4. Виявлено, що профільне навчання забезпечує конкретність та доцільність на шляху професійної самореалізації особистості, що і доводить нашу гіпотезу. Отже, нами емпірично доведено, що профільне навчання в школі обумовлює вибір професії старшокласників та є однією з умов їх самореалізації.

Отже, отримані дані підтверджують необхідність організації і проведення спеціальної підготовки вчителів-практиків до профільного навчання старшокласників, що має здійснюватися в умовах підвищення кваліфікації в системі  післядипломної освіти, яка потребує відповідного програмового і методичного забезпечення, а також на рівні самоосвіти кожного вчителя.

Отже, варто підкреслити, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за певних умов:

1. побудова профорієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів;

2. конструювання пізнавального профорієнтаційного матеріалу на основі принципів системності, послідовності й наступності;

3. застосування активних методів навчання та виховання у профорієнтаційній роботі;

4. реалізація творчих зв'язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.

Саме тому, на наш погляд, робота з батьками є не менш важливою, ніж робота з дітьми. Вона є одним із дієвих чинників впливу на професійну самореалізацію старшокласників. Свого часу В.О.Сухомлинський наголошував, що тільки разом спільними зусиллями вчителі можуть дати дітям велике людське щастя.

ВИСНОВОК

Проведений теоретичний аналіз у магістерській роботі на тему: “Чинники професійної самореалізації старшокласників в умовах профільного навчання” дозволяє стверджувати про те, що особистісний розвиток трактується як спосіб існування особистості, розгортання інтенції до «самоактуалізації», «самореалізації», «самоздійснення». Кожна психологічна теорія має свій категоріальний апарат, який відображає площину аналізу. У понятті «самореалізація» акцентується увага на зовнішніх об’єктивних досягненнях людини у процесі особистісного розвитку. Вживанням категорії «самоактуалізація» підкреслюється розгортання внутрішніх потенцій особистості, можливість стати тим, ким вона може стати. У терміні «самоздійснення» відображається площина суб’єктної активності у розвитку особистості, у центрі уваги опиняється роль самої людини у процесі власного становлення. Вектор суб’єктної активності у процесі самоздійснення особистості позначає розвиток особистості у напрямку особистісного зростання або внутрішнього конфлікту.

В сучасній науковій літературі професійна самореалізація розуміється як розгортання оптимальних здібностей людини до різних видів діяльності; рівень розвитку, якого досягає людина від моменту народження; свідоме прагнення до реалізації своїх можливостей.

Професійна самореалізація – це процес, що охоплює весь трудовий шлях особистості: від виникнення професійних намірів до виходу із трудової діяльності і є важливою характеристикою, показником соціально-психологічної зрілості людини , що в значній мірі залежить від того, наскільки сильно виражена в ній потреба у самовдосконаленні та самоактуалізації.

Старшокласника традиційно прийнято розглядати як особу, що “стоїть на порозі” дорослого життя, сповненого планів та сподівань, зверненого у майбутнє. Аспект професійних планів та намірів випускників середніх шкіл неодноразово й у різних контекстах досліджувався педагогами, психологами, соціологами. Вперше виникаючи у підлітковому та ранньому юнацькому віці, життєвий план відіграє надзвичайно важливу роль у становленні мотиваційно-потребової сфери, піднімаючи особистість на новий, більш високий рівень розвитку.

Особливістю навчальної діяльності старшокласників є її зв’язок з вибором майбутньої професії, становленням професійних інтересів. У старшому шкільному віці відбуваються систематизація отриманих знань,засвоєння теоретичних основ різних дисциплін, узагальнення знань у єдину картину світу, пізнання філософського змісту явищ. До старшого шкільного віку складаються дослідницьке ставлення до навчальних предметів і вміння знаходити та ставити проблему. Тому в навчальному процесі старшокласники залучають сам хід аналізу задач, порівняння різних точок зору дискусії та пояснення, що змушують мислити.

Особливої значущості у становленні професійної самореалізації старшокласників набуває концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі. Старша школа повинна функціонувати як профільна. Це означає, що уся навчально-виховна робота у основній школі повинна мати професійне спрямування, орієнтуватися на самовизначення дітей і формування їх готовності до здійснення вибору профілю навчання під час переходу у старшу школу, формування психологічної готовності до сприймання складного матеріалу у старшій школі, до вибору та поглибленого вивчення тих дисциплін, які необхідні для здобування майбутньої професії

Впровадження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час професійного вибору в майбутньому.Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Підготовка учня до вибору профілю навчання — це фактично пер-ший серйозний етап вибору професії. Тому на даному етапі активізуються профорієнтаційні заходи школи та її служб, передусім, психологічної служ-би. У зв'язку з цим, готовність учня до профільного навчання має базува-тись на орієнтації у світі професій та у вимогах з їх боку до власної особис-тості.

Вимоги з боку профільного навчання до особистості учня передбачають такі головні види готовності: пси-хофізіологічну, інтелектуальну, едукаційну, реф-лексивну, характерологічну, мотивацій-ну, комунікативну.

Вказані вимоги утворюють закінчений загальний перелік і зумовлюють формування в учнів певних видів психологічної готовності особистості. Ці вимоги і види обов'язкові для кожного учня, хоча їх співвідношення між со-бою може бути різним.

Під час обробки та інтерпретації даних методик емпіричного дослідження було отримано наступні результати :

1. У порівнянні результатів, які отримали на вибірці учнів із спеціалізованої школи та загальноосвітньої школи, перевага у цілеспрямованості на шляху вибору професії надається спеціалізованій школі. Іншими словами, профільне навчання, що є пріоритетним у спеціалізованій школі, впливає більшою мірою на осмислений вибір майбутньої професії, на цілісність у підході до вибору професії, на незмінність у своєму виборі, на зміцнення особистісних сил, на перевиховання особистісних недоліків, що перешкоджають обрати ту чи іншу омріяну професію.

2. Доведено, що профільне навчання впливає на професійне самовизначення