здорових дітей і дітей з відхиленнями в розвитку в тих самих школах, але в різних класах. У такому разі зберігатимуться умови для спеціального корекційного навчання дітей з відхиленнями в розвитку. Вони навчатимуться за своїми підручниками, програмами. Але в позаурочний час перебуватимуть разом з однолітками, разом готуватимуться до свята тощо. Важливо підготувати школярів бесідами, розповідями про дітей з особливими потребами, а головне – довести, якими добрими, лагідними вони бувають, які хороші майстри виходять із них [21, с. 16-18].
Особливої уваги для інтеграції в суспільство потребують випускники допоміжних шкіл. Сьогодні такі юнаки та дівчата змушені залишатися вдома, бо на роботу їх ніде не беруть. Їхня доля тяжка: через свої особливості вони не читають книжок; ті трудові навички, яких вони набули у школі, швидко зникають, бо діти ними не користуються; здорові підлітки з ними не дружать, тому вони стають безпорадними утриманцями батьків, не здатними до самостійного життя. Завдання держави – піклуватись про осіб з особливими потребами не лише в період їхнього навчання, а й після закінчення школи.
Зараз у Києві є вдалий досвід інтеграції дітей з проблемами психічного розвитку в суспільство. Це досвід Благодійного товариства інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю “Джерела”, створеного Р.Кравченко.
Створення безперешкодного середовища для життєдіяльності дітей з особливими потребами. Будь-яка держава, соціальна політика якої спрямована на захист та реабілітацію інвалідів, вживає заходів до подолання бар'єрів, що перешкоджають створенню сприятливого середовища для життєдіяльності інвалідів. До таких заходів належить розроблення стандартів та прийняття законодавчих актів, спрямованих на забезпечення доступу до об'єктів суспільного користування. Це можуть бути житлові приміщення, будинки, громадський транспорт та інші об'єкти.
Початок зміни середовища з урахуванням потреб інвалідів покладено з набранням чинності Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який містить в статтях 27, 28, 30 норми щодо зобов'язань органів державної влади та управління, підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форми власності і господарювання) створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів до житлових, громадських і виробничих будинків, споруд, громадського транспорту, для вільного пересування в населених пунктах. Планування і забудова населених пунктів, формування житлових районів, розроблення і прийняття проектних рішень, будівництво і реконструкція будинків, споруд та їх комплексів без пристосування для використання інвалідами не допускається.
Існуюча нормативно-методична база достатня для створення відповідних умов доступу зазначених груп населення до об'єктів житлово-цивільного призначення, але відсутній чіткий механізм її реалізації.
За останні роки Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики розроблено державні будівельні норми «Громадські санітарно-гігієнічні стандарти соціального житла» тощо, проводиться підготовча робота щодо розроблення державних будівельних норм «Заклади соціального захисту населення» та «Проектування середовища життєдіяльності інвалідів та маломобільних груп населення».
Починаючи з 1999 року у проектуванні, будівництві та реконструкції аеропортів, залізничних і автовокзалів передбачаються пристосування та спеціальне обладнання для безперешкодного використання їх інвалідами.
Вимоги зазначених нормативних документів та положення методичних рекомендацій зобов'язують місцеві архітектурно-місто-будівні органи, служби замовників, проектні організації під час розроблення проектної документації на забудову населених пунктів враховувати вимоги щодо забезпечення інвалідів стоянками для автотранспорту, спеціальними пристроями для переходу та переїзду вулиць, передбачати благоустрій територій з урахуванням інтересів інвалідів, створення спеціалізованого житла для сімей з інвалідами та здійснення комплексу заходів для безперешкодного доступу таких осіб до об'єктів суспільного призначення, комфортних умов їх перебування у цих закладах та надання відповідних послуг [48, с. 86].
З метою підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади, замовників, проектних організацій щодо виконання вимог державних будівельних норм, які стосуються створення безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів цивільного призначення, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики наказом від 5 вересня 2001 року № 175 «Про заходи щодо виконання завдань Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими можливостями на 2001–2005 роки» зобов'язав місцеві інспекції архітектурно-будівельного контролю не приймати до експлуатації об'єкти житлово-цивільного призначення, в яких не виконані і не враховані нормативні вимоги та заходи щодо безперешкодного доступу інвалідів до зазначених об'єктів, які передбачені чинними будівельними нормами [36, с. 68].
Зазначений захід буде сприяти безумовному виконанню законодавчих та нормативних документів щодо захисту прав інвалідів у галузі містобудування і житлово-цивільного будівництва.
Комплексне та системне розв’язання проблеми інтеграції мало мобільного населення в суспільство обумовлює актуальність та своєчасність розроблення «Державної програми щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлово-цивільного призначення».
3.3. Удосконалення соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в освітній сфері молодіжної політики в Івано-Франківській області
3.3.1. Діяльність центру соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями.
Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працює з інвалідами в наступних напрямках:
- Соціальний супровід та інспектування сімей, в яких діти або батьки – інваліди;
- Студенти – інваліди дистанційної форми навчання;
- Робота СС « Центр соціально – психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями»;
На даний час в м. Івано-Франківську зареєстровано 1000 інвалідів, 576 інвалідів з 18 до 35 років. Міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проінспектовано 276 сімей, з яких 56 сімей обстежено в 2007 році.
Cім’ям надавались наступні послуги:
- інформаційні ( консультації щодо виготовлення документів);
- соціально-економічні (надання гуманітарної допомоги продуктами харчування та одягом, написання листів в управління соціального захисту населення щодо отримання матеріальної допомоги та в управління житлово-комунального господарства щодо реструктуризації боргів, направлення дітей на літнє оздоровлення в спеціалізовані табори);
- соціально-педагогічні (направлення в центр