Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Міністерство освіти і науки України

Магістерська робота

Збагачення словника дітей дошкільного віку

народознавчою лексикою у сучасних ДНЗ України

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………....2ст.

Розділ I : Теоретико - методичні основи українського народознавства

у дошкільному закладі………………………………………….. 5ст.

1.1 Витоки народної педагогіки……………………………………………5ст.

1.2 Образ рідного слова в народному вихованні……………………….…9ст.

Розділ II :

2.1 Ознайомлення дітей з витоками народознавства: завдання та

методики…………………………………………………………………..18ст.

2.2 Український фолькльор та його характерні особливості ……………..30ст.

2.3 Методика ознайомлення дітей з малими фолькльорними жанрами та

робота з казкою. ………………………………………………………...37ст.

2.4 Використання елементів народної педагогіки в процесі виховання

дошкільників:…………………………………………………………….70ст.

2.4.1 Народний календар………………………………………………….76ст.

2.4.2 Метереологія ………….…………………………………………….78ст.

2.4.3 Народна медицина …………………………………………….83ст.

2.4.4 Народна мораль і етика……………………………………………..86ст.

2.4.5 Сім’я і її традиції………………….………………………………..99ст.

Розділ III : Використання елементів народознавчої лексики під час

логопедичної роботи вчителя-логопеда з дітьми-логопатами.

3.1 Зміст і завдання логопедичної роботи…………………………………102ст.

3.2 Використання елементів народознавчої лексики в роботі вчителя-

логопеда……………………………………………………………… 114ст.

Висновки……………………………………………………………………117ст.

Список використаних джерел……………………………………………..ст.

Додатки……………………………………………………………………….ст.

Вступ

Актуальність дослідження. Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти. Його мета - забезпечення життєвої компетентності дитини. Саме тут визначено зміст життєдіяльності дитини за сферами «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам». Найповнішу реалізацію вимог державного стандарту гарантує нова Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (науковий керівник, редактор і упорядник проф. О. Л. Кононко), що орієнтована на ці ж сфери життєдіяльності й розвитку дошкільника. До сучасних програм, що реалізують Базовий компонент дошкільної освіти, належить і програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець» (керівник авторського колективу проф. П. П. Кононенко), де акцентується увага на створенні умов для розвитку дитячої особистості як творця себе, своєї родини, держави, світу. Зазначені програми спрямовані на формування різносторонньої дитячої особистості через специфічно дитячі форми діяльності; ігрову, предметно-практичну, образотворчу, комунікативну.

На думку К. Ушинського, виховання не треба вигадувати, бо воно існує в народі стільки віків, скільки існує сам народ, з ним народилося, з ним зросло, відобразило в собі всю його історію і всі його якості.

Сьогодні назріла потреба для вихователів і батьків глибоко вивчати українську етнопедагогіку, відновити народне виховання дітей з метою збереження нації, забезпечення духовної єдності поколінь. Не випадково в народі кажуть: «Якщо твої плани роз-раховані на рік - сій жито, якщо твої плани розраховані на деся-тиліття - саджай дерева, якщо твої плани розраховані на віки - виховуй дітей».

Усе починається в дошкільному віці. Саме в дитинстві форму-ються уявлення про довкілля, накопичуються знання та заклада-ються основи духовності, моралі. Психологи вважають, що 80% інтелекту людини формується саме в дошкільному віці. Практикою суспільного виховання дітей, родинним вихованням перевірене твердження В. О. Сухомлинського: «Без наукового передбачення, без уміння закладати в людині ті зерна, які зростуть через десятки років, виховання пере-творилося б на примітивний догляд, вихователь - в неграмотну няньку, педагогіка - в знахарство».[25]

Пізнання Батьківщини і розмаїтого світу розпочинається з сім'ї, батьківської хати в селі, чи рідної домівки в місті. Довколишній предметний світ є першоджерелом інформації для дитини. Різно-барвність форм, кольору, величини предметів, їх просторового розміщення та людина, яка створила ці предмети, приваблюють дитину. Я. Коменський рекомендував: «Все, що тільки можна, надати для сприйняття чуттями, а саме: бачене - для сприйняття зором, почуте - слухом, запахи - нюхом, те, що належить смаку - смаком; доступне дотику - шляхом дотику. Якщо які-небудь предмети зразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони зразу охоплюються кількома чуттями».[25] Спираючись на дитячу допитливість, необхідно поступово вводити дитину до світу знайомих і незнайомих речей. Це допоможе виховати добро, цікавість, бережливість, працелюб-ність, витримку, чуйність, естетичні смаки тощо.

Основними принципами українознавчої роботи в дошкільному закладі та родині повинні бути: народність, природовідповідність, наочність, активність, систематичність, послідовність, урахування вікових та індивідуальних особливостей, краєзнавство.

Серед організаційних форм навчально-виховної роботи перевагу слід надати організації екскурсій та екскурсій-оглядів, тематичних та інтегрованих занять, свят, розваг, гуртків тощо.

Теоретико-практичні основи проблем народного виховання дітей дошкільного віку висвітлено в працях М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, Г. Волкова, Г. Виноградова, А. Богуш, Н. Лисенко, К. Ушинського, та інших.

Слід запам'ятати, що у пізнанні предметів чи явищ першою сходинкою має бути живе споглядання, а отже, спостереження, розгляд, що супроводжуються вдалими запитаннями, доступними цікавими поясненнями, порівняннями. їх результат дає матеріал для подальшого розвитку мислення дитини - наочно-дійового, образного, абстрактного. Тоді другою сходинкою стане розпові-дання, читання, вивчення напам'ять, бесіди. А завершується пізнан-ня дійсності практичними діями - в ігровій, трудовій, образотворчій, руховій та інших видах діяльності дітей.

Провідними засобами впливу на дитину повинні стати засоби народної педагогіки: рідна мова, усна народна творчість, пісенне та хореографічне мистецтво, народна гра та іграшка, календарно-обрядові свята, народне декоративно-вжиткове мистецтво, звичаї, традиції, символи, родинно-побутова культура.

Таким чином, усвідомлення загальної мети виховання, а саме - сприяння відродженню національної свідомості, духовності дорос-лих та формуванню цих основ в дитинстві і є актуальною проблемою, яка визначається значним теоретико-практичним потенціалом і пропонує ґрунтовного вивчення і узагальнення, що й зумовлює актуальність теми магістерської роботи: «Збагачення словника дітей дошкільного віку народознавчою лексикою у сучасних ДНЗ України»

Об’єкт дослідження:

Предмет дослідження: використання засобів народознавчої лексики у процесі збагачення словника дитини дошкільного віку.

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати і дослідити використання елементів народознавчої лексики під час логопедичної роботи вчителя- логопеда з дітьми логопатами.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні основи проблеми наукового дослідження.

2. Визначити завдання та методи ознайомлення дітей з витоками народознавства.

3. З’ясувати яке значення український фолькльор відіграє у формуванні словника дитини.

4. Дослідити як впливає використання елементів народознавчої лексики на мовленнєвий розвиток дошкільника під час


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34