Реферат

Тестування.

Термін «тестування» походить від англійського test — екзамен і використовується, як подає відомий французький ен-циклопедичний словник Larousse, для вимірювання або оцінювання природних і набутих здібностей з метою передбачення поведінки чи досягнень певної особи у виз-начених обставинах. За радянсь-ким енциклопедичним словни-ком, для психології і педагогіки тест — це «стандартизированные задания, по результатам которых судят о психофизиологических и личностных характеристиках, а также знаниях, умениях и навы-ках испытуемого». Класичні визначення тестування у психології підкреслюють наступ-не: а) емпіричність оцінювання, б) визначення особистих ознак і якос-тей через використання кількісних показників. У педагогіці класичним і водночас досить повним вважають «критеріальне» означення К. Інгекампа: «Тестування — це метод педагогіч-ної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, яка презентує переду-мови або результати навчального про-цесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об'єктив-ності, надійності та валідності вимірів. Він має пройти обробку й інтерпретацію і бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці». Тестування не можна розглядати як ідеальний метод, відкинувши на цій підставі всі інші. Хоча за належної попередньої підготовки воно най-краще задовольняє основні мето-дичні критерії якості, забезпечуючи прийнятну об'єктивність усіх трьох головних стадій процесу оцінюван-ня – вимірювання, обробку даних та їхньої інтерпретації. Коефіцієнт надійності – від 0,7 до 0,9, що є досить високим показником. Добре підготовлене тестування дає змогу задовольнити і критерії валідності. Оцінюються знання за обсягом і повнотою, системністю, узагальненням та мобільністю. Останні характеристики визна-чаються за допомогою тесту відповідної складності, а обсяг знань — через відповіді на певну кількість запитань.

Важливим етапом усіх методів пе-дагогічного вимірювання є власне оцінювання, процедура якого поля-гає в конвертації одержаного під час вимірів первинного результату в певну нормовану шкалу балів — «оцінку». Методика оцінювання полягає у визначенні алгоритму виконання цієї процедури. В основу сучасної процедури оці-нювання результатів тестування покладена теорія шкалювання, що дає змогу отримати достовірні дані про рівень знань, умінь і на-вичок.

Таблиця 1.

Позитивні і негативні риси тестової форми перевірки знань.

Позитивні риси | Негативні ознаки

Досить висока об’єктивність процесу вимірів та інтерпретації результатів | Необхідність грунтовної зміни психології виховання і навчання, перехід до вищого рівня змагальності та індивідуалізму

Можливість забезпечення стандартизації умов виміру | Заміна підручників, розрахованих на усне опитування, новими, орієнтованими на тестові форми перевірки

Прийнятний рівень надійності, коефіцієнт якої може досягати 0,9 | Значні витрати часу на первинну підготовку матеріалів для проведення вимірів

Можливість забезпечити валідність виміру, в першу чергу – валідність змісту | Необхідність подолання опору і комплексу упереджень прихильників старих методів педагогічних вимірювань

Достатня точність, яку можна підвищити заміною традиційної чотирибальної шкали на ширшу | Мала кількість фахівців з тестування в Україні, що додатково сповільнить процес переходу на сучасне тестування

Незначні витрати часу на виміри у великих групах учнів і студентів | Пам'ять освітян про негативні наслідки «силового і раптового» запровадження тестування учнів у 1993-94рр.

Незначний рівень впливу суб’єктивних факторів під час вимірів

Легкість забезпечення тривалого збереження вимірів результатів і автоматизації їх обробки

Полегшення процесу інтеграції системи освіти України в європейську, сприяння мобільності учнів, студентів, освітян, фахівців усіх профілів

Для використання її пере-ваг досить перейти від наявної чо-тирибальної до багатобальної шкали оцінювання, кращим варі-антом якої с 11-бальна (0—10). Загальні особливості тестування як форми педагогічних вимірів наво-дяться в табл. 1.

Шкали оцінювання різних країн світу

Як не дивно, але шкали оцінюван-ня не відіграють видатної ролі в пе-дагогічних вимірюваннях. Про це свідчить незаперечний факт – вели-ка різноманітність шкал оцінок й повільність формування подоби світового стандарту. Як доказ наве-демо табл. 2, що містить дані про шкали кількох десятків країн, які вони використовують на важливих екзаменах.

Таблиця 2.

Шкали вимірювань, які застосовують на випусках та інших важливих екзаменах

Шкали | Країни, що застосовують дану шкалу

0-100 | Афганістан, Бангладеш, Бахрейн, Беліз, Болівія, Бурунді, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Заїр, Замбія, Ізраїль, Індія, Йорданія, Ірак, Іран, Кенія, Китай, Коста-Рика, Ліберія, Мексика, М’янма, Нікарагуа, Нігерія, Об’єднані Емірати, Пакистан, Панама, Перу, Руанда, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, США, Тайвань, Єгипет, Ефіопія, Фіджі, Філіппіни, Шрі-Ланка, ПАР, Японія, Південна Корея.

30 балів | Італія

20 балів | Венесуела, Бельгія, Ліван, Іран, Португалія, Франція і 14 франкомовних країн Африки

15 балів | Алжир, Марокко, Туніс

13 балів | Данія

0-12 | Уругвай

1-12 | Україна

0-10 | Албанія, Аргентина, В’єтнам, Греція, Ісландія, Мексика, Нідерланди, Румунія, Сальвадор, США, Туреччина, Швейцарія, Югославія та ін.

6 балів | Австралія, Болгарія, Німеччина

5 балів | Автрія, Угорщина, Великобританія і 13 країн Співдружності, Іран, Катар, Куба, Латвія, Монголія, Польща, Таїланд, Хорватія

4 бали (2,3,4,5) | Росія і більшість країн СНД, Іспанія, Китай, Сінгапур, Чехія

3 бали (3,4,5) | Непал

Як випливає з доступних даних, жодна з країн світу не використо-вує шкалу 1-12, що має парну кількість балів. З подібною інка-лою ми стаємо цілком оригіналь-ними, але радіти з того не варто: надії на приєднання до нас всіх інших країн Європи і світу й пере-творення нашої шкали у світову немає.

Обсяг статті не дає змоги детально висвітлити основи теорії шкалювання, вкажемо лише кілька важливих обставин:

1. За умови якісного вимірювання й оцінювання багатьох учнів чи сту-дентів гістограма оцінок має фор-му симетричної одновершинної кривої розподілу Гауса. Очевидно, кількість балів має бути непарною (1-5 чи 0-10) і мати посередині шка-ли один з них (відповідно, 3 і 5). Наша шкала у центрі має бали 6 і 7, а тому за законами математичної статистики, не надається для вимі-рювання характеристик