РЕФЕРАТ

на тему:

Захворювання, які передаються статевим шляхом

Сексуальні відношення являються важливою частиною нашого життя. Це шлях до співпереживання і взаємної ніжності, хвилюванню і насолоді. Деякі люди мають сексуальні контакти без стійких взаємовідносин із партнером, для інших секс - частина тривалих, тривких відношень. Випадкові сексуальні зв’язки асоціюються з ризиком передачі різноманітних захворювань.

Останнім часом в Україні спостерігається різкий ріст числа захворювань, переданих статевим шляхом, особливо серед молоді. Із-за відсутності достовірної інформації, багато людей думають, що небезпека зараження під час випадкового статевого акта перебільшена. Реальність вчить, що необхідно думати про безпеку до, а не після статевого контакту. Ми сподіваємося, що дана інформація допоможе Вам захистити Ваше сексуальне життя.

Хвороби, що передаються статевим шляхом (ХПСШ), це хвороби, що виникають після сексуального контакту з людиною, що уже заражена якоюсь з них. Збудниками ХПСШ являються дрібні організми (віруси або бактерії), що живуть у різноманітних рідинах людського організму, таких як кров, сперма і вміст піхви.

Найбільш характерні загальні симптоми більшості ХПСШ: сверблячок, незвичні виділення зі статевих органів, прискорене і хворобливе січеіспускання. Іноді захворювання протікає безсимптомно. Деякі симптоми проходять без лікування, але це не означає, що хвороба пройшла, тому що збудник залишається в організмі і людина стає джерелом зараження для інших. У той же час, захворювання може загостритися знову, і цього разу буде протікати набагато тяжче.

ГОНОРЕЯ

Збудник | Мікроб гонококк. Життєздатність гонококка поза людським організмом невелика. Однак у вологому середовищі (мокра губка, мочалка, рушник) гонококк може існувати до 24 годин.

Шлях зараження | Гонореєю звичайно заражаються при статевих контактах із хворою людиною. Джерелом зараження є особи, що страждають гострим або хронічним процесом. Іноді гонорея передається нестаттєвим шляхом - через білизну, мочалки і інші предмети, якими користувалася хвора людина.

Симптоми | Інкубаційний період, тобто час із моменту впровадження інфекції до появи перших ознак хвороби, становить от декількох днів до декількох тижнів. Ознаки гонореї в чоловіків різноманітні. Спочатку виникає сверблячка і різі в області сечівника і легкий біль при сечовипусканні. Незабаром з'являються слизуваті, а потім гнійні виділення з зовнішнього отвору сечівника. Дуже важливо звернутися до лікаря в ці перші дні розвитку гонореї, тому що своєчасне лікування сприяє щодо швидкому лікуванню. Якщо час упущений, біль і різь при сечовипусканні посилюються, виділення стають багатими. Якщо хворий не лікується - хвороба посилюється, з'являється біль наприкінці сечовипускання, іноді виділяється декілька крапель крові. При поразці придатків яєчка підвищується температура тіла, виникає гострий біль у області мошонки. Двостороння поразка придатків яєчка веде до безплідності. Гонорея в жінок може протікати не так виражено, як у чоловіків: незначні болючі відчуття, виділення убогі. Якщо жінка старанно дотримує особистої гігієни, вона може не помітити цього. Але, проте , без лікування процес прогресує, уражається матка, можливо запалення прямої кишки.

Лікування | Гонорея - захворювання виліковне. Проте успіх лікування залежить від точності діагнозу, що на підставі лабораторних і інших досліджень може встановити тільки лікар. Раціональне лікування при гонореє веде до повного видужання. Дуже важливо одночасне лікування обох партнерів, щоб уникнути надалі рецидивів.

ТРИХОМОНІАЗ

Збудник | Найпростіші одноклітинні мікроорганізми (піхвові трихомонады), що мають жгутики. При висиханні трихомонади гинуть через 4-30 хв. В вологому середовищі (рушник, губки й ін.) вони утримують свою життєздатність протягом 1-2 годин.

Шлях зараження | Зараження трихомониазом відбувається, як правило, статевим шляхом і лише в рідкісних випадках - нестатевим: через предмети, якими користувалася хвора людина.

Симптоми | Інкубаційний період коливається від 3 до 11 днів. Розвитку захворювання сприяють різноманітні запальні процеси сечостатевої системи. Ознаки трихомоніаза різноманітні. У чоловіків можуть бути виділення із сечівника - дуже убогі або значні. Іноді сверблячка, різь, неприємні відчуття в області сечівника. Трихомоніаз у жінок протікає часто з більш вираженими симптомами, чим у чоловіків. Виникає почуття печіння і сверблячка в області піхви, зовнішніх статевих органів, з'являються рідкі пінисті виділення з піхви. Невчасне звернення до лікаря сприяє переходові гострого трихомоніаза у хронічну форму. При цьому після відносного добробуту періодично наступають загострення, що супроводжуються неприємними відчуттями в області сечівника, виділеннями, помірною різзю при сечовипусканні.

Лікування | Трихомоніаз - виліковне захворювання, і чим раніш хворий звертається по медичну допомогу, тим швидше вдасться досягти видужання. Дуже важливо одночасне лікування обох партнерів, щоб уникнути надалі рецидивів.

СИФІЛІС

Збудник | Сифілітична спірохета або бліда трепонема. Збудник завжди є в крові, спермі і слині хворого. В організм здорової людини потрапляє через слизові оболонки (рота, піхви, сечівника) або через ушкоджену шкіру.

Шлях зараження | Основний шлях зараження сифілісом - статтєвий. Але можливі й інші шляхи: через поцілунки з хворими людьми, у яких на губах або слизуватій оболонці рота є сифілітичні висипання; через предмети домашнього ужитку (посуд, сигарети, помада і т.і.). Сифіліс передається через плаценту від хворої матері до плоду, приводячи до внутрішньоутробного зараження, у результаті чого дитина народжується із сифілісом (уроджений сифіліс). Можливо зараження сифілісом при переливанні крові, взятої від донора, хворого сифілісом.

Симптоми | Від моменту зараження до першого прояву захворювання проходить 3-5 тижнів. У місці проникнення трепонеми (частіше на статевих органах, губах або на шкірі) з'являється ранка (шанкер). Через тиждень збільшуються сусідні лімфатичні вузли. Якщо не звертатися до лікаря і не лікуватися, то через 3-4 тижні ранка гоїться, а ще через місяць наступає другий період