У спеціалізованій школі 20% учнів відвідують спортивні гуртки, 12% учнів – художню самодіяльність, 36% учнів – інтернет-центри, 8% учнів – еколого-натуралістичні гуртки та 24% учнів не відвідують жодного гуртка. У загальноосвітній школі 32% відвідують спортивні гуртки, 16% учнів – художню самодіяльність і 52% учнів не відвідують жодного гуртка. У загальноосвітній школі 8% учнів займаються вишиванням, 8% учнів бісероплетіння, 12% учнів – ікебаною, 8% учнів – міні-архітектурою, 16% учнів – кулінарією, 28% учнів – східними єдиноборствами та 24% учнів – конструюванням меблів.

У спеціалізованій школі 100% учнів думають освоїти професію в інституті, а в загальноосвітній школі 64% учнів – в інституті і 36% учнів – в технікумі.

Учні спеціалізованої школи класифікують професії на такі: найлегші – перукар, пекар, кондитер, дизайнер, фотограф, журналіст; найважчі – будівельник, програміст, шахтар; захоплюючі – гід, геолог,психолог, стюардеса, хореограф; почесні – лікар, вихователь, педагог; важливі – лікар, вчитель, перекладач, юрист; небезпечні – електрик, працівник прокуратури, рятівник. У загальноосвітній школі учні поділяють професії на такі: найлегші – пекар, візажист; найважчі – будівельник, оператор ЕОМ; захоплюючі – гід, геолог, дизайнер, архітектор; почесні – лікар, вихователь, педагог, шахтар; важливі – лікар, вчитель, журналіст; небезпечні – електрик, будівельник, шахтар.

Готуючись до обраної професії у загальноосвітній школі навчанням 40% учнів одержують інформацію від батьків, 44% учнів читають спеціальну літературу, 16% учнів займаються в гуртку, 36% учнів вчаться з профілюючих предметів, 28% ніяк не готуюсь (з декількома виборами). Готуючись до обраної професії у профільній школі навчанням 28% учнів одержують інформацію від батьків, 60% учнів читають спеціальну літературу, 20% учнів займаються в гуртку, 72% учнів вчаться з профілюючих предметів і немає жодного учня, що зовсім не готується.

На думку учнів спеціалізованої школи їхнє місто потребує робітників таких професій, як: офіціант, продавець, слюсар, будівельник, перукар, педагог, лікар, юрист, водій транспортних засобів, будівельник, маляр, перукар. Учні загальноосвітньої школи вважають, що їхнє місто потребує робітників таких професій, як: офіціант, продавець, слюсар, будівельник, перукар, бухгалтер, програміст.

56% учнів спеціалізованої школи планують працювати у своєму місті і 44% учнів – не в своєму місті. 72% учнів загальноосвітньої школи планують працювати в своєму місті і 28% учнів – не в своєму місті.

Всі досліджувані з обох шкіл орієнтуються на такі професії їхніх батьків, як: перукар, економіст, історик, програміст, інженер-електрик, будівельник, лікар, педагог, юрист, тренер, перекладач, електрик, слюсар, медсестра, архітектор.

У 100% учнів спеціалізованої школи батьки знають про наміри професійного самовизначення, в 80% учнів загальноосвітньої школи знають про їхні наміри і 20% учнів – не знають, що говорить про більшу цілеспрямованість учні в умовах профільного навчання.

У 100% учнів спеціалізованої школи батьки схвалюють їхній вибір, а в 80% учнів загальноосвітньої школи схвалюють і у 20% учнів не схвалюють їхній вибір професії.

Це підтверджує наше припущення про те, що вплив профільного навчання обумовлює вибір професії старшокласника.

«Рис.2.1.» розподіл досліджуваних за методикою ДДО (на вибірці учнів СЗОШ № 2 м. Калуш)

Проаналізуємо результати диференційно-діагностичного опитувальника інтересів Є.О. Клімова. З рис.2.1. помітно, що в спеціалізованій школі 36% учнів хочуть працювати в системі “людина-людина”, 12% учнів в системі “людина-художній образ”, 36% учнів в системі “людина-знакова система”, 8% учнів – в системі “людина-техніка” і 8% учнів в системі “людина-природа”.

З рис.2.2. помітно, що в загальноосвітній школі 20% учнів хочуть і планують працювати в системі “людина-людина”, 16% учнів в системі “людина-художній образ”, 24% учнів в системі “людина-знакова система”, 24% учнів – в системі “людина-техніка” і 16% учнів в системі “людина-природа”.

«Рис.2.2.» розподіл досліджуваних за методикою ДДО (на вибірці учнів ЗОШ № 16 м. Івано-Франківськ)

Наступним кроком нашого дослідження є аналіз та інтерпретація результатів методики на визначення самоактуалізації особистості Е.Шострома. З рис.2.3 помітно, що на вибірці учнів спеціалізованої школи переважають високі показники за такими шкалами, як: цінності та автономності. Це свідчить про те, що учні поділяють цінності самоактуалізованої особистості, до яких відносяться істина, добро, краса, цілісність, відсутність роздвоєності, самодостатність тощо. Іншими словами, для цих учнів є дуже значущим і важливим самореалізуватись, знайти своє місце в суспільстві та реалізувати себе у професійній діяльності. Дуже низький показник прослідковується лише за шкалою “погляд на природу людини”, тобто на даному етапі життя старшокласників є актуальним вибір професії, вступ у вищі навчальні заклади і тому знижується віра в людину, тобто вони вважають, що існує упередженість, недовіра, неприязнь у відносинах “абітурієнт-приймальна комісія”. При чому за всіма решта шкалами переважають середні показники на даній вибірці досліджуваних, що говорить про достатній рівень орієнтації в часі, автономності, потреби у пізнанні, саморозумінні, аутосимпатії, контактності, гнучкості у спілкуванні. Високий рівень за шкалою “автономності” є критерієм психічного здоров’я індивіда, його цілісності і повноти, що є умовою самореалізованої особистості.

Рис.2.3. Розподіл показників методики САМОАЛ на вибірці учнів спеціалізованої школи

Це показує наскільки індивід живе теперішнім, не відкладаючи своє життя “на потім” і не намагається знайти сховище в минулому. Цей результат вказує, наскільки актуальним є питання вибору професій, професійної самореалізації учнів. Їм притаманна екзистенціальна цінність життя “тут і тепер”, вони здатні проживати теперішні проблеми та гаразди,