колективі створюється атмосфера взаємоповаги, довіри, взаєморозу-міння і взаємної підтримки. Коли людина, яка знаходиться у критичній си-туації, відчуває підтримку саме у вузі та іде до нього як у свій рідний дім, ро-зуміючи, що тут його зрозуміють, підтримають і допоможуть. Це і є резуль-татом діяльності студсамоврядування з створення колективу однодумців.
А створити його можна тільки тоді, коли студенти масово беруть активну участь у навчальній і позанавчальній роботі. Студент, який займається у клубі, спортивній секції, гуртку художньої самодіяльності вже втрачається для вулиці і стає елементом студентського (суспільства) життя. Це підтверджується минулорічною практикою, коли один з студентів коледжу не покинув його, виїхавши на заробітки у сумнівній компанії тільки завдяки тому, що займався у клубі „ЩО? ДЕ? КОЛИ?", один з дуже проблемних студентів, займаючись у гуртку художньої самодіяльності, зміг закінчити коледж, і на даний момент працює на престижній роботі. Колишній студент коледжу Олександр М. Неод-норазово міг залишити навчання, потрапивши під вплив друзів, схильних до вживання алкоголю та прогулів. Але своєчасне втручання колег по групі, висока оцінка його музичної та поетичної обдарованості у колективі просто не дозволило хлопцю опуститися нижче тої висоти, на яку він був піднесений оцінкою колективу.
Дуже з'єднало групу студентів першокурсників створення громадської організації „Нова хвиля" на базі групи. Через активну громадську позицію і діяльність виникла атмосфера, в якій навіть дрібні порушення вважалися неприйнятними і неможливими. Група тісно об'єдналась, організовуючи в коледжі різноманітні заходи. Такі як поїздки на екскурсії, туристичні походи, проведення свят.
Студентська рада теж бере активну участь у житті коледжу і житті самих студентів. Ми проводимо різні конкурси, створюєм нові гуртки і клуби. Ігровий клуб „ЩО? ДЕ? КОЛИ?" проводить щомісяця турнір серед команд коледжу і кожної нової гри з'являються нові охочі перевірити свої здібності, адже краща команда прийматиме участь хоча б на Обласному рівні. Зараз наша збірна ко-манда „Етюд" відома всій Україні, зайнявши 2-ге місце на Вістянському чем-піонаті ерудитів. Команда КВК теж не відстає і, повірте, стоїть на високому рівні. В нас працюють спортивні секції з волейболу, баскетболу, футболу і т.д., популярні як серед хлопців, так і серед дівчат. Проведення квестів стало пре-красною традицією нашого коледжу і гарним заохоченням студентів до актив-них дій в самоврядуванні, а також до згуртованості груп. Першим поштовхом для цього є щорічний день здоров'я, який заохочує студентів показати свої здібності і вміння. А головне, що кожен студент приймає в цьому участь, тим самим виражає свою особистість.
Але не завжди достатньо зацікавити студента позаурочиою роботою, адже деякі студенти потребують психологічної підтримки. Для цього не завжди потрібен психолог, а досить відкрито поговорити з друзями чи людиною, якій ти довіряєш. Таким порадником нашого коледжу є заступник директора по виховній роботі В.Макаров. До нього може звернутися любий студент коледжу і порадитися, що йому робити.
Для вирішення проблем бездоглядності слід:
1. Визначити коло людей, які попадають під таку категорію:*
Для цього потрібно: на рівні групи слідкувати за відвідуванням, рівнем
навчання
2. Допомогти людям, які потрапили під вплив:
•
Допомогти морально (підтримка друзів, одногрупників, куратора, можливо допомога психолога)
•
Якщо є потреба допомогти матеріально.
3. Зайняти студента участю в студентському житті:
•
Визначити його захоплення та сприяти його розвитку.
Залучити до студентських клубів чи організацій таких як: „Нова хвиля", „ЩО? ДЕ? КОЛИ?", „КВК",
3.3. Заходи органів внутрішніх справ по профілактиці бродяжництва та бездоглядності неповнолітніх
Не зважаючи на низку державних програм, розрахованих на соціальний захист неповнолітніх, кількість дітей, житлом яких стала вулиця, не змен-шується. Щодня в нашій державі до органів внутрішніх справ доставляється майже 60 таких підлітків. На жаль, сьогодні в Україні немає достовірної ін-формації про кількість неповнолітніх, які проживають в кризових для цивілі-зованого суспільства умовах. В той же час, у засобах масової інформації фігу-рують різні дані - від 20 тисяч до одного мільйона дітей. Однак навіть нижча цифра турбує своєю масштабністю. Безпритульними та бездоглядними стають діти батьків, які не мають певного місця проживання (бомжів, біженців), діти жінок, які займаються проституцією. Вони активно мігрують з регіону в регіон, як правило, з сільської місцевості у великі міста. Найбільша їх кількість з Закарпатської та Донецької областей, Автономної Республіки Крим. Зокрема в Івано-Франківську сьогодні перед нами гостро постала проблема: „Що ж ро-бити з дітьми ромської національності, які перенасичили вокзал та привок-зальну площу міста?" Можливо найбільш дієвим було б транспортування в супроводженні працівників лінійного відділу міліції таких дітей до дитячих притулків Закарпатської області, звідки діти прибувають, такий захід власне повинен би дати позитивні результати через певний проміжок часу. В контексті вирішення цієї проблеми чи не найважливішим аспектом є тісна співпраця працівників лінійного відділу міліції та патрульно-постової служби міліції, які здійснюють патрулювання привокзальної площі міста. Для консолідованішої боротьби з явищами бездоглядності та безпритульності дітей особливо хотілося б орієнтувати на ефективнішу взаємодію закладів освіти та науки, медичних закладів та правоохоронних органів. Це дасть можливість:
-
забезпечення своєчасного виявлення, обліку, проведення соціального інспектування та супроводження сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції стосовно дітей;
-
створення та ведення документації, в тому числі електронних баз даних дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надання своєчасно такого роду інформації, якою володіють педагоги органам внутрішніх справ - досить дієвий засіб попередження вчинення дітьми злочинів та правопорушень; запобігання негативному впливу на свідомість дітей