1. Вилучити дитину з несприятливих умов життя.

2. Провести діагностику стану дитини.

3. Відновити соціальні зв’язки дитини в сім’ї, школі [42,с.34].

Говорячи про дітей, які перебувають на вулиці ми повинні мати на увазі, що більшість з них виховуються в несприятливих умовах (батьки алкоголіки чи інше).

Для них характерні всі, або деяка частина особливих характеристик особистості. Це важливо розуміти, щоб в процесі роботи бачити у складній поведінці дитини не навмисну неслухняність, а внутрішню неготовність дотримуватись деяких норм [31,с.145].

Якщо заглянути в інші країни, то можна сказати, що дитяча безпритульність включає в себе не тільки дітей, які не мають де жити, а й дітей які мають житло, а вулиця є для них другою домівкою. У Великобританії дітей вулиці називають до 18 років – це юні втікачі, а після 18 років – бездомні [14,с.85].

Таким чином можна сказати про те, що в багатьох країнах існує соціальна проблема дитяча життєдіяльність, яких обумовлена умовами вулиці. Отже у всіх країнах ця проблема є серйозною і потребує вирішення.

Причини появи соціального явища“діти вулиці”.

Кожна дитина – це індивідуальність, яка обирає свій спосіб життя..

Аналіз ситуації було здійснено фахівцями Українського інституту соціальних досліджень наприкінці 90-х років і результатом експертної поведінки оцінки безпритульності дали змогу детально окреслити причини виходу дитини на вулицю це:

· бездоглядних дітей;

· сімейне неблагополуччя (алкоголізм, наркоманія);

· недієві державні механізми захисту дітей та сімей;

· особливості підліткового віку;

· психофізичні вади дітей (дромоманія);

· матеріальна неспроможність батьків;

А також:

1. Погіршення матеріального становища значної частини населення.

2. Збільшення незайнятих дітей і підлітків.

3. Економічна експлуатація дорослими дитини (залучення дітей до крадіжок, шахрайства тощо).

4. Послабленням відповідальності батьків за утримання і виховання дітей.

5. Загострення розбіжностей і конфліктностей між батьками і дітьми.

6. Ослаблення роботи щодо організації дозвілля дітей за місцем їх поживання і навчання.

7. Негативні тенденції у ЗМІ.

На думку експертів сьогодні у ЗМІ створено образ молодої людини, яка не докладаючи зусиль може досягти в житті всього чого захоче. Навіть про долю вуличної дитини фільми закінчуються щасливо. Цей стиль (“легкість життя”) привертає увагу підлітків і вони виходять на вулицю в пошуках нових вражень, як в кіно [53,с.84].

Наявність цих факторів пояснюється працівниками внутрішніх справ, працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх посиленням контролю з боку дорослих, які експлуатують дітей і отримують свої доходи. [5,с.1-2].

Досить помітно також спостерігається також певна тенденція при висвітленні у ЗМІ проблеми “життя дітей вулиці”, створюються гостро сюжетні фільми з кінцівкою схожою мильні серіали.

Проте поява дітей на вулиці має соціально економічні корені.

В процесі проектування соціальної роботи з дітьми вулиці в рамках даної проблеми дослідники використовували модель “Вертушки”. Суть моделі полягає в тому, що процес входження в кризову ситуацію розбивається на п’ять етапів від стадії стадії байдужості до протилежної їм стадії, коли людина має ваду і навіть не усвідомлює, що з нею слід боротися. Вертушка або двері, що крутиться тому, що перейти з одного положення до іншого неможливо.

1-стадія байдужості

2- стадія роздумів

3- стадія підготовки

4- стадія дій

5- стадія підтримки дій

1А- Стадія невизначеності

2А-Стадія роздумів

3А- Підготовча

4А- Стадія дій

5А- Соціальний cупровід

1. Стадія байдужості – дитина навіть не розглядає причини виходу на вулицю.

2. Стадія роздумів – дитина задумується над тим, щоб залишити дім і сім’ю.

3. Підготовча стадія – дитина має намір вийти на вулицю.

4. Стадія дії – дитина йде на вулицю.

5. Стадія підтримки дії – перебуває на вулиці.

Також є стадії, коли дитина хоче повернутися з вулиці додому:

1. Стадія байдужості – коли дитина не думає про те, щоб повернутися додому.

2. Стадія роздумів – дитина роздумує повернутися їй чи ні.

3. Підготовча стадія – робить спроби повернення, приймає рішення повертатися чи ні.

4. Стадія дії – робить спроби повернення.

5. Стадія підтримки дії – дитина, яка повернулася з вулиці назад не повертається.

Спеціалісти притулків відзначають, що з дітьми стадії 4, 5, 1А, 2А працювати дуже важко [30,с.270-271].

Можна також назвати ще ряд причин зумовлених зубожінням сімей, що призводять до погіршення статусу дітей, а іноді до позбавлення батьківської турботи:

· Безробіття батьків;

· Відсутність постійного місця роботи батьків;

· Відсутність постійного житла;

· Розлучення батьків з найбільш помітних тенденцій. Після розлучення дитина залишається з матір’ю, яка не завжди здатна забезпечити догляд за нею [36,с.2].

Є також такі страшні і фатальні причини, коли батьки заставляють дитину жебракувати.

Як свідчить статистика, з’явилося багато таких сімей, в яких батьки заставляють дитину іти в жебри і навіть продають дітей злочинним формуванням для участі в кримінальній діяльності:

Ш жебракування;

Ш кримінал;

Ш проституція.

Також злочинні дії батьків, внаслідок яких вони потрапляють у місця позбавлення волі, позбавляють дітей батьківського догляду і в результаті вони потрапляють у державні заклади [39,с.6].

Діти також дуже часто потрапляють на вулицю через конфлікти з друзями ті іншими людьми, через проблеми, які в них виникли і щоб втекти від них діти ідуть на вулицю [46,с.236].

Вільний час у дитини це добре але потрібно вміти правильно ним розпоряджатися, щоб він не призвів дитину до бездіяльності негативних явищ. Всім нам однаково одміряно кожного дня 24 години. З цих днів складається місяць, рік, життя. І від того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежатиме, мабуть, це життя і доля взагалі.

За ці 24 години людина встигає зробити немало різних справ; одна — більше, інша — менше: все залежить від характеру і можливостей. Як же трапляється, що, маючи один і той же часовий