони вчилися у закладах, де частина предметів викладалася цією мовою. Більшість французьких університетів мають мовні курси різного виду і тривалості для іноземців. Усі вони платні. У французьких ВЗО інші мови практично не використовуються. Детальнішу інформацію щодо можливостей вивчення вами французької мови у нас чи у Франції можна отримати в її Амбасаді.
ВСТУПНІ ІСПИТИ. Досить серйозні іспити доводиться складати для вступу на навчання у неуніверситетському секторі вищої освіти, який