музичної освіти й виховання доводять, що музичні здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у дитячі, підліткові та юнацькі роки, насамперед у процесі навчання, якщо воно організовано належним чином. Результати музично-педагогічної творчості та експериментальних досліджень, спрямованих на пошуки шляхів розвитку музичних задатків і здібностей учнів у початковий період навчання у школі, докладно висвітлені у працях українських композиторів-класиків М.Лисенка, Ф.Колесси, М.Леонтовича, Я.Степового, М.Вериківського, В Верховинця, С Людкевича,Л.Ревуцького,та у творчості
_______________________________________________________ №Філософський словник.-К.:УРС, 1973.-с.118.
сучасних композиторів - Б.Фільц, Л.Дичко, М.Скорика, Є. Станюковича й багато інших, свідчать що у навчальному
процесі закладено практично невичерпні можливості для розвитку музичних здібностей школярів. Підготовка вчителів музики до диригентської діяльності для загальноосвітніх шкіл у навчальних закладах музичного профілю розширила межі музично-естетичного виховання школярів у Будинках школяра, естетичних центрах та Народних домах. Цьому посприяли українські й зарубіжні автори:О.Я.Ростовський, Л.О,Хлєбнікова, Г.М.Падалка№ і ін.
Насамперед у організації хорових колективів учителі музики визначили вікову класифікацію школярів, а саме: хор молодших школярів, хор середнього віку школярів, юнацькі хори. Така триступенева хорова діяльність учнів дала можливість організувати й отримати безперервну музично-хорову освіту та виховання впродовж усього періоду навчання в школі.
Для підготовки вчителя музики до диригентської діяльності в умовах загальноосвітньої й професійної школи навчальної літератури є обмаль і в основному вона розкриває особливості цієї праці в позашкільних закладах.
Склалася практика, що підготовка вчителів музики до диригентської діяльності здійснюється на науковій базі дисципліни «Хорознавство», яка націлена на підготовку диригента до роботи з дорослими хористами. Це не співпадає з метою підготувати вчителя до диригентської діяльності в умовах загальноосвітньої школи.
У свій час, коли музично-педагогічні факультети перевели з консерваторій до педагогічних інститутів , автоматично передали навчальні плани з «Хорознавства». Їх наукова база
задовольняє процес роботи з навчальними хоровими
класами музично-педагогічних факультетів, але недостатня
для підготовки вчителя музики до роботи з дитячими голосами й хорами. Тому розв’язання цієї проблеми стало
№Див.:Ростовський О.Я.Методика викладання музики в основній школі.-Тернопіль:Богдан, 2001;Хлєбнікова Л.О,Методика хорового співу в початковій школі.-Тернопіль:Богдан, 2006;Падалка Г.М.Учитель, музика, діти.-К.:Музична Україна, 1982.
предметом турботи лише окремих викладачів вузу, які більшою чи меншою мірою розв’язують її на ініціативних засадах, читаючи спецкурси без належних підручників і посібників. Усе це відбувається на емпіричному рівні. Цим викладачам доводиться неодноразово переконувати своїх колег, що підготовка вчителя музики до диригентської діяльності не задовольняє зрослі потреби школи. Твердження , що добре підготовлений диригент до роботи з дорослим, професійним хором просто перекваліфікується для роботи зі шкільними колективами і цей процес не складає жодних труднощів-помилкове. Незначний термін педагогічної практики в школі не дає змоги студенту самотужки вивчити і включитися у процес роботи з хоровими колективами. І тільки тепер, у зв’язку з поступовим оновленням роботи вищої школи, проблема підготовки майбутнього вчителя до музично-педагогічної творчості набула надзвичайної актуальності і привернула до себе увагу багатьох викладачів, науковців педагогічних університетів. З цією метою необхідно було ввести у педагогічний обіг дисципліну»Шкільне хорознавство», зберігши попередні напрацювання «Хорознавства», призначені для підготовки до роботи з «дорослими» хорами, незалежно з навчальними, професійними чи самодіяльними.
Знання про хорову творчість в умовах школи конче потрібні не тільки вчителям музики, а й тим, хто здійснює педагогічне керівництво їх професійною діяльністю-директорам шкіл, коледжів, їхнім заступникам, працівникам методичних служб керівних органів народної освіти та установ системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Труднощі, які виникають у практичному розв’язанні проблеми підготовки майбутніх учителів музики до диригентської діяльності, зумовлені тим, що ця проблема недостатньо досліджена у теоретичному та науково-методичному аспектах.
Вивчення та аналіз досвіду вчителів музики, їх навчально-виховної роботи свідчать, що елементи шкільного хорознавства в окремих школах використовуються досить давно й успішно. Але його широкомасштабне застосування може бути тільки тоді, коли педагогічна наука «скаже своє слово» з приводу його статусу, його місця і ролі в системі вузівських навчальних дисциплін.
Загальноосвітня школа, яка дісталася у спадок молодій українській державі, свого часу була офіційно проголошена політично-ідеологічною установою. Її головна соціально-політична функція зводилась до ранньої ідеологізації і політизації дітей і юнацтва засобами музичного мистецтва. Тому зміст шкільної музичної освіти був повністю підпорядкований цій соціально-педагогічній функції.
Школа, яку успадкувала молода Україна, опинилася в ситуації глибокої духовної кризи, негативні наслідки котрої залишаються відчутними ще тривалий час. За таких обставин визріла об’єктивна потреба в орієнтації на новий виховний ідеал та пов’язані з ним педагогічні цілі і завдання школи. Глибоке усвідомлення такої потреби зумовило генерацію ідей відродження та розбудови національної школи, тобто такої школи, діяльність якої ґрунтується на здобутках національної та світової культури, в тім числі-музичної. Тому не дивно, що проблема музичної освіти та виховання посіла належне місце у важливих документах про школу й освіту. В одному з них зазначається, що гуманітарна освіта має забезпечити прилучення школярів «…до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості, здобутків української і світової культури»№
У нас на Україні найбільш улюбленим видом мистецтва є хоровий спів. Ні одне громадське дійство, ні суспільні переміни, ні родинні, ні сімейні, особисті події не обходяться без пісні. Важко знайти у світі ще один такий народ, як українці, що має такі великі пласти народної пісенної культури. «Спів-це могутній педагогічний засіб, який організовує, об’єднує школярів, виховує їхні почуття. Він оживляє дітей, вносить бадьорість, яскравість у шкільне життя»-відзначав учений-педагог К.Д.Ушинський.
Питання, як організувати хор у школі, постає перед кожним _______________________________________________________№Державна національна програма «Освіта».Україна ХХІ століття.-К.;1994.-с.12.
учителем музики у зв’язку з тим, що там навчаються діти різного