2 етап характеризується заходами щодо теоретичного обґрунтування підготовки, змін і доповнень до Закону України «Про освіту», проведенням парламентських слухань із питань подальшого розвитку освіти, прийняттям нової редакції закону 23 березня 1996 року, прийняттям Основного Закону держави – Конституції України 28 червня 1996 року.

3 етап, пов'язаний з теоретичним обґрунтуванням ухвалення законів прямої дії, які б регулювали відносини у підсистемах освітньої галузі, а саме вище згаданих законів України «Про професійно-технічну освіту» (від 10 грудня 1998 року), «Про загальну середню освіту» (від 13 травня 1999 року), «Про позашкільну освіту» (від 22 червня 2000 року), «Про дошкільну освіту» (від 11 липня 2001 року), «Про вищу освіту» від (17 січня 2002 року). До того ж у цей період були затверджені й інші законодавчі акти, які стосуються учнів та молоді: Закони України «Про охорону дитинства» (від 26 квітня 2001 року), «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (від 6 червня 2001 року).

В цей же самий період було видано 67 указів і 4 розпорядження Президента України, Кабінет Міністрів України оприлюднив 83 постанови з різних напрямків функціонування системи освіти.

На 4 етапі розвитку освітянського законодавства відбувалося втілення в життя окремих положень законів прямої дії через розробку постанов, наказів, інструкцій та положень органів виконавчої влади. Серед яких:

§ удосконалення системи управління освітніх закладів;

§ стандартизація змісту освіти, ліцензування, атестація та акредитація навчальних закладів;

§ гуманізація та демократизація освіти, методологічна переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості.

5 етап характеризується подальшим розвитком законодавства про освіту, а також прийняттям на загальнодержавному рівні єдиного стратегічного документа, який визначив довготривалі пріоритети державної політики у сфері освіти. Таким документом стала Національна доктрина розвитку освіти України, яка після ухвалення її другим Всеукраїнським з'їздом педагогічних працівників була затверджена Указом Президента України №347/2002 від 17 квітня 2002 року.

Національна доктрина визначила систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію й основні напрями розвитку освіти у першій чверті ХХІ століття. Уже в перші місяці після затвердження Національної доктрини Кабінет Міністрів України розробив і затвердив Державну програму «Вчитель», програму розвитку позашкільних навчальних закладів на найближчі шість років. Постановами Кабінету Міністрів України від 14 січня та 5 липня 2004 року затверджено Державні стандарти базової й повної загальної середньої освіти та початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку [52;21].

Вчений О.М. Смоліна зазначає, що реальності сьогодення потребують подальшої модернізації української системи освіти. Час потребує внесення змін та доповнень до діючих законодавчих актів. Саме тому профільний Комітет Верховної Ради України з питань науки й освіти зараз наполегливо працює над законопроектами «Про внесення змін і доповнень до Законів України «Про вищу освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти» (щодо створення належних умов для навчання дітей), «Про внесення змін до Закону України «Про позашкільну освіту», «Про виховання дітей та молоді», «Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров'я (спеціальну освіту)». Запропоновані також зміни до діючих законів, прийняття нових законів пов'язані з необхідністю забезпечення рівного доступу до якісної освіти, недопущення суб'єктивізму у формуванні мережі загальноосвітніх навчальних закладів і змісту освіти, створення належних умов для навчання дітей, особливо з обмеженими можливостями, підвищення рівня соціальної захищеності педагогічних працівників, підвищення керованості галузі.

Спеціалістами з правознавства та науковцями, що вивчають освітню сферу пропонується посилити соціальний захист педагогічних працівників, зокрема, збільшити розмір щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків; прирівняти діячів науки, культури та інших до сфери діяльності, які за рішенням навчального закладу беруть участь у навчально-виховній та іншій роботі, до педагогічних працівників; установити педагогічним працівникам пенсію в розмірі 80 відсотків заробітної плати; замінити наповнюваність загальноосвітніх навчальних закладів, в першу чергу, в сільській місцевості та при вивченні окремих предметів; законодавчо закріпити доплати за різні види педагогічної діяльності.

На даний час вже розробляються та впроваджуються законопроекти якими уточнюються положення стосовно питань типології загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, ліквідації навчальних закладів, відносин власності та засад фінансування у сфері освіти, розміру заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах, порядку зарахування до загальноосвітніх закладів, напрями та фінансування виховного процесу, забезпечення реалізації державних гарантій та отримання певного рівня освіти особами з обмеженими можливостями здоров'я тощо [2;13].

Тепер коротко охарактеризуємо деякі з основоположних законів, що стосуються освіти.

Конституція України

Стаття 53 КУ забезпечує всезагальність права на освіту, обов’язковість повної загальної середньої освіти.

Закон України «Про дошкільну освіту»

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, грунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні.

Закон України «Про загальну середню освіту»

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.

Закон України «Про професійно-технічну освіту»

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку