Отже, самостійна робота вчителя музики над партитурою є важливим етапом в оволодінні технікою диригування та методами роботи з шкільним хором, класом, із дорослими хорами.

Робота над музичним твором із розучування його з хором поділяється на три періоди:

- ілюстрація та представлення музичного твору хоровому колективу;

- розучування твору (репетиція);

- виконання твору(концерт).

Перший період характеризується проведенням вступної інформації про даний твір з урахуванням вікової психології, музичної та співочої підготовки їх із використанням унаочнення, а також включає показ музичного твору. Ця робота має збудити в учнів уяву про художній образ, його мелодійну характеристику, асоціації.

Наступним періодом у роботі вчителя над партитурою є розучування твору, що реалізується різними формами і методами опрацювання його з хористами чи з класом.

Робота вчителя з хором характеризується його знаннями про музичний твір, відпрацюванням музичного та літературного текстів, розкриттям усіх засобів музичної виразності.

Коли твір вивчено хоровим колективом, відпрацьовані всі елементи хорової звучності, хористи розуміють художній образ і те, якими засобами музичної виразності його розкрито, тоді настає найвідповідальніший період діяльності диригента і хорового колективу – виконання музичного твору. Воно може бути в концертній формі або як елемент підсумку , зробленого на уроці.

Концертному виконанню передує генеральна репетиція. До генеральної репетиції перед учителем музики ставляться такі вимоги:

- пояснити хоровому колективу, перед ким він буде виступати і якій даті , події буде присвячений концерт;

- поставити завдання щодо організації колективу перед концертом (форма одягу, місце збору колективу, час розспівки, час початку концерту, репертуар, порядок виконання музичних творів, умови, в яких буде виступати колектив, резонанс залу, підставки, чергування хористів тощо).

- виконання музичних творів у такому порядку і послідовності, як це буде на концерті.

Кожен концерт – це свято мистецтва. Цю святковість необхідно передати слухачам. Диригент повинен засвоїти ряд положень, які необхідні для успішного проведення концерту:

- остання перевірка готовності колективу до виступу;

- спокійне спілкування з хористами, збереження концертного настрою, доброзичливості;

- зовнішня і внутрішня зібраність, акуратність, упевненість;

- створення атмосфери творчого захоплення з розумним контролем над емоціями.

Отже, в концертному виконанні музичного твору відповідальність учителя підвищується у зв’язку з підвищенням кінцевого результату багатогранної роботи хорового колективу в пропаганді музичного мистецтва, в естетичному вихованні. Під час концертного виконання диригент виступає як виконавець і його диригентська діяльність дістає якісну оцінку слухача і власного колективу.

На сучасному етапі естетичного виховання учнівської молоді диригентська діяльність учителя музики передбачає використання таких високохудожніх творів, які б задовольнили зрослі естетичні смаки, естетичний досвід, збудили б естетичні почуття. Роль учителя в цьому процесі значна, тому він повинен визначити духовний рівень репертуару, його художню довершеність, його естетичну цінність для учнівської молоді. Цю високу місію перед підростаючим поколінням майбутній вчитель-диригент зуміє виконати тільки в тому разі, якщо з першого заняття з хорового диригування в класі до першого свого виступу з колективом на концерті і протягом усього життя буде збагачувати свої знання, уміння і навички, вдосконалювати їх.

§2. Вокально-педагогічна творчість диригента шкільного хору.

Визначення поняття вокально-педагогічна творчість учителя музики вимагає філософського погляду на творчість як на високий рівень діяльності людини у сфері «духовного виробництва», а також її головних напрямів, змісту та специфічних особливостей вокально-музичного мистецтва.

З цією метою можна дати практичне визначення поняття творчості. Творчість музична педагогіка поділяє на:

- музичну творчість;

- педагогічну творчість.

Суть музичної творчості можна розглянути у двох напрямках, а саме: музична творчість як результат композиторської праці;музична творчість як результат музичного виконавства. Наша мета – розглянути виконавство як прояв творчості. Музичний твір, поставлений на нотний стан композитором, або народна пісня залишаються мертвим капіталом доти, поки за них не візьметься виконавець, не виконає їх.

Якщо ж розглядати вокальне мистецтво як найбільш уживане суспільством (сольний, ансамблевий, хоровий спів), то можна зауважити, що в шкільній практиці сольний, ансамблевий і хоровий спів буде розрізнятися і поділятися згідно з віковими групами школярів: молодший вік, середній вік, старший вік.

Отже, детальніше розглянемо суть педагогічної діяльності, що таке педагогічна творчість учителя музики; які істотні ознаки властивості їй і у чому вони проявляються; як відрізнити творчу діяльність від нетворчої.

« У вокальному навчанні теоретичний матеріал є логіко-понятійною основою практичного розвитку вокально-технічних навичок, яка виявляється в структурі індивідуальних занять і тому є присутньою в усій ієрархії дидактичних дій»№.

№Стасько Г.Є. Системно-методичне забезпечення широко профільної вокальної підготовки музикантів. Вісник Прикарпатського університету.-Вип.3.-Івано-Франківськ: Плай, 2001.-с.32.

Усі дидактичні дії відбуваються, в основному, на індивідуальних заняттях із навчальної дисципліни « Постановка голосу». Одночасно на цих заняттях здійснюється формування у майбутньому вчителя музики мети, змісту, методів, завдань педагогічної творчості.

Кожного року проводяться огляди творчості хорових колективів, солістів-вокалістів шкіл. Ті огляди дають позитивні результати і створюють добру атмосферу змагальності на кращі колективи регіону, області. Опитування керівників хорових колективів виявили, що заняття багато з