Робота з сім'ями сприяє покращенню умов для дитини в її власній родині. Ця робота безпосередньо направлена на вирішення побутових проблем, допомоги у подоланні кризових ситуацій. Тому працюємо над створенням нормальних умов для дитини вдома і її повноцінного розвитку.

Соціальні працівники здійснюють також соціальний супровід сімей, який полягає у наданні консультації, оплата навчання, допомога у працевлаштуванні, вирішення юридичних проблем, допомога у влаштуванні на лікування від алкогольної чи наркотичної залежності, допомога у влаштуванні дитини до школи чи дошкільного закладу, відстеження нових потреб дитини та сім'ї. Під час навчань діти мають можливість опановувати навики планування свого робочого дня, правил прання одягу, прасування та як дотримуватись особистої гігієни.

На сьогоднішній день аналогічна робота з дітьми вулиці в. 6 Єпархіальних Карітасах - в м.Києві, м.Донецьку, М.Тернополі, М.Хмельницькому, м.Львові, м.Івано-Франківську. Основними завданнями їх діяльності є:

¦

¦

¦

та безпритульних дітей базувалася на вивченні найкращих механізмів подолан-ня дитячої безпритульності з міжнародного досвіду. У міжнародному аспекті ідея прав дитини розвивалася поступово протягом багатьох сторіч. Але активі-зувався цей процес тільки в XIX ст., коли отримала розвиток концепція захисту дітей.

В країнах Європи дитяча безпритульність розуміється по різному. Зокрема, це поняття включає в себе не лише дітей, що не мають постійного житла. Так, в Ііельгії розрізняють три групи „дітей вулиці": „діти вулиць" протягом більшої частини дня, які жебракують, працюють на вулиці, прогулюють школу; діти, які втекли з дому; псевдопостійні „діти вулиці", що живуть вдома, але вулиця є середовищем їх постійного місцеперебування.

У Швеції дітей, що не контактують з батьками, проводять більшість часу в тимчасових приміщеннях та на вулицях, називають „покинутими". Молодіжна політика цієї країни є елементом добре знаної „шведської моделі" економічного розвитку. Вона базується на пріоритеті молоді в різних галузях державної діяльності.

В Італії стосовно дитячої безпритульності вживається термін „неповнолітні і рупи ризику".

У Великобританії осіб вулиці в залежності від віку називають: „юні нтікачі" - діти до 18 років, які пішли з дому чи виховної установи; „молоді іісздомні" - особи, які не мають роботи та постійного місця проживання; „ті, що сплять на вулиці" - підлітки та молодь, які не мають постійного притулку та ночують під мостами та в місцях різних вуличних будівель.

Цікавий досвід соціальної служби „Віфанія", яка була заснована в 1997 році з метою надання професійних соціальних послуг дітям, які виховуються в інтернатних закладах. Позитивний досвід їх роботи в таких напрямках:

¦ обмін інформацією про родини та дітей, які потребують допомоги;

1 проведення навчальних курсів і семінарів з питань роботи з кризовими сім'ями та дітьми;

¦ участь сімей у програмах БО „Соціальна служба „Віфанія", зокрема, у
програмі „Індивідуального супроводу та спонсорства";

¦ залучення волонтерів для роботи з кризовими родинами, клієнтами

„Віфанії" та дітьми; » залучення дітей з кризових родин до програм дозвілля і таборів

відпочинку, які проводять місцеві церкви; * проведення спільних доброчинних заходів.

Така модель роботи дає можливість виявити та залучити нові ресурси громади для допомоги родинам, які у кризі, що напряму впливає на подолання причин дитячої бездоглядності.

Виходячи з досвіду демократичних країн способом подолання проблеми дитячої безпритульності, може бути об'єднання всіх існуючих соціальних програм для безпритульних дітей та створення єдиного державного інституту, що буде опікуватися дітьми. Перш за все це високі стандарти соціальної захищеності та соціальної гарантії для малозабезпечених родин.

Рух України в бік Європи вимагає відповідного розвитку громадянського суспільства, запровадження європейських стандартів у роботі всіх його секто-рів. Важливу роль у цьому процесі набувають неурядові організації, які беруть на себе велику частину соціальної роботи в країні. 1 якщо ще недавно вважа-лося, що робота в НУО є заняттям на дозвіллі, то сьогодні з упевненістю можна сказати, що адміністрування проектів вимагає високого професіоналізму.

Неурядові організації ближчі до міжнародного досвіду й іноді спеціалі-зуються на якомусь напрямі, тому частіше прокладають нові стежки. А потім ці стежки вже можуть стати лижнею, якою можна буде прокладати трасу. Було б добре, якби в концепції реформування системи опіки в Україні було враховано ще один із європейських стандартів, коли держава працює з неурядовими організаціями за контрактом. І якщо громадська організація працює погано, держава розриває з нею контракт. Потрібно об'єднати уміння і навички всіх, хто до цього має відношення.

Висновки до третього розділу

У розділі Соціально-педагогічні умови ефективного впливу соціальних інституцій на „дітей вулиці” ми розкрили етапи подолання дитячої безпритульності в Україні і в м. Івано –Франківську. Розглянули програму по подоланню безпритульності в нашому місті на 2007-2010 року.

Також ми вивчили і розглянули різноманітні послуги які надаються бездоглядним і безпритульним дітям. Також розглянули і вивчили досвід роботи вітчизняних та міжнародних громадських організацій з надання допомоги і підтримки бездоглядним та безпритульним дітям, вивчили ефективні аспекти роботи з дітьми вулиці, дізналися про роботу інституцій, які займаються даною проблемою в Україні і в м. Івано-Франківську.

Аналізуючи причини виходу