Діаграма 2.6 Розподіл відповідей респондентів щодо характеристик, які повинні бути сформовані у вчителя для роботи у профільній школі

Як свідчать дані діаграми 2.6, підготовку вчителя до реалізації концепції профілізації старшої школи має забезпечити (відповідно рейтингу):

§ поглиблене знання предмета – 71,2%;

§ навички володіння інноваційними технологіями навчання та виховання – 63,5%;

§ навички організації пізнавальної діяльності школярів – 55,1%;

§ навички організації спецкурсів – 44,2%.

Отримані відповіді дозволяють зробити висновок, що керівники ЗНЗ вбачають у вчителях профільного класу старшої школи висококваліфікованих професіоналів, які передусім володіють глибокими знаннями свого предмету, навичками використання інноваційних технологій навчання та виховання, організації пізнавальної діяльності школярів і спецкурсів[18;17].

І наостанок, варто зазначити, що у всеукраїнському опитуванні з проблем модернізації загальної середньої освіти в Україні взяло участь 1582 керівника загальноосвітніх навчальних закладів різних категорій (див. Діаграму 2.7)

Діаграма 2.7 Типи освітніх закладів, представлені в опитуванні

Крім того, інституту післядипломної освіти здійснює систему підготовки педагогів до науково-дослідної роботи, міжкурсову науково-методичну роботу, а також науково-дослідну та експериментальну роботу.

Детальніше про ці напрями діяльності показано на схемах 2.2, та 2.3

Схема 2.2 Система підготовки педагогів до науково-дослідної роботи

Система підготовки педагогів до науково-дослідної роботи здійснюється через курсову підготовку (курси підвищення кваліфікації) та міжкурсову науково-методичну роботу (проведення семінарів, конференцій, засідання творчих груп та ін.). Стратегічною ціллю системи підготовки педагогів до науково-дослідної роботи є формування конкуренто-спроможного фахівця-педагога. Досягення цієї стратегічної цілі здійснюється через розвиток творчої уяви, розвиток відкритості інтелекту та ін.

Схема 2.3 Міжкурсова науково-методична робота

Міжкурсова науково-методична робота проводиться через засідання творчих груп, які напрацьовують нові методи вирішення педагогічних проблем, вивчення передового педагогічного досвіду для створення власної концепції педагогічної діяльності та проведення семінарів і конференцій для розв'язання завдань, пов'язаних з проектуванням та моделюванням і виходом на міждисциплінарний рівень розгляду проблеми.

Дальше розглянемо детальніше діяльність центрів інституту.

Центр моніторингу та якості освіти займається відстеженням потреб освітньої галузі області, здійсненням об'єктивного оцінювання розвитку освіти області, забезпеченням якості освітніх процесів і навчальних досягнень школярів, вивченням запитів учнів та батьків щодо їхньої задоволеності освітніми послугами.

Кабінет-центр інформаційних та телекомунікаційних технологій здійснює інформаційний і технічний супровід методичної, навчальної, організаційної, управлінської діяльності інституту, забезпечує стабільне функціонування та ефективне використання наявного парку комп’ютерної техніки та локальної мережі інституту.

Обласний літературно-видавничий центр займається забезпеченням періодичних видань матеріалами, їх інформаційним та ілюстративним наповнення, облікуванням матеріалів, що надходили до редакції з різних джерел – від авторів, з електронної пошти, сайту Міністерства освіти і науки, ознайомленням із статтями розподілом їх відповідно за виданнями, рубриками, тематичними сторінками, вичитуванням, редагуванням, коректорською правкою на паперових та електронних носіях, роботою з авторами, відвідуванням різних заходів з метою підготовки матеріалів та висвітлення їх на сторінках преси, підготовкою редакторських, інформаційних матеріалів, а також інформативного, рекламного, ілюстративного змісту; текстів для заповнення обкладинок, макетуванням та верстанням видань, розсиланням відповідно до реєстру відправлення видань.

Діяльність ж обласний центру практичної психології і соціальної роботи полягає в забезпеченні діяльності психологічної служби освіти регіону згідно державними вимогами, удосконаленні форм і методів підвищення кваліфікації практичних психологів служби, наданні методичної, інформаційної підтримки практичним психологам та соціальним педагогам, організації діяльність творчих груп та проводенні семінарів для методистів РМК з психологічної служби, практичних психологів та соціальних педагогів ДНЗ, ЗНЗ, шкіл-інтернатів, здійсненні просвітницько-пропагандистської діяльністі з питань підвищення психологічної культури у навчальних закладах та сім’ї.

Що ж стосується лабораторій, то:

§ лабораторія дошкільної та початкової освіти забезпечує якість освітніх послуг в умовах модернізації змісту освіти, здійснює науково-методичний супровід впровадження інновацій, педагогічних технологій, педагогічного досвіду, організовує роботу методистів лабораторії відповідно до основної методичної діяльності;

§ лабораторія природничо-математичних дисциплін проводить науково-методичний супровід організації профільного та допрофільного навчання щодо природничо-математичного та технологічного напрямків навчання; розвиток професійної компетентності вчителів; впровадження в навчальний процес продуктивних технологій навчання; розвиток здоров'язберігаючих компетенцій в процесі навчання та виховання учнів в навчальних закладах загальної середньої освіти;

§ лабораторія педагогічного досвіду та етнопедагогіки. Провідною метою діяльності лабораторії є підвищення професійної компетентності педагогічних і керівних кадрів дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів і методичних служб області; науково – методичний супровід вивчення українознавства та народознавства в ЗНЗ;

§ лабораторія дисциплін естетичного циклу та фізичного виховання працює над оптимізацією структури, змісту, форм підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, вивченням стану навчально-виховної роботи загальноосвітніх закладів області;

§ лабораторія національного виховання здійснює оптимізацію та модернізацію виховного процесу, належну підготовку кадрів до впровадження сучасних виховних технологій та інноваційних методик. Це сприяє вихованню громадян з високим рівнем національної свідомості, загальної культури, формуванню інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, творчої людини, здатної жити і творити в умовах, що постійно розвиваються і видозмінюються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку держави;

§ лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін працює над реалізацією проектів. Здійснює добір змісту, форм і методів роботи з урахуванням мети, завдань, спрямованих на розв'язання конкретних проблем у практиці роботи вчителів, ознайомлює учителів з основними шляхами реалізації мовно-літературної та історичної освіти засобами краєзнавчої роботи, апробовує, адаптовує та впроваджує методику літературно-краєзнавчої роботи, технології роботи з обдарованими дітьми у літературних студіях, гуртках з предмета, розробляє та апробовує регіональні та авторські програми спецкурсів, факультативів предметів суспільно-гуманітарного циклу, хрестоматії з літератури рідного краю, позакласного читання;

§ лабораторія управління та організації освіти забезпечує чітку, цілісну систему планування та аналізу діяльності усіх структурних підрозділів інституту з реалізації основних завдань післядипломної освіти. Організація роботи лабораторії ґрунтується на глибокому та всебічному аналізі навчально-виховного процесу