навчання на уроках географії, економіки, математики», «Сучасні інформаційні технології на уроках фізики», «Сучасний урок: інформаційні технології навчання», «Інформаційні та телекомунікаційні технології у професійній діяльності вихователя-методиста (за посадою) ДНЗ», «Адміністрування локальних мереж», «Використання інформаційних технологій при розв'язуванні задач з математики» та ряд інших.
Розробка та реалізація програм, проектів, спрямованих на пошук і виховання талановитої учнівської молоді проходить через проведення всеукраїнських та обласних учнівських конкурсів, олімпіад, турнірів, проведення тренувально-відбіркових зборів, літніх навчально-оздоровчих таборів, відзначення учнів та їхніх педагогів цінними подарунками в рамках щорічного свята «Ми надія твоя, Україно».
Підготовка педагогічних працівників до викладання предметів у 12 - річній школі. В умовах докорінного реформування концептуальних, організаційних і структурних засад вітчизняної освіти з метою виведення її на рівень досягнень розвинутих країн світу вирішальна роль відводиться готовності педагогічних кадрів до реалізації поставлених завдань. Вони «мають стати рушійною силою відродження та створення якісно нової системи освіти» [52;67]. Підготовка педагогічних працівників є центральним завданням модернізації освіти, провідним принципом державної освітньої політики.
В інституті післядипломної освіти цей напрям роботи здійснюється відповідно до Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (затвердженої Постановою Колегії МОН України № 12/5-2 від 22.11.2001р.) та Державного стандарту основної і старшої 12- річної школи.
Оскільки висококваліфіковані фахівці школі необхідні вже сьогодні, виникає потреба у здійсненні перепідготовки вчительських кадрів. При проведенні всеукраїнського опитування керівників ЗНЗ, для з'ясування думки респондентів щодо шляхів здійснення перепідготовки вчителя в умовах реформування освіти було запропоновано відповісти на таке питання «Які шляхи пеперідготовки вчителя є ефективними в умовах введення 12-річного терміну навчання». Відповіді респондентів розподілилися наступним чином [18;20]:
§ підготовка вчителя до викладання профільних навчальних предметів – 56,8%
§ перепрофілювання вищих навчальних закладів на підготовку вчителя за декількома профілями (на міждисциплінарній основі) – 43,2%
§ розширення мережі навчальних центрів перепідготовки вчителів – 27,9%
Діаграма 2.1 Розподіл відповідей щодо оптимальних шляхів пере підготування вчителя
Також, в ході проведення опитування важливим було з'ясування думки педагогічної громадськості щодо форм підвищення підвищення кваліфікації в сучасних умовах.
Діаграма 2.2 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Яка форма підвищення кваліфікації вчителя є найефективнішою?»
За даними діаграми 2.2, форми підвищення кваліфікації респонденти оцінюють так [18;20]:
§ очна – 73,6%
§ участь у семінарах, конференціях, педагогічних читаннях – 29,8%
§ очно-заочна – 27,9%
§ дистанційна – 21,2%
§ вечірня – 16,4%
§ заочна – 13,5%
Хоча переважна більшість опитаних вважає найефективнішою очну форму підвищення кваліфікації вчителів, водночас простежується тенденція підтримання керівниками ЗНЗ становлення в Україні й нових форм підвищення фахового рівня педагога. Перспективною вбачається ними дистанційна освіта, що здатна найадекватніше та найглибше реагувати на потреби суспільства, забезпечуючи однакові освітні можливості найширшим колам населення незалежно від територіального розташування.
Івано-Франківський інститут післядипломної освіти керуючись у своїй роботі наказом МОН «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 21 січня 2004року та реагуючи на постійнй зміни у післядипломній освіті, у своїй роботі здійснює:
§ спрямування зусилль на підготовку педагогів до дистанційного навчання;
§ удосконалення моделі дистанційного навчання, дидактичного та методичного забезпечення функціонування дистанційного навчання;
§ підвищення рівня умотивованості педагогів на роботу за дистанційною формою навчання;
§ створення умов для самостійного вибору індивідуальної освітньої траєкторії в системі післядипломного навчання педагогічних працівників відповідно до фахових зацікавлень та рівня професійної підготовки.
Дотичним напрямом роботи інституту до вищеназваного є запровадження профільного навчання.
Модернізація системи загальної середньої освіти передбачає ефективне запровадження профільного навчання.
В ході проведення вище згадуваного опитування респондентів просили відповісти на запитання «Які труднощі виникають при організації профільного навчання у вашому навчальному закладі?». Проблеми, що є найактуальнішими, на думку керівників ЗНЗ, при організації профільного навчання, знаходяться у такій площині (див. Діаграму 2.3)
§ нестача відповідного навчального обладнання – 55,3%
§ нестача підручників і навчальної літератури з профільних предметів – 49,9%
§ нема зацікавленості учнів у навчанні за різними профілями – 24,1%
Діаграма 2.3 Розподіл відповідей щодо організації профільного навчання
Як свідчать результати опитування, створення відповідного навчального середовища є одним з ключових питань для ефективної організації профільного навчання у ЗНЗ.
Вибору учнем профілю навчання у старшій школі має передувати його допрофільне навчання, тому у становленні профільної школи в Україні особливу роль відіграє допрофільна орієнтація учнів. На запитання «З якого часу варто розпочинати допрофільну підготовку дітей?» респонденти відповіли так (див. Діаграму 2.4) [18;16].
Діаграма 2.4 Розподіл відповідей респондентів на запитання «З якого часу варто розпочинати до профільну підготовку дітей?»
Як свідчить діаграма, більшість респондентів вважає, що розпочинати до профільне підготування потрібно з 8-го класу – 16,2%; за початок до профільного підготування з 5-го класу висловилось – 13,1%.
Серед ж найдоцільніших форм допрофільного підготування учнів є (див. Діаграму 2.5):
§ поглиблене вивченя предметів – 47,7%;
§ психолого-педагогічна робота з дітьми – 40, 6%;
§ курси за вибором – 36% [18;18].
Діаграма 2.5 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Яка форма допрофільної підготовки є найефективнішою?»
Методистами інституту розроблено проект «Профільна освіта», який включає в себе питання з профільного та допрофільного навчання, сред яких: апробація авторських програм спецкурсів, факультативів допрофільного та профільного навчання; теоретико-методологічні засади реалізації концепції профільної освіти в загальноосвітній школі; використання інноваційних педагогічних технологій (метод проектів, технологія особистісно орієнтованого уроку, технологія критичного мислення, технологія портфоліо, технологія групового навчання тощо) в умовах профільного навчання; предметні олімпіади як форма допрофільної (профільної) підготовки учнів; підготовка до друку науково-методичних матеріалів, щодо реалізації проекту.
У зв'язку із запровадженням профільного навчання в старшій школі ініціаторів вже згадуваного опитування цікавила думка керівників ЗНЗ про те, «які нові вміння повинні бути сформовані