соціально-педагогічна Робота з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики

Дипломна робота

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………...………………………..3

РОЗДІЛ 1. Соціально-педагогічна робота з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики як науково-педагогічна проблема………………….……….…………………………………………………..7

1.1. Сутність і зміст основних понять дослідження….……………………………..7

1.2. Законодавча база соціально-молодіжної політики щодо роботи з підлітками з особливими потребами……………………………...………………..……………...20

1.3. Необхідність соціалізації підлітків з особливими потребами у сучасному українському суспільстві…………………………………………………………….31

Висновки першого розділу…………………………………………………..............36

РОЗДІЛ 2. Основні напрями соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики……………..…37

2.1. Соціальна адаптація підлітків з особливими потребами в сфері молодіжної політики………………………………………………………………………………..37

2.2. Комплексна програма освіти та фахової підготовки підлітків з особливими потребами в сфері соціально-молодіжної політики……………..…………………50

2.3. Захист прав підлітків з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики……………………………………………………………………………….65

Висновки другого розділу……………………………………………….…………..75

РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики..76

3.1. Робота соціального педагога з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики як умова їх ефективної соціалізації………………….76

3.2. Психокорекційна робота з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики…………………………………………………………..85

3.3. Удосконалення соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики в Івано-Франківської області…96

3.3.1. Діяльність центру соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями……………………………………………………..96

3.3.2. Дослідження особливостей соціальної адаптованості підлітків з особливими потребами………………………………………………………….…………………..99

Висновки третього розділу………………………………...………………..............104

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………105

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….…………..107

ДОДАТКИ………………………………..……………………………….................112

ВСТУП

Актуальність дослідження. В Україні спостерігається тенденція до зростання чисельності дітей з функціональними обмеженнями. Більшість дітей народжуються з фізичними і психічними вадами внаслідок зниження рівня медичного обслуговування, росту наркоманії та алкоголізму, підвищення екологічної небезпеки.

Організація соціальної допомоги дітям і молоді, позбавленим можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного або психічного розвитку, потребує, в першу чергу, зміни ставлення суспільства до дітей з особливими потребами та проблеми інвалідності в Україні взагалі. Внаслідок обмежень у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні, контролі за своєю поведінкою розвиток цих дітей залежить від задоволення їх потреб іншими людьми.

Освіта, психолого-педагогічний вплив на особистість є інструментами вирішення однієї з основних проблем у суспільній та державній політиці щодо людей з інвалідністю – їх соціальної реабілітації, адаптації та інтеграції у суспільство. Соціально-економічна ситуація, що склалася на сучасному етапі розвитку України, кризові явища у сфері економіки і фінансів зумовлюють необхідність посилення соціального захисту дітей з особливими потребами, визначення пріоритетних напрямів у цій важливій роботі, одним із яких є рання соціальна реабілітація дітей даної категорії.

Світове співробітництво приділяє велику увагу вирішенню проблеми інвалідності, що вже сьогодні набула загальнопланетарної значущості і продовжує загострюватись. За статистикою Всесвітньої Організації Охорони здоров’я при ООН, кожний десятий мешканець Землі є інвалідом. У зв’язку з погіршенням екологічного стану у багатьох країнах світу, неповноцінним харчуванням, технізацією суспільного життя і травматизмом, що є наслідком різних причин, кількість інвалідів зростає. Згідно з Декларацією про права людини (1975, ООН), інвалід – це будь-яка особа, яка неспроможна самостійно забезпечити повністю чи частково потреби нормального особистого і соціального життя через вроджені чи набуті вади, фізичні чи розумові можливості.

Особливе значення для розв’язання проблеми адаптації мають праці зарубіжних психологів, у яких особлива увага приділяється зв’язку особистісних порушень у дитинстві з психологічними проблемами особистості в дорослому віці (З. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, К. Хорні). Згідно з поглядами А. Адлера, фізичний дефект тіла формує комплекс неповноцінності, який блокує повноцінне формування особистості.

Однак психологічної й соціально-педагогічної допомоги потребують не тільки діти з особливими потребами, але й батьки, де народжуються і зростають діти цієї категорії. Це пов’язано з тим, що інвалідність дитини досить часто стає причиною глибокої і тривалої соціальної дезадаптації всієї сім’ї. Х. Райнпрехт відмічав, що батьки повинні приймати свою дитину такою, якою зробила її природа. Прийняття і є та допомога, яку ми можемо дати дитині з особливими потребами. У батьків досить часто виникає почуття провини, вони відчувають обділеними себе, тому вони прив’язуються до своїх дітей і віддано проявляють свою любов.

Важливу роль відіграє робота з підлітками з особливими потребами та сім’єю. Соціальний педагог повинен співпрацювати, тобто працювати як з дитиною так і з батьками. Підліткам з особливими потребами є дуже важко коли їх не сприймають оточуючі, вважають їх нерівними собі, жаліють їх, а вони цього дуже не люблять, не приймають в свої групи. Саме через це у підлітків з особливими потребами виникає комплекс неповноцінності.

На сьогоднішній день існує джерельна база, що дає змогу ознайомитися з основними концептуальними підходами у вирішенні питання соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в сфері молодіжної політики. При цьому велике значення має вже накопичений досвід у соціології, педагогіці, соціальній педагогіці, соціальній роботі, психології завдяки таким ученим, як І. Звєрєва, А. Капська, І. Ковчина, С. Толстоухова, О. Яременко та ін.

Проте, на жаль, теоретичних та практичних доробок з питань соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики обмаль, дані питання ще на стадії зародження та становлення. Тому ми обрали тему дослідження “Соціально-педагогічна робота з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики”.

Об’єктом дослідження – категорія підлітків з особливими потребами в освітній сфері соціально-молодіжної політики.

Предмет дослідження – визначення основних методів та форм соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами.

Мета дослідження – означити основні напрями соціально-педагогічної роботи з підліткам з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики України.

Виходячи з мети дослідження було поставлено завдання:–

проаналізувати сучасний стан науково-педагогічної розробки проблеми соціально-педагогічної роботи з підлітками