У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад
Реферат
Грубий пошук
Точний пошук
Вхід в абонемент
Курсова робота
Дипломна робота
Магістерська робота
Реферат
Контрольні роботи
Курсова робота
-
Взаємини викладачів зі студентами як чинник становлення особистості майбутнього фахівця
25
важливі такі риси його особистості, як ерудиція, глибокі фахові знання, справедливість, толерантність, прихильне ставлення до людей, принциповість, людяність, єдність слова і діла. Високе почуття відповідальності.Поняття "компетентність" (від лат. соmpetent - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.Зміст психолого-педагогічних знань визначається навчальними програмами. Психолого-педагогічна підготовленість складається із знань методологічних основ і категорій педагогіки; закономірностей соціалізації і розвитку особистості: суті, цілей і технологій навчання та виховання; законів вікового анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Вона є основою гуманістично орієнтованого мислення педагога.Психолого-педагогічні і спеціальні (з предмета) знання є необхідною, але недостатньою умовою професійної компетентності. Практичне розв'язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і методичні знання.Педагогічні уміння - це сукупність послідовно розгорнутих дій, що ґрунтуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).Через педагогічні уміння розкривається структура професійної компетентності педагога. Зважаючи на те, що розв'язання будь-якого педагогічного завдання зводиться до тріади "мислити - діяти - мислити", що збігається з компонентами (функціями) педагогічної діяльності та відповідними їм уміннями, В.О.Сластьонін розподілив педагогічні уміння на чотири групи.1. Уміння "переводити" зміст процесу виховання в конкретні педагогічні завдання: вивчення особистості і колективу для визначення рівня їх підготовленості до активного оволодіння новими знаннями і проектування на цій основі розвитку колективу й окремих учнів; виділення комплексу освітніх, виховних і розвивальних завдань, їх конкретизація і визначення завдання, що домінує.2. Уміння побудувати і привести в дію логічно завершену педагогічну систему: комплексне планування освітньо-виховних завдань; обґрунтований відбір змісту освітнього процесу; оптимальний відбір форм, методів і засобів його організації.3. Уміння виділяти і встановлювати взаємозв'язки між компонентами і факторами виховання, приводити їх в дію: створення необхідних умов (матеріальних, морально-психологічних, організаційних, гігієнічних та інших); активізація особистості школяра, розвиток його діяльності, яка перетворює його із об'єкта в суб'єкт виховання; організація і розвиток спільної діяльності; забезпечення зв'язку школи із середовищем, регулювання зовнішніх незапрограмованих впливів.4. Уміння облікувати й оцінювати результати педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності вчителя; визначення нового комплексу стрижневих і другорядних педагогічних завдань.Зміст теоретичної готовності вчителя виявляється в узагальненому умінні педагогічне мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь.Аналітичні уміння складаються з таких умінь:- аналізувати педагогічні явища, тобто розчленовувати їх на складові елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву та ін.);- осмислювати роль кожного елемента у структурі цілого і у взаємодії з іншими;- знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірності, що відповідають логіці даного явища;- правильно діагностувати педагогічне явище;- формулювати стрижневе педагогічне завдання (проблему);- знаходити способи оптимального вирішення його.Прогностичні уміння пов'язані з управлінням педагогічним процесом і передбачають чітку уяву в свідомості вчителя, який є суб'єктом управління, мету його діяльності, спрямовану на очікуваний результат. Педагогічне прогнозування ґрунтується на достовірних знаннях суті і логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового і індивідуального розвитку учнів. До складу прогностичних умінь учителя входять такі уміння:- постановка педагогічних цілей і завдань;- відбір способів досягнення цілей, завдань;- передбачення результату;- передбачення можливих відхилень і небажаних явищ;- визначення етапів педагогічного процесу;- приблизна оцінка передбачуваних витрат засобів, праці і часу учасників педагогічного процесу;- планування змісту взаємодії учасників педагогічного процесу. Педагогічне прогнозування вимагає від учителя оволодіння такимипрогностичними методами, як моделювання, висування гіпотез, мисленнєвий експеримент тощо.Проективні вміння забезпечують конкретизацію цілей навчання та виховання і поетапну їх реалізацію. Проективні уміння включають:- переведення цілі і змісту освіти та виховання у конкретні педагогічні завдання;- обґрунтування способів їх поетапної реалізації;- планування змісту і видів діяльності учасників педагогічного процесу з урахуванням їх потреб та інтересів, можливостей матеріальної бази, власного досвіду і особистісно-ділових якостей;- визначення аранжованого комплексу цілей і завдань для кожного етапу педагогічного процесу;- планування індивідуальної роботи з учнями з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і дарувань;- планування системи прийомів стимулювання активності учнів;- планування розвитку виховного середовища і зв'язків з батьками та громадськістю.Рефлексивні уміння мають місце при здійсненні педагогом контрольно-оцінної діяльності, спрямованої на себе, на осмислення і аналіз власних дій. Для педагога важливо встановити рівень результативності (позитивної чи негативної) власної діяльності. У процесі такого аналізу визначається:- правильність постановки цілей, їх трансформації у конкретні завдання;- адекватність комплексу визначених завдань наявним умовам;- відповідність змісту діяльності вихованців поставленим завданням;- ефективність застосовуваних методів, прийомів і засобів педагогічної діяльності;- відповідність застосовуваних організаційних форм віковим особливос тям учнів, рівневі їх розвитку, змісту матеріалу та ін;- причини успіхів і невдач, помилок і труднощів у процесі реалізації поставлених завдань навчання і виховання.Зміст практичної готовності вчителя виражається у зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські і комунікативні уміння. Нагадаємо, що організаторська діяльність педагога забезпечує залучення учнів до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його із об'єкта в суб'єкт виховання. Організаторські уміння педагога бувають мобілізаційними, інформаційними, розвивальними і орієнтаційними.Мобілізаційні вміння учителя обумовлені привертанням уваги учнів і розвитком у них стійких інтересів до навчання, праці та інших
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8