вправляти дітей у виконанні простих імітаційних рухів, у визначенні типового у поведінці тварин.
Вихователь створює ігрову ситуацію: «Ось теремок. Цікаво, хто в ньому живе? Давайте подивимось, які звірята сюди прийдуть». Діти вибирають собі когось, а потім показують, як рухаються тварини. Для показу рухів викликають кількох дітей, що дає змогу їм самим порівнювати, у кого вийшло виразніше. Можна не називати тварин, а запропонувати дітям-глядачам відгадати, хто прийшов до теремка.
«Різна хода»
Мета: вправляти дітей у відтворенні різної ходи людей.
Показати, як іде старий дідусь; як спокійно іде людина; як біжить мала дитина. Якщо хтось відчуває труднощі, запропонувати пальцями на столі передати темп цього руху.
«Погода»
Мета: розвивати вміння рухами і мімікою передавати свої почуття. Показати, що відчуваєш:
коли на дворі дуже холодно;
коли йде теплий дощ;
коли палить сонце і спекотно і т.ін.
Старша група
«Різна хода»
Мета: вчити дітей передавати ходу людей у різних ситуаціях і станах.
Вихователь дає завдання показати: ходу людини, яка над чимось розмірковує; ходу дитини, що радіє з чогось; ходу людини, яка переходить по вузенькій дощечці струмок. Ускладнення полягає у тому, що діти повинні передавати зміни звичного ритму рухів, добирати відповідно до ситуації жести, рухати всіма частинами тіла.
«Три ведмеді»
Мета: визначити й передавати в русі типове для ведмедя, а також індивідуальні вікові відмінності; відтворювати емоційний стан персонажа.
Крім цих спеціальних систем вправ, слід використовувати будь-яку нагоду в повсякденному спілкуванні, у грі, щоб вправляти дітей у різноманітному інтонуванні звичних слів: «здрастуйте» (радісно, привітно, доброзичливо, похмуро, з образою), «до побачення» (зі співчуттям, надією на близьку зустріч), «дай» (упевнено, ввічливо, нетерпляче, ображено, прохально), тощо.
ВИСНОВКИ
Підбиваючи підсумки сказаного вище, можна зробити певні висновки.
Театралізована діяльність є ефективним засобом розвитку творчої особистості. У грі виховуються такі психологічні якості, які є передумовами фізичної і психічної готовності дитини до нормального переходу в наступний період життя.
Вирішується і проблема морального виховання дитини. Для того, щоб моральні норми виконувались дошкільником не тільки під впливом авторитету дорослого і використовувались як зовнішній аргумент у міжособистих відносинах, а стали б внутрішніми мотивами поведінки, необхідно підготувати підгрунтя для їх засвоєння. Таке психологічне підгрунтя складається шляхом організації практики взаємовідносин дітей у процесі театралізованої гри.
Успішна робота з театралізованої діяльності значною мірою залежить від вдалого керівництва і правильної організації театральних ігор.
На жаль, у фаховій літературі цій темі приділяється недостатньо уваги, що змушує вихователя самостійно придумувати й апробовувати певні прийоми, розвивати дітей і одночасно з ними розвиватись і вдосконалюватись самому.
Список використаної літератури
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / за науковою ред. О.Л.
Кононко. - Колектив авторів. - К.: Редакція ж-лу «Дошкільне виховання», 1999. - 70с.
2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: науково -
методичний посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. ж-лу «Дошкільне виховання», 2003. - 243 с.
3. Артемова Л.В. Театр і гра: Вдома, у дитячому садку, в школі.: [Пер. з рос. - 2 вид.] - К.: Томіріс, 2002. - 291 с.
4. Борщаговська Т. Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей дошкільнят // Палітра педагога, - 2003. - №1. - стор. 21.
5. Куфко Н. Театралізовані ігри з дітьми дошкільного віку // Бібліотечка вихователя. - стор. 4.
6. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / Наукові кер. - Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У. - К. «Богдана», 2003.
7. Методичні рекомендації та матеріали до програми «Дитина» / Наукові кер. - Проскура О.В.-К. 1993.