проблеми, які каталізують еконо-мічне мислення та потребу в по-ясненні складних економічних явищ. Тим самим доводиться своєчасність висловлення відомо-го американського економіста-педагога Алана Грачі, який наго-лошував, що економіка «як функ-ціональна наука повинна мати соціальну вартість, навчаючи людство більш ефективно вирі-шувати економічні проблеми». В унісон цим словам звучить і висловлен-ня іншого дослідника Лео Роджина: викладачі економіки повинні навчати учнів тому, що «еконо-мічні теорії та концепції пород-жені світом людської дії, а не навпаки — буцімто дії суб'єктів економічного прогресу мають підлаштовуватися до вимог та аксіом економічної теорії. Досвід свідчить, що ті вчи-телі, котрі розпочинають курс із проблем, які вже знайомі учням і які цікаво їм вирішувати, дося-гають більшого успіху в прищепленні своїм вихованцям бажання поглиблювати свої знання з ба-зисного економічного аналізу. Обговорення суто економічних питань, утім, не відмежовується від тих чи тих політичних аспек-тів, які не можуть не супрово-джувати відповідну проблему. Тим самим учні готуються і до повноцінної участі у вирішенні суспільних проблем.
Методологічний аспект. Оз-найомлення учнів із. складним світом економічної діяльності, на думку американських фахівців, неодмінно має супроводжувати-ся і озброєнням їх методами ро-зуміння та аналізу цих процесів. Зокрема, вчителі не обмежують-ся викладанням лише однієї чи двох домінуючих економічних теорій, а намагаються ознайоми-ти школярів з усім розмаїттям виявлення економічної думки. Серед інших сильним є рух ви-кладачів економіки за внесення у викладання економічної дис-ципліни соціальних, політичних та культурних аспектів — явища, які дотепер здебільшого ігнору-валися методистами та науковця-ми. Такий підхід, знову ж таки, значно розширює діапазон засво-єння учнями економічних знань, органічно вписуючи їх у ситуа-тивний політично-соціальний контекст.
Окрім того, власне методичні засоби викладання основ еконо-міки в середній школі у США є нині фактично невичерпні. Ос-танні досягнення у сфері телекомунікацій збагатили вчителів та-ким арсеналом методичних про-дуктів, що сам лише їх перелік — від компакт-дисків із спеціалізо-ваними комп'ютерними програ-мами до інтерактивних відеопрограм — зайняв би чимало жур-нальної площі. Побіжно спини-мося лише на величезному по-тенціалі глобальної інформацій-ної мережі «Інтернет», яка про-понує своїм користувачам безліч освітніх, загальнопізнавальних та навчальних WЕВ-сторінок із еко-номічної тематики. Ось приклад одного з таких інтерактивних продуктів, розміщеного на WЕВ-сторінці університету Бол Стейт (штат Айдахо).
Перевірте коефіцієнт сво-їх знань з основ економіки.
Чи знаєте ви, яким чином функціонує наша економіка і як це позначається безпосередньо на вас? Згідно з новими добровіль-ними національними стандарта-ми з основ економіки, Національ-ною Радою Економічної Освіти оприлюдненими 4 червня 1997 р., кожен випускник середньої школи має набрати сто балів, відпо-відаючи на 10 питань наступно-го квізу (кожне питання оціню-ється 10 балами). Будь ласка, відзначіть напроти одного з чоти-рьох варіантів правильну відпо-відь і надішліть тест на перевір-ку до комп'ютерного центру. На всі відповіді вам дається не біль-ше 60 хвилин.
/. Найкращим критерієм того, наскільки добре (погано) функціо-нує економіка є:
А. Рівень безробіття.
Б. Валовий внутрішній про-дукт (ВВП).
В. Індекс споживчих цін (ІСЦ).
Г. Біржовий індекс.
2. Хто отримає найбільший
зиск від неочікуваноі 10-відсот-кової інфляції?
А. Сем, у якого $5 тисяч на банківському рахунку.
Б. Мері, у якої страховка на $5 тисяч.
В. Джон, який позичив Бонні $5 тисяч минулого року.
Г. Бонні, яка позичила у Джона 55 тисяч і повинна повернути їх цього року.
3. Хто отримає найбільший зиск від того, що американський долар міцнішає порівняно з японсь-кою ієною:
А. Японська компанія, яка реалізує продукцію в США.
Б. Американська компанія, яка купує будинок в Японії.
В. Американський турист, який вирушає у двотижневу по-їздку до Японії.
Г. Всі з вишеперелічених. Д. Жоден із вишеперелічених. 4.-9...
10. Нація А вирощує банани. Нація Б виробляє сир. Якщо вони обмінюють банани на сир, то:
А. Нація А у виграші, нація Б програє.
Б. Нація Б у виграші, нація А програє.
В. Обидві нації у виграші. Г. Обидві нації у програші.
Правильні відповіді: 1-Б; 2-Г; 3-Г,..10-В.
Дефініційний аспект. Дискусії стосовно дефініцій економіки як науки, що тривають уже не пер-ше десятиріччя, відзеркалюються і в середовищі шкільних ви-кладачів цієї дисципліни. Як ві-домо, хрестоматійним визначен-ням економіки стала неокласична дефініція її як науки роз-поділяти обмежені ресурси згід-но з необмеженими потребами. Економіст Карл Поляний запе-речив це, бо в такий спосіб «людська економіка прирівнюєть-ся виключно до її ринкової фор-ми», і тим самим поза вивченням основ еко-номіки опиняються всі неринкові явиша, оскільки вони не вмішу-ються в прокрустове ложе такої дефініції. Дедалі більшої попу-лярності набуває інституціоналістський підхід, який визначає економіку як науку, що вивчає спілкування людей між собою в умовах соціального та біофізич-ного довкілля з метою забезпе-чення самих себе й суспільства матеріальною продукцією та по-слугами.
Характерним поєднанням цих підходів є викладацька діяльність автора вищезгаданої статті Маргарет Льюїс, яка навчає еконо-міці студентів коледжу Святого Бенедикта (штат Юта). Ось як, наприклад, її вихованці розроб-ляють одну з найактуальніших для американської економіки тем — поліпшення системи охорони здо-ров'я в США. Як правило, оз-найомлення з цією темою, згід-но з класичною методикою на-вчання, мало б початися із пре-зентації традиційної моделі зба-лансування попиту та пропозиції. Маргарет, однак, відразу апелює до соціальних аспектів цієї про-блеми, так добре знайомої її ви-хованцям та їхнім батькам. Ро-димі плями американської сис-теми охорони здоров'я — зроста-юча вартість медичного обслуго-вування та відсутність у міль-йонів громадян медичного стра-хування — дають перший привід проаналізувати ефективність сис-теми у поєднанні з розглядом її соціальних аспектів. Наступним кроком є аналіз діяльності інсти-туцій, які слугують підвалинами функціонування американської системи освіти — приватної індустрії медичного страхування, федерального уряду, Американсь-кої Медичної Асоціації, фондів «Медикейд» та «Медикеа»