Дуже поширеним жанром дитячого фольклору с лічилки, якими діти користуються, коли грають у піжмурки: «Раз, два, три, чотири, п ять, вийшов зайчик погулять...», «Ходить бусол по болоту», «Котилася торба» та ін.

Лічилки є залишком давнього ворожіння про те, кому випаде жере-бок. Такий випадок долі не міг сприйматися як несправедливість, адже так судилося долею. Іноді в лічилках діти вживають замінники числівників — вигадані слова: «Момо, двоно, тропо, чатер, натер, шістер, містер, шутка, путка, чах». Такни прийом Мирослав Слсльмахович та-Отже, педагоги мають не враховувати. Що може дати християнство для виховання особистості, якщо воно побудоване на вихідних засадах загальної гріховності людства, на культах страждання, відчуження від світу, ідеях аскетизму і релігійних обмежень для всіх народів, але «бо-гообраності» одного етносу - «сипів Ізраїлю»?"'

Проповідь християнства у школах та інших дитячих організаціях, зок-рема козацьких, виглядає наївно паніть для сучасної дитини. Якось автору довелося почути в тролеіібусі розмову двох школярів про свято Мпколая в школі: «Сказали, що прпііде українським Дід Мороз, а привели якогось попа»,-Мабуть, з легкої руки Д. Яворшщького, загальноіюшнрсіюю стала думка про суцільну християнізацію українського козацтва1'. Однак с деякі факти, що свідчать про давні моральпо-звпчаеш козацькі норми, світо-глядні засади, які походять із язичницької прадавнини. І Іаприклад, харак-терництво -¦ цс, поза всяким сумнівом, суто язичницьке явище. Проте за умов суцільної християнізації народу, козакп-характерпикп приховували своє віросповідання, називаючись «християнами» про людське око. Неда-ремно, в одпііі із легенд про кошового отамана Сірка наявний мотив сумніву в його хрпетпянськості, на то Сірко відповідав: «Ти не біііся, що я неправославппн християнин...»" В інших легендах с: мотив перевтілення Сірка в хорта та про різні чари і відання, бо він завжди знав, коли буде по-рожнії напад. Хто серйозно досліджу пав, якої» була релігія козаків? Хіба поклоніння І Іокрові є християнським, якщо витоки культу Богпні-Матері, покровительки війська знаходимо у Ве.'іесовіи Книзі в образі Матері-Сла-ви, а ще давніше -- н образі Великої Богині скіфів, якій поклонялися воїни! Коли наші вчепніедагогп дадуть відповідь па всі ці питання, тоді кожен українським вчитель нарешті зрозуміє, що християнство - це лише зовнішнє ідеологічне прикриття, яким змушене було прикриватися справжнє духовне обличчя козацького лицаря, характерника, патріота.

У деяких школах України створюються різні козацькі групи для патріотичного виховання молоді. Як же штучно виглядає посвячення в «козачата», яке проводить християнський піп. а слова присяги рясні-ють іменами єврейських «святих». Ось фрагмент козацького свята в одпііі із київських шкіл. Учні інсценізували прийом до Січі кожного, хто входин до залп; «козацька варта» запитувала:—

На якій землі ти живеш?

- На українській, — звучала відповідь.

—

—

-

-

—

—

На жаль, загал нашого українського суспільства не хоче помічати цього протиріччя. Педагогічне товариство ім. Г. Ващепка нині реанімує ідею «християнізації нашого народу і, зокрема християнського вихо-вання молоді». У нас уже були різні системи виховання: капіталістич-на, радянська, вона ж комуністична, або марксистсько-ленінська. А те-пер силуються створити християнську. Не слід вузькоконфесіііні інте-реси поширювати на офіційну освіту. Пам'ятаймо про те, що тільки етнічна духовна культура (як природна даність свого власного народу) може стати основою виховання національно свідомого громадянина України і саме вона має найбільше прав бути загальнонародною. Сьо-годні це розуміє все більше свідомих українців. Слід шукати шляхи до національної єдності, а не загострювати міжконфесійну ворожнечу, яку сьогодні наочно демонструють християнські церкви.

Роль етнічної релігії у вихованні нового покоління досить довго недооцінювалась, але нині багато людей уже починає розуміти, що са-ме етнічна релігія виконує такі функції;—

формує менталітет етносу через міфологію, фольклор, обря-
довість, культи;

—

—

—

—

—

—

Українські культи, що формують екологічне мислення, такі: Землі-Матері, Живої Води (Дани), Воппо-Сварожпча, Предків, Дерева, лісу, хліба, Українські таїнства і обряди: творення Роду, смерті й безсмертя, священної пожертви, посвяти, освячення зброї, благословення, очи-щення землею, водою, вітром і вогнем, освячення шлюбу, наречення ди-тини, обряди Кола Сварожого (українського календаря) — ось ті цінності, які наш народ переховував віками.

Моральні норми україпця-рідновіра — це норми нового українсько-го суспільства:

—

—

—

—

—

—

—

Вчімося мислити, "вчімося поборювати :заскоруз.ті консервативні ідеї, долати шкідливі глею а чістпчні стереотипи мислення, які гальму-ють розвиток нашої Української Держави.

СКЛАДНИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ

Насамкінець, слід зазначити про необхідність вироблення кон-кретної цілісної системи національного виховання української мо-лоді, включаючи такі дисципліни, проблеми та звичаї народу:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10. І