В законах та інших підзаконних нормативних актах подається багато визначень інформаційної послуги.

Наведемо деякі з найпоширеніших визначень. Зокрема, Закон України «Про інформацію» в ст. 40 та 41 подає такі визначення: «Інформаційна продукція — це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій». «Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб». Закон України «Про Національну програму інформатизації» ст.1 зазначає «Інформаційна послуга - дії суб'єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами». Ще одне визначення інформаційної послуги подає Закон України «Про соціальні послуги», в ст. 5 зазначається «Інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги)», в якому інформаційні послуги поділені на три підвиди, в залежності від інформації, яку потрібно надати в тій чи іншій ситуації.

На мою думку, вдалим є визначення в Листі Головної державної податкової інспекції України «Щодо віднесення на собівартість послуг, пов'язаних з управлінням виробництвом, витрат на передплату періодичних видань, а також на участь у семінарах інформаційного характеру» - «Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній Законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб», яке в найбільш повній мірі відображає поняття інформаційної послуги.

Існує розширений та звужений підходи до визначення інформаційного товару (послуги).

У вузькому значенні інформаційна послуга часто сприймається як послуга, отримувана з допомогою комп’ютерів, хоча насправді це поняття набагато ширше.

Слід зазначити, що більшість авторів також схиляються до наведеного вище трактування.

За розширеним трактуванням, до інформаційних продуктів і послуг відносять не тільки інформацію та послуги з надання її споживачеві, а й безліч ІПП, які не є результатом інформаційної діяльності. Це передусім допоміжні продукти, матеріальні (технічні засоби) і нематеріальні (програмні засоби) компоненти, що забезпечують виробництво, зберігання, оброблення і поширення інформації, вже згадувані стратегічні інформаційні продукти та послуги. В міжнародній практиці все частіше використовують саме розширене трактування ІПП [13;87].

Слід зазначити, що інформаційні продукти не завжди стають товаром. Багато видів інформації виробляються не для обміну і надаються споживачеві безкоштовно. Це так звані суспільні блага. Виробництво їх здійснюється державою або неприбутковими некомерційними організаціями, які становлять державний (суспільний) сектор.

Загальноприйнятої класифікації інформаційних товарів і послуг на сьогоднішній день немає. Кожний дослідник здійснює її по-своєму. Доцільність того чи іншого підходу до виділення видів інформаційного продукту визначається безпосередніми цілями дослідження, розробленими методами статистичного обліку, можливістю зіставлень як на рівні підприємств і окремих секторів економіки, так і на міжнародному рівні. Найбільш поширеними цілями будь-якої класифікації є, з одного боку, пізнавальна ціль, з іншого — уніфікація з метою порівняння, організації обліку, зіставлення та виявлення загальних тенденцій розвитку об’єктів чи процесів, що класифікуються [43;112].

Існує багато різних класифікацій послуг. За однією з них, в основі якої покладено поняття об’єкта сервісної діяльності, послуги поділяються на [6;39]:

послуги, безпосередньо пов’язані з матеріальними предметами (транспортування, зберігання, ремонт, гарантійне обслуговування, гуртова і роздрібна торгівля тощо);

інформаційні послуги (управління, наукові розробки, консультації, зв’язок, страхування, банківські послуги та ін.);

послуги, призначені для підтримування здоров'я і створення можливостей для трудової діяльності людини (охорона здоров'я, освіта, суспільний транспорт і т. ін.).

Що стосується класифікації саме інформаційних послуг, то основні види цих послуг подані нижче на рисунку 1.1 (автор класифікації Б. У. Боем)

Рис.1.1 Основні види інформаційних послуг

Випуск інформаційних видань – означає підготовку друкарської продукції: бібліографічних та інших покажчиків, реферативних збірників, оглядових видань, довідкових видань.

Інформаційні видання підготовлюються практично всіма видами інформаційних структур, служб, органів і систем. Ці видання містять вторинну інформацію, яка створюється на основі роботи з базами даних, надання роботи з якими також є послугою.

Ретроспективний пошук інформації – це цілеспрямований за замовленням користувача пошук інформації в базі даних і пересилання результатів або поштою у вигляді роздруківок, або електронною поштою у вигляді файла.

Традиційні послуги науково-технічної інформації – також здійснюються за попереднім замовленням і включають в себе:

підготовку оглядів у вигляді рукописів;

підготовку перекладів текстів.

Дистанційний доступ до віддалених баз даних – організовується в комп'ютерній мережі в діалоговому режимі.

Надання першоджерела – традиційна послуга бібліотечних служб. Передбачає не тільки видачу першоджерел, а й їх копій, отриманих з допомогою пристроїв різного принципу дії [5;116].

Заслуговує на увагу ще одна досить поширена градація інформаційних продуктів і послуг, побудована на основі групування ринкових секторів і відповідної продукції, запропонована Г. М. Поппелем і Б. Р. Голдстайном, яку вони назвали сферами інформаційних технологій:

Таблиця 1.1

Сфери інформаційних техгологій

СФЕРИ ІТ

Послуги | Продукція

зв’язок | споживча електроніка

інформація | конторське обладнання

розваги | системи для забезпечення бізнесу

На основі цієї градації було запропоновано відносити до інформаційних продуктів і послуг:

Інформацію – вид інформаційного продукту, що включає дані, знання, а також програмні засоби їх опрацювання для пізнавальних цілей.

На ринку є такі види інформації [44;123]:

ділова інформація – біржова, фінансова, політична та господарська (котирування цінних паперів, валютні курси, дані про ринкову ситуацію тощо), статистична (соціальна, демографічна, екологічна тощо), комерційна (щодо компаній,