За цих людей щодня в нашій каплиці моляться мешканці Містечка Мило-сердя. Отож Містечко Милосердя сьогодні - це спільнота шести сестер, чоти-рьох волонтерів, які опікуються:

- старшими жінками, основному психічно неповносправиими;

.». дітьми з неблагополучних сімей. Усі вони живуть тут з дозволу батьків, оскільки ті мають особисті проблеми чи економічну кризу, так, що не можуть дати належну опіку і виховання своїм дітям;

- одинокими матерями. Більшість з них були вихованками державних
шкіл-інтернатів, сиротами, які, завагітнівши, не мали нікого, хто міг би
потурбуватися про них і їхніх дітей.

Що означає дати притулок одній матері? Означає врятувати одне життя. Дозволити одній дитині побачити світ... Тільки це вартує зусиль і вже не одна дівчина наважилась захистити життя своєї дитини, знаючи. Що існує куточок, де б вони могли жити разом. Через Містечко Милосердя пройшли також інші матері, які після народження дітей не могли повертатися до рідного дому через родинні проблеми. Дім Милосердя став для них тимчасовим притулком до примирення з батьками.

У своїй енцикліці Еуап§еІішп Уііае Іван Павло II згадує слова апостола Івана: „Життя об'явилось, і бачили і свідчимо, й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, - що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом"(1 Івана 1,1-3).

Для сестер та добродіїв, що опікуються Містечком Милосердя, великою ласкою є можливість брати хоч якусь мізерну участь у цьому проголошенні. Врятувати людину для цього життя... і для Неба!

Ми бачимо потребу розділити існуючу спільноту на три, щоб створити необхідні умови для кожної категорії людей: дітей шкільного та дошкільного віку, матерів з дітьми і жінок похилого віку.

Нам дуже прикро, що за останній час нам прийшлося відмовити у допомозі багатьом жінкам похилого віку.

Оскільки щодня кількість людей, які потребують нашої допомоги зростає, а будинок, в якому живемо не є безмежним, тому бачимо велику необхідність відкривати нові будинки, а особливо в найближчий час нагальною потребою є відкриття дому для перестарілих, бо саме це розуміється під назвою Містечко Милосердя, в якому би кожний потребуючий знайшов необхідну йому допомогу.

Якщо серед вас є зацікавлені особи, люди яким не байдужа старість ваших батьків і ваша, тому запрошуємо вас до співпраці і чекаємо на ваші пропозиції.

Великою ласкою для всіх нас є можливість об'являти милосердну любов Бога до людини, і воплочувати її через діла милосердя, щоб через це свідчення любові багато братів пізнали Бога „щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі"(МТ.5, 16)

Роль Пласту у вирішенні проблем бездоглядних дітей

Пласт - Національна Скаутська Організація України (НСОУ). Початок скаутінгу поклав у 1908 році англійський генерал Бєйдеи Пауел. Вже у 1911 році з'явилися перші гуртки українських скаутів-пластунів. Українським відпо-відником англійському „скаут" у перекладі розвідник, обрано термін „плас-тун", самоназву козаків-розвідників у Запорозькій Січі.

12 квітні 1912 року у Львові перші пластуни склали Пластову Присягу. Цей день вважаєгься Днем народження Українського Пласту. Засновниками організації були: Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Мета Пласту - сприяти всебічному, патріотичному вихованню та Самови-
хованню української молоді на засадах християнської моралі; спираючись на
ідейні засади Пласту, виховувати молодь на свідомих, відповідальних і повно-
вартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників
суспільства. ,*¦?'* * ,.. * >-.

Щоб осягнути цю мету, Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків і передання та розуміння її історії, культури та національних традицій.

Самовиховання - це процес постійної праці над собою. Пластуни і плас-тунки остаточно відповідають за свій всебічний розвиток та вироблення свого характеру. Це поняття включає добровільне складання присяги дотримуватися пластових обов'язків. Праця в групі є невід'ємною частиною самовиховання і включає вміння спільно діяти, організовувати заняття, взаємно дбати один про одного. У цьому процесі юнацтву допомагають виховники, відіграючи роль менторів та скеровуючи самостійну дію молоді в корисний напрям.

Всебічність - всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспіль-ний, емоційний та духовний. Особливу увагу надасться виробленню провід-ницьких якостей та вмінь. Пласт допомагає розвинути повноцінну особистість, котра вміє корисно діяти самостійно та в групі. Пластуни ставлять собі високі вимоги у здійснені пластових ідеалів і у розвитку своїх здібностей. Вони постійно працюють над удосконаленням свого характеру, стараються здобути глибші знання. Ставлять перед собою вимоги, котрі їх постійно заохочують до подальшого розвитку, праці над собою. Кожен вимірює свої успіхи не лише мірилом інших, а також власним, кожен змагається зі собою, щоб наблизитися до міри своїх здібностей або природного обдарування (до свого потенціалу).

Пластуни стараються рости і ставати щораз кращими не лише заради власного успіху і щастя, але також заради добра суспільства, народу, держави.

Українські пластуни плекають любов до української спільноти і готові