ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: «Особливості інформаційних товарів і послуг в освітній сфері»

(на прикладі Івано-Франківського обласного педагогічного інституту післядипломної освіти)

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………… ………....…7

РОЗДІЛ 1

ІНФОРМАЦІЙНІ ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ…….12

1.1 Система освіти в Україні…………………………………………………12

1.2 Нормативно-правова база освітньої сфери……………………………..22

1.3 Характеристика інформаційних послуг та інформаційного товару

в освітній сфері……………………………………………………………..31

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВИ………………………………………………...39

2.1. Організаційна структура та основні напрями діяльності інституту післядипломної освіти………………………………………………………...39

2.2. Опис інформаційних товарів та послуг на прикладі інституту післядипломної освіти………………………………………………………...59

2.3 Стан зв’язків з громадськістю установи та шляхи їх покращення…...72

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...78

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………...…..81

ДОДАТКИ …………………………………………………………… ……..87

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Підвищення ролі і значення інформації в суспільному житті викликало необхідність виділення інформаційної діяльності в самостійну область. Якщо робоча сила, засоби виробництва і предмети праці – основні елементи в умовах виробництва, то інформація – це важливий ресурс економіки, товар, який є результатом всієї людської діяльності, елемент і основа процесу управління та прийняття рішень.

В сучасному суспільстві поряд з іншими сферами суспільної діяльності важливе місце займає інформаційна діяльність, результатом якої є інформаційний продукт, який з’являється на ринку у вигляді інформаційних товарів і послуг.

Інформаційна індустрія або «індустрія знань», за визначенням Ф.Махлупа (США), включає п’ять видів інформаційної діяльності:

§ наукові дослідження і розробки;

§ освіта;

§ засоби масового спілкування;

§ інформаційні машини;

§ інформаційні послуги.

У вузькому значенні інформаційна послуга часто сприймається як послуга, отримувана з допомогою комп’ютерів, хоча насправді це поняття набагато ширше.

Інформаційний продукт виступає у вигляді специфічної послуги, коли певна інформація надається споживачеві. Як інформаційним продуктом, так і інформаційною послугою є інформація, деяке повідомлення. Або надання засобів для отримання інформації (наприклад, надання в оренду комп’ютерів). Інформаційний продукт втілює уявлення виробника про конкретну предметну сферу, для якої він створений.

За розширеним трактуванням, до інформаційних продуктів і послуг відносять не тільки інформацію та послуги з надання її споживачеві, а й безліч інформаційних товарів та послуг, які не є результатом інформаційної діяльності. Це передусім допоміжні продукти, матеріальні (технічні засоби) і нематеріальні (програмні засоби) компоненти, що забезпечують виробництво, зберігання, оброблення і поширення інформації, вже згадувані стратегічні інформаційні продукти та послуги. В міжнародній практиці все частіше використовують саме розширене трактування інформаційного продукту та послуги .

Кінець двадцятого століття характеризується кардинальними змінами у різних сферах життя. Це стосується політичних та економічних перетворень, а також ряду інших, що помітно впливають на рівень життя населення у світі. Насамперед варто звернути увагу на те, що суспільство, в якому на перший план завжди виходили успіхи в промислових технологіях, стало приділяти першочергову увагу інформаційним технологіям. Треба підкреслити, що стрімкий розвиток промислових технологій тривав близько двох третин двадцятого сторіччя, а розвиток інформаційних технологій досягнув майже за одне останнє десятиріччя глобальних розмірів.

У ринкових умовах господарювання інформація стає товаром, який має соціальні, якісно-кількісні, вартісні виміри та характеристики, своїх виробників і своїх споживачів. В іншому аспекті вона являє собою семіотичне знання та відомості, зорієнтовані на задоволення ментальних (духовно-інтелектуальних) потреб людини й організаційно-виробничих, політичних потреб суспільства. З одного боку, інформація є продуктом інтелектуального опрацювання більших чи менших масивів знань, а з іншого – підґрунтям для подальшого використання з метою виготовлення конкретного товару, здійснення конкретного виробничого процесу тощо. Залежно від призначення інформація набуває тієї чи іншої форми (книга, стаття, аналітична довідка, рекламний проспект, автоматизована база даних і т. Д.).

Реалізація інформаційних товарів і послуг здійснюється на інформаційному ринку. Інформаційний ринок є сферою товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність з організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів. Поняття ринку того чи іншого інформаційного продукту для інформаційної структури надзвичайно важливе: цей термін дає змогу визначити, окрім усього іншого, всю сукупність інформаційних структур, що функціонують у даній системі обміну, а це дає можливість виявити потенційних і реальних конкурентів і споживачів. Такі відомості є основою для аналізу діяльності інформаційної структури, планування її стратегії і тактики.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов’язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. Якщо у 60-ті роки головними постачальниками і одночасно споживачами були інформаційні служби наукових, професійних і державних установ, які працювали на некомерційній основі, а головними інформаційними продуктами на ринку були реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, які розповсюджувалися за передплатою, то у 80-ті роки з’явилися нові споживачі — представники ділового світу, які мали високу купівельну спроможність і підвищені вимоги до аналітичної інформації, яку вже не треба було обробляти. У наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ — маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ. Загалом споживачами виступають всі групи спеціалістів. У країнах Західної Європи системи масового обслуговування охоплюють понад мільйон користувачів, серед яких приблизно 75% — пересічні громадяни із середнім прибутком, на їх частку припадає до 5% платних інформаційних послуг.

Таким чином, інформаційний ринок – це ринок інформаційних продуктів та послуг, де діють усі обов'язкові атрибути – закони попиту і пропозиції, життєвий цикл товару, ціна і т. Ін.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Зазвичай, інформаційні товари та послуги досліджують з точки зору економічної та маркетингової сфер. Питання пов’язані з інформаційними товарами та послугами досліджували Г. М. онвент, Б. Р. Голдстайн, И. И. Родионов, Б.