Наступний, третій етап присвячений тому, щоб навчити здійснювати обернену, у порівнянні з попередніми етапами, операцію, а саме: використання "додаткової" картинки для відтворення "основної". Тут ви відразу ставите перед дитиною завдання - запам'ятати "основні" картинки, використавши для цього "додаткові". Наприклад, ви розкладаєте на столі 8-9 "основних" картинок, а потім стільки ж "додаткових". Дитина до кожної "основної" картинки добирає схожу за змістом "додаткову", після чого ви прибираєте всі "основні" картинки і просите її пригадати їх, орієнтуючись на "додаткові", що залишилися на столі. Цей етап є дуже важливим для навчання, оскільки він моделює вже реальну ситуацію, в якій зазвичай застосовують мнемічний спосіб "змістове співвідношення", - коли за-пам'ятовування і відтворення основного матеріалу відбувається з опорою на змістові зв'язки, встановлені з додатковим матеріалом.

Четвертий етап аналогічний з третім, з тою лише різницею, що замість "основних" картинок дитина повинна за-пам'ятовувати слова. Ви послідовно зачитуєте 10 слів. Після кожного слова дитина добирає "додаткову" картинку, яка підходить за змістом і може полегшити запам'ятовування цього слова. Через 1-2 хвилини після того, як підібрані усі картинки, ви просите малюка назвати ті слова, які він запам'ятав. При відтворенні слів він повинен спиратися на наочно представлені "додаткові" картинки.

Пятий етап - кінцевий. На ньому ви продовжуєте навчати дитину використовувати "додаткові" картинки як опору для запам'ятовування і відтворення слів.

Проте тут з'являється ще одне ускладнення. Після того як ви зачитали усі слова (а їх кількість на цьому етапі можна довести до 15) і дитина підібрала до них картинки, ви ці картинки зі столу забираєте і просите відтворити слова. Таким чином, на цьому етапі дитина вчиться відтворювати слова з допомогою вже не реальної, а лише мисленнєвої опори на картинки.

Цілком можливо, що досягти абсолютного успіху на п'ятому етапі навчання дитині 6-7 років буде непросто.

2.3. Порівняльне дослідження розвитку пам’яті до та після формувальної програми

Констатуючий експеримент. Після проведення розвиваючих занять ми проводили повторну діагностику по описаним вище методикам, та проводили порівняння з допомогою G-критерія знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушення ознаки, яка досліджується.

Він дозволяє встановити, в який бік в виборці в цілому змінюються значення ознаки при переході від першої зміни до другої: показники змінюються в бік покращення, підвищення або підсилення чи, навпаки, в бік зниження, зменшення чи ослаблення.

Критерії знаків використовують і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад, зміцнення негативного відношення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно (наприклад, зменшення часу роботи над завданням після експериментальної дії).

Гіпотези.

Н0: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим.

Н1: Переважання типового напрямку зрушення не являється випадковим.

Сформулюємо гіпотези для нашого дослідження.

Н0: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється випадковим.

Н1: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється невипадковим.

1) Слухова пам’ять

n= 14

Типове зрушення – позитивне

Негативних зрушень немає

Gкр

Gемп=0

GемпGкр

Н0 відхиляється. Приймається Н1(р0,01)

2) Образна пам’ять

n=14

Типове зрушення – позитивне

Негативних зрушень немає

Gкр=

Gемп=0

GемпGкр

Н0 відхиляється. Приймається Н1(p0,01)

3) Смислова пам’ять

n=13

Типове зрушення – позитивне.

Негативних зрушень немає.

Gкр

Gемп=0

GемпGкр

Н0 відхиляється. Приймається Н1(p0,01).

4) Опосередкована пам’ять

n=13

Типове зрушення – позитивне.

Негативних зрушень немає.

Gкр =

Gемп=0

GемпGкр

Но відхиляється . Приймається Н1 (p 0,01 ).

Підрахуємо кількість позитивних, негативних та нульових зрушень по кожному виду пам’яті в кожній із вибірок.

Таблиця 2.2

Розрахунок кількість позитивних, негативних та нульових зрушень в двох групах дошкільників

Кількість зрушень в групі | Слухова пам’ять | Образна пам’ять | Смислова пам’ять | Опосередкована пам’ять | Суми

1. Експериментальна група

Позитивних | 14 | 14 | 13 | 13 | 54

Негативних | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

Нульових | 1 | 1 | 2 | 2 | 6

Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60

2. Контрольна група

Позитивних | 1 | 2 | 0 | 2 | 5

Негативних | 0 | 0 | 1 | 1 | 2

Нульових | 14 | 13 | 14 | 13 | 54

Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60

З таблиці ми бачимо, що в контрольній групі типовими являються „нульові зрушення”, тобто є відсутність зрушення в показниках пам’яті з плином часу. Тоді як в експериментальній групі типовими є позитивні зрушення, тобто показники пам’яті збільшились після проведення розвиваючих занять. Таким чином, підтверджується гіпотеза Н1 – зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являються невипадковими , а спричиненими саме розвиваючою роботою з дітьми.

Порівняємо, наскільки збільшились результати відтворення у дітей після розвиваючої роботи по усередненим показникам.

Таблиця 2.3

Розвиток пам’яті |

Слухова пам’ять | Образна пам’ять | Смислова пам’ять | Кор..зорова пам’ять | Опосередкована пам’ять

До розвиваючої роботи | 5,3 | 7,3 | 5,1 | 8,4 | 9,5

Після розвиваючої роботи | 7 | 9,6 | 7,7 | 8,6 | 12

В скільки разів збільшились показники | 1,3 | 1,3 | 1,5 | 1,1 | 1,3

Як ми бачимо з таблиці, найбільше розвинулась смислова пам’ять – результати покращились у півтора рази. Показники по слуховій, образній та опосередкованій пам’яті зросли у 1,3 рази. Також розвиваючі ігри вплинули на збільшення результатів по короткочасній зоровій пам’яті в 1,1 рази.

Таким чином, підвищення продуктивності запам’ятовування у дітей молодшого